Рішення № 15711369, 20.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/12820.05.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "СТАТУС"

Третя особа: ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу 21 590,13 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 6 від 04.01.11

від відповідача: ОСОБА_3 представник за довіреністю № 821 від 21.10.10

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "СТАТУС" шкоди в порядку регресу в розмірі 21 590,13 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що виплатив застрахованій особі суму страхового відшкодування у звязку з чим у нього виникло право регресної вимоги до особи, винної у ДТП та до особи, яка несе відповідальність за винну сторону.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2011 порушено провадження по справі № 53/128, розгляд справи призначено на 04.04.2011.

В судове засідання 04.04.2011. зявився відповідач та надав письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідачу не було надано документів, які б підтверджували експлуатацію забезпеченого транспортного засобу на законних підставах; відповідача не було повідомлено про ДТП за участю застрахованого автомобіля.

У звязку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі ухвалою суду від 04.04.2011 розгляд справи було відкладено на 29.04.2011. Також ухвалою суду від 04.04.2011 направлено запит до Ленінського районного суду м. Харкова про надання матеріалів справи № 3-6932/10.

Ухвалою суду від 29.04.2011 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача по справі - Шевченка Владислава Васильовича та відкладено розгляд справи на 20.05.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2011 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судовому засіданні заперечив на позов.

Третя особа в судове засідання не зявилася, вимоги ухвали суду від 29.04.2011 не виконала, про причини неявки суду невідомо.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.05.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.10.2010 в 18:55 год. ОСОБА_4 на 241 км. автодороги Київ-Харків керуючи автомобілем БМВ 520 д/н НОМЕР_1, перед початком обгону не переконався в тому що смуга зустрічного руху на яку він виїхав вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, та допустив зіткнення з автомобілем СУБАРУ д/н НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до Постанови Ленінського районного суду м. Харкова № 3-6932/10 від 17.11.2010, водій ОСОБА_4 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_4 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_4 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб СУБАРУ д/н НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований позивачем відповідно до Договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011059/4002/0001660 від 14.05.2010. Одним із страхових випадків за договором є «ДТП».

Відповідно до звіту № 6096 від 02.11.2010 про оцінку автомобіля СУБАРУ д/н НОМЕР_2, вартість матеріального збитку, завданого власнику ТЗ в результаті його пошкодження складає 232308,08 грн.

Враховуючи викладене, позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 22590,13 грн. (страховий акт № 00053733 від 24.11.2010).

Позивач перерахував страхувальнику за Договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011059/4002/0001660 від 14.05.2010 суму в розмірі 22590,13 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення №033950 від 25.11.2010 (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5571271.

Не приймаються до уваги доводи відповідача, що підстави для виплати страхового відшкодування відсутні, оскільки відповідачу не було надано документів, які б підтверджували експлуатацію забезпеченого транспортного засобу на законних підставах з наступних підстав.

Позивачем була надана суду копія довіреності від 12.09.2009 на розпорядження автомобілем БМВ 520 д/н НОМЕР_1, яка була надана в тому числі ОСОБА_1. Довіреність дійсна до 20.09.2010.

Як вбачається з матеріалів справи № 3-6932/10 Ленінського районного суду м. Харкова, ОСОБА_1 на момент коли трапилося ДТП знаходився в салоні автомобіля.

А також необхідно зазначити, що протоколом ДАІ не зафіксовано порушення ОСОБА_4 щодо відсутності права керувати автомобілем БМВ 520 д/н НОМЕР_1.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4. мав право керувати автомобілем БМВ 520 д/н НОМЕР_1 на момент коли трапилося ДТП.

Відповідач у відзиві зазначив, що його не було повідомлено про ДТП за участю застрахованого автомобіля та посилався на статтю 22 та 33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому у відповідача відсутній обовязок перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу. У вказаних нормах права вказаний обовязок учасника ДТП повідомляти страховика про страховий випадок.

Проте, предметом даного спору є стягнення шкоди в порядку регресу страхової компанії, яка застрахувала автомобіль потерпілої особи до страхової компанії, яка застрахувала відповідальність винуватої в ДТП особи. Таким чином, суд відхиляє вказані заперечення відповідача тому, що страхова компанія, яка застрахувала автомобіль потерпілої особи не є учасником ДТП, а тому в неї не виникає обовязку повідомляти відповідача про те, що стався страховий випадок.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5571271 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50000,00 грн.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 2373 від 29.12.2010 про відшкодування шкоди (в порядку регресу). На доказ направлення регресної вимоги позивач надав суду належним чином завірену копію регресної вимоги з відміткою відповідача про отримання.

Відповідач залишив регресну вимогу № 2373 від 29.12.2010 без відповіді та належного реагування.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем БМВ 520 д/н НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю СУБАРУ д/н НОМЕР_2, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з розділу 2 полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5571271 розмір франшизи дорівнює 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обовязкового ліміту відповідальності страховика за винятком франшизи в розмірі 21590,13 грн. (22590,13 грн. 1000,00 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню в розмірі 21590,13 грн. за розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "СТАТУС" (02160, м. Київ, проспект Воззєднання, 15, офіс 109; ідентифікаційний код 31201694 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37; ідентифікаційний код 20033533) 21590 (двадцять одна тисяча пятсот девяносто) грн. 13 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 90 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 24.05.2011