Рішення № 15711296, 20.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/11720.05.11 За позовом          Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»в особі Експериментально-конструкторського бюро до           Приватного акціонерного товариства «Євроресурс Корп.»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» (надалі ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», позивач) звернувся до суду в особі Експериментально-конструкторського бюро з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Євроресурс Корп»(надалі ПАТ «Євроресурс Корп», відповідач) заборгованості в сумі 45360,00 грн., інфляційних –10773,25 грн., пені –4697,73 грн., 3% річних –2837,17 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором зберігання № 2 від 03.01.2009р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати послуг зберігання, зокрема несплаченими є послуги в сумі 45360 грн.. Також з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків, 3 процентів річних.

В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 29.04.2011р. представник позивача не з’явився, однак враховуючи виконання вимог суду, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Інформації щодо відмови позивача від позову або ж відомостей про сплату заборгованості в сумі заявленій до стягнення відповідачем, суду станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 27.12.2010р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 05.04.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 24.03.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача також попереджено ухвалою від 29.04.2011р..

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2009р. між ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»в особі Експериментально-конструкторського бюро та ЗАТ «Євроресурс Корп», правонаступником якого є відповідач у справі, укладено договір зберігання № 2 предметом якого є послуги по зберіганню майна поклажодавця, та згідно з п. 1.1 договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на тимчасове зберігання машини малої механізації та обладнання, для виконання бетонних і будівельних робіт у кількості та вартості згідно журналу приймання-передачі.

Укладений договір за правовою природою є договором зберігання майна загальні положення щодо договорів даного виду передбачені у главі 66 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з п. 3.1 договору, строк дії договору становить до 03.12.2009р., а відповідно до п. 5.1 при припинення дії договору поклажодавець повинен попередити зберігача за 10 днів, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявила про його припинення, договір вважається продовженим ще на рік на тих самих умовах.

В силу положень частини 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

За умовами укладеного між сторонами договору (п. 3.2, 3.3) вартість послуг зберігача по зберіганню майна поклажодавця визначається щомісяця з розрахунку вартості зберігання за 1 місяць 2700 грн., ПДВ 20% - 540 грн., а всього 3240 грн. з ПДВ; розрахунки за послуги здійснюються на умовах передоплати шляхом перерахування поклажодавцем на поточний рахунок зберігача вищезазначеної суми на підставі рахунків-фактур на протязі перших 5-ти днів поточного місяця.

Спір у справі виник через несплату послуг за зберігання майна за період січень 2009р. –лютий 2010р., надання послуг у вказаному періоді, погодження розміру плати за зберігання як те і визначено умовами договору по сумі 3240 грн. на місяць, підтверджується представленими до матеріалів справи у належним чином засвідчених копіях актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000052 від 28.02.2010р., № ОУ-0000033 від 31.01.2010р., № ОУ-0000537 від 31.12.2009р., № ОУ-0000490 від 30.11.2009р., № ОУ-0000451 від 30.10.2009р., № ОУ-0000401 від 30.09.2009р., № ОУ-0000350 від 31.08.2009р., № ОУ-0000298 від 31.07.2009р., № ОУ-0000251 від 30.06.2009р., № ОУ-0000206 від 30.05.2009р., № ОУ-0000153 від 30.04.2009р., № ОУ-0000141 від 31.03.2009р., № ОУ-0000085 від 28.02.2009р., № ОУ-0000020 від 30.01.2009р.. Акти підписані представниками обох сторін, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття наданих послуг на умовах договору матеріали справи не містять.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг зберігання майна за вказаними актами не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем складає 45360,00 грн. та на час вирішення спору не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 3.3 договору № 2 від 03.01.2009р. строк виконання зобов’язань щодо оплати послуг зберігання, надання яких підтверджено залученими до справи актами, є таким що настав (оплата послуг по зберіганню майна мала здійснюватись щомісячно до 05 числа поточного місяця).

