Рішення № 15711276, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/16016.05.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз»

до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

про стягнення коштів 30 000,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

За участю представників:

Позивача ОСОБА_1 (дов. № 04/600 від 30.12.2010 року)

Відповідача ОСОБА_2 (дов. № 08-03-28/482-10 від 08.12.2010 року)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»27704,72 грн. страхового відшкодування, 717,67 грн. пені, 600 грн. витрат на проведення експертизи транспортного засобу та 977,61 грн. витрат через вимушений простій автомобіля.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року порушено провадження по справі № 53/160, розгляд справи призначено на 16.05.2011 року.

В судовому засіданні 16.05.2011 року позивач уточнив позовні вимоги та повідомив, що у звязку з виплатою відповідачем страхового відшкодування за платіжним дорученням № 18820 від 28.03.2011 року в сумі 18700,84 грн., з відповідача підлягає стягненню пеня за період прострочення з 17.01.2011 року по 28.03.2011 року в сумі 835,32 грн. (на суму нарахованого позивачем страхового відшкодування 27 704,72 грн.), також позивач просить стягнути з відповідача 9003,88 грн. страхового відшкодування, 600 грн. вартості товарознавчого дослідження та 977,61 грн. витрат через вимушений простій автомобіля, всього 11416,81 грн.

Відповідач в судовому засіданні 16.05.2011 року надав заперечення на позовну заяву, в яких повідомив, що за даними проведеного ним автотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 19210,84 грн., які були виплачені позивачу (за мінусом франшизи в сумі 510 грн.) 28.03.2011 року. Також, відповідач заперечив щодо періоду прострочення виплати страхового відшкодування, оскільки повний пакет документів, зокрема, постанова суду про визнання винним у скоєнні ДТП надана позивачем 28.01.2011 року і згідно ст. 37 Закону виплата страхового відшкодування мала бути проведена протягом місяця, тобто до 28.02.2011 року. Таким чином, період фактичного прострочення виплати страхового відшкодування складає 28 календарних днів.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.05.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.12.2010 року у Корабельному районі міста Миколаєва відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля Daewoo Lanos державний номер НОМЕР_1, що належить ПАТ «Миколаївгаз»та автомобіля ЗАЗ 1102 державний номер 237 - 57 НІ під керуванням громадянина ОСОБА_3.

Постановою Заводського районного суду у справі № 3-17/2011 від 11.01.2011 року було визнано ОСОБА_3. винним у скоєнні ДТП.

Згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» громадянