Рішення № 15711394, 11.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/5411.05.11 За позовом До

Треті особи

проТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов’янський базар»

Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»

1. Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»

2. Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний

центр»

зобов'язання здійснити перерахунок вартості спожитої гарячої води Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача Акімов Д.І. –директор, Хижкова С.В.–предст.,

Від відповідача Компанець А.І. –предст.,

Від третьої особи-1 Гусєва Д.І. –предст.,

Від третьої особи-2 Науменко С.В. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов’янський базар»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»про зобов'язання здійснити перерахунок вартості спожитої гарячої води.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов’янський базар»зазначає, що з метою приведення до відповідності кількості спожитої води та оплати за неї 28.01.2010 Позивачем було встановлено лічильники води та укладено з Відповідачем Договір № 3044, згідно з умовами п. 1 якого Відповідач зобов’язався проводити розрахунки із Позивачем за водопостачання та водовідведення, а Позивач зобов’язався своєчасно здійснювати оплату за споживання води і користування послугами по показниках квартирних приладів обліку споживання гарячої та холодної води. Однак, Відповідач всупереч умовам зазначеного договору виставляв Позивачеві рахунки за гаряче водопостачання, виходячи із нормативних розрахунків та без врахування показників квартирних приладів обліку споживання гарячої води.

В судовому засіданні 27.04.2011 представник Відповідача надав заяву про визнання позову, в якій визнає заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Третя особа-1 надала письмові пояснення по суті спору, в яких зазначає, що оскільки дозвільна проектно-технічна документація на демонтаж сантехнічних приладів гарячого водопостачання нежитлових приміщень не була надана Позивачу, відключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов’янський базар» від загальнобудикової системи гарячого водопостачання житлового будинку виконано з порушенням нормативно-правових атів у сфері теплопостачання.

У письмових поясненнях, наданих Третьою особою-2, зазначається, що Комунальному підприємству «Головний інформаційно-обчислювальний центр»не відома суть господарських відносин між Позивачем та Відповідачем, у зв’язку з чим Третя особа-2 не має можливості надати відомості про договірні відносини, що існують між сторонами спору. Разом з тим, Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»зазначає, що воно перебуває у договірних відносинах із Відповідачем, та здійснює за його замовленням обробку та розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг, які користуються нежитловими приміщеннями.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов’янський базар»(далі –Позивач, Власник, Споживач) та Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»(далі –Відповідач, Комунальне підприємство) укладено Договір № 488 на комунальні послуги та участь Власника приміщення в експлуатаційних витратах Власника будинку (далі –Договір-1), відповідно до умов розділу 1 якого Власник споживає, а Комунальне підприємство «Липкижитлосервіс»забезпечує Власника комунальними послугами для офісу.

За своєю правовою природою укладений між Сторонами Договір № 488 на комунальні послуги та участь Власника приміщення в експлуатаційних витратах Власника будинку від 02.01.2009 є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з п. 8.1 Договору-1, Позивач отримує наступні комунальні послуги: холодне водопостачання, гаряче водопостачання, централізоване опалення, вивезення сміття, технічне обслуговування мереж та експлуатаційні витрати.

Відповідно до п. 4.1 Договору-1 розмір щомісячної плати за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаній площі), холодної води та інше, згідно з нормами постачальників комунальних послуг.

Розмір плати за комунальні послуги самостійно змінюється Комунальним підприємством «Липкижитлосервіс»з часу введення в дію змін тарифів та індексу інфляції, які вводяться згідно з чинним законодавством України, а також при зміні тарифів на комунальні послуги органів місцевого самоврядування (п. 4.4 Договору-1).

Як встановлено в ході вирішення спору, 28.01.2010 Позивач встановив квартирні прилади обліку холодної та гарячої води та уклав з Відповідачем Договір про проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води № 3044 (далі –Договір-2).

Відповідно до п.1 Договору-2 Комунальне підприємство зобов’язується проводити розрахунки із споживачем за водопостачання та водовідведення, а Споживач зобов’язується своєчасно здійснювати оплату за споживання води і користування послугами по показниках квартирних приладів обліку споживання гарячої та холодної води на умовах цього Договору.

Розрахунковий період оплати послуг з водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води –один календарний місяць. Термін внесення платежів –не пізніше 20-го числа наступного за розрахунковим місяця (п. 9 Договору-2).