Враховуючи відсутність доказів повної оплати послуг зберігання майна за договором від 03.01.2009р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 45360 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 3.4 договору № 2 від 03.01.2009р. у разі прострочення оплати виконаних послуг поклажодавцеь сплачує зберігачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення за весь період прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сума пені, заявлена до стягнення з відповідача в сумі 4697, 73 грн. розрахована позивачем згідно з наданим розрахунком за подвійними обліковими ставками встановленими Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11%), Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%), Постановою НБУ від 07.06.2010р. № 259 (9,5%), Постановою НБУ від 07.07.2010р. № 320 (8,5%), Постанова НБУ від 09.08.2010р. № 377 (7,75%).

При врахуванні суми боргу у періоді з 01.01.2010р. по 01.02.2011р. за послуги зберігання, суд погоджується із наданим розрахунком пені, при цьому відзначаючи що нарахування в сумі 13600 грн. здійснені позивачем за період січень 2009р. - грудень 2009р. підтверджують фактично подвійне обрахування пені за той же період на ті ж самі суми боргу, однак до стягнення пеня в розмірі 13600 грн. не заявляється, а відтак не є предметом даного спору. Вимоги про стягнення суми пені в розмірі 4697, 73 грн. є такими що підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про стягнення з відповідача нарахованих сум інфляційних збитків та 3% річних підлягають частковому задоволенню по сумах: 7214, 45 грн. інфляційних збитків та 2075, 26 грн. 3% річних, оскільки надані позивачем розрахунки згідно з супровідним № 61 від 18.05.2011р. містять нарахування у відношенні загальної суми заборгованості 84240 грн. (на заборгованість в сумі 3240 грн. що згідно розрахунків виникала щомісячно протягом 26 місяців), наявність якої не підтверджено матеріалами справи.

В даному випадку задоволенню підлягають вимоги про стягнення нарахованих інфляційних збитків та 3% річних:

- за період з січня 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за січень 2009р.;

- за період з лютого 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за лютий 2009р.;

- за період з березня 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за березень 2009р.;

- за період з квітня 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за квітень 2009р.;

- за період з травня 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за травень 2009р.;

- за період з червня 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за червень 2009р.;

- за період з липня 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за липень 2009р.;

- за період з серпня 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за серпень 2009р.;

- за період з вересня 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за вересень 2009р.;

- за період з жовтня 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за жовтень 2009р.;

- за період з листопада 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за листопад 2009р.;

- за період з грудня 2009р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за грудень 2009р.;

- за період з січня 2010р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за січень 2010р.;

- за період з лютого 2010р. по лютий 2011р. у відношенні боргу що виник згідно акту за лютий 2010р..

          Обрахування позивачем 3% річних і інфляційних збитків на суму боргу 3240 грн. з березня, квітня… 2010р. за період прострочення до лютого 2011р. є неправомірним, оскільки станом на березень, квітень, травень, червень, липень, серпень… 2010р. заборгованість по сумі 3240 грн. не виникала, а нарахування 3% річних та інфляційних збитків на суму боргу що виникла за 14 місяців (з січня 2009р. по лютий 2010р. - 45360 грн.) за період до 01.02.2011р. вже здійснено позивачем.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення оплати послуг зберігання майна за договором № 2 від 03.01.2009р. у відповідності з положеннями і у строки встановлені договором суду не представлено, та виходячи з наведеного, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 636, 68 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 811, 59 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Євроресурс Корп.»(03022, м. Київ, вул. васильківська 30, клуб, кв. 1, 203 АПП, р/р 26008182 в ВАТ «Кредитпромбанк»МФО 300863, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 23737795) на користь Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій»(ідент. код юрид. особи 02495431) в особі Експериментально-конструкторського бюро (03067, м. Київ, вул. Виборзька 86, р/р 26004105222 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 380803, ідент. код 02495425) 45360 грн. (сорок п’ять тисяч триста шістдесят гривень) основного боргу, 4697, 73 грн. (чотири тисячі шістсот дев’яносто сім гривень 73 копійки) пені, 7214, 45 грн. (сім тисяч двісті чотирнадцять гривень 45 копійок) інфляційних збитків та 2075, 26 грн. (дві тисячі сімдесят п’ять гривень 26 копійок) 3% річних, 811, 59 грн. (вісімсот одинадцять гривень 59 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 24.05.2011