Як вбачається з п. 15.2 Договору-2, Комунальне підприємство зобов’язане забезпечити проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення по показниках квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води.

Згідно з ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Проте, в ході розгляду справи судом встановлено, що у період з лютого 2010 року по листопад 2010 року плата за гарячу воду для Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов’янський базар»визначалась без врахування обсягу фактичного споживання гарячої води. Крім того, при визначенні вартості послуги Відповідачем застосувався тариф, який не відповідає тарифу затвердженому Розпорядження КМДА № 758 від 30.06.2009 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення для бюджетних установ та інших споживачів».

Матеріалами справи встановлено, що поставка теплової енергії Комунальному підприємству «Липкижитлосервіс» здійснюється її виробником –Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» на підставі Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520004 від 01.01.2006.

Представник Відповідача у поданій у судовому засідання 27.04.2011 заяві зазначає, що Комунальне підприємство «Липкижитлосервіс»щомісяця оплачує виробнику послуг –Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»(далі –Третя особа-1), ту суму, яку нараховує Третя особа-1 по кожному особовому рахунку споживачів. При цьому обсяги споживання гарячої води Позивачем, які щомісяця виставляє виробник, значно перевищують ті обсяги споживання гарячої води, які були отримані згідно із показаннями засобів обліку, встановлених у приміщенні товариства «Торговий дім «Слов’янський базар». Як стверджує Відповідач, саме через ці обставини плата за гарячу воду для Позивача у період з лютого 2010 року по листопад 2010 року нараховувалась всупереч умовам Договору № 3044 від 28.01.2010 та вимог законодавства.

Крім того, у жовтні 2010 року у приміщенні Позивача прилади гарячого водопостачання було відключено від загальнобудинкової системи, що підтверджується актом від 12.10.2010, складеним представниками Комунального підприємства «Липкижитлосервіс», та актом № 511-14/099 від 19.11.2010, складеним представником Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», належним чином завірені копії яких долучено до матеріалів справи. Однак, не зважаючи на те, що Позивач фактично не споживає послуги гарячого водопостачання, Відповідачем виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов’янський базар»рахунки за гарячу воду за період з жовтня по грудень 2010 року.

Посилання Третьої особи-1 на те, що приміщення Позивача відключено від загальнобудинкової системи гарячого водопостачання з порушенням положень Порядку відключення окремих будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 № 4, а також те, що стороною вчинені зазначені дії без отримання дозвільної документації на демонтаж сантехнічних приладів гарячого водопостачання, судом не розглядаються, оскільки встановлення фактичних обставин справи щодо правомірності відключення приміщення Позивача від централізованого гарячого водопостачання не є предметом спору у даній справі.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобов’язання, що виникають між суб’єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Враховуючи, ту обставину, що відповідно до умов Договору-2 та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, Відповідач зобов’язаний проводити розрахунки із Споживачем за водопостачання та водовідведення згідно показників квартирних приладів обліку споживання гарячої та холодної води, а також той факт, що Позивач не користується послугами гарячого водопостачання, починаючи з жовтня 2010 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи Позивача Відповідачем не спростовані. У судовому засіданні представник Відповідача підтвердив факт визнання заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Липкижитлосервіс»(01021, м. Київ, пров. Мар’яненка, 7, код 05756837) здійснити перерахунок вартості спожитої Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов’янський базар»(01010, м. Київ, вул. Аістова, 3, код 30371909) гарячої води за період з 01.02.2010 по 30.09.2010 відповідно до показів засобів обліку та тарифів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 та Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 758 від 30.06.2009 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води і водовідведення для бюджетних установ та інших споживачів».

Зобов’язати Комунальне підприємство «Липкижитлосервіс»(01021, м. Київ, пров. Мар’яненка, 7, код 05756837) припинити нарахування плати за послуги гарячого водопостачання для Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов’янський базар»(01010, м. Київ, вул. Аістова, 3, код 30371909), починаючи з 01.10.2010.

Стягнути з Комунального підприємства «Липкижитлосервіс»(01021, м. Київ, пров. Мар’яненка, 7, код 05756837) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Слов’янський базар»(01010, м. Київ, вул. Аістова, 3, код 30371909) 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 23.05.2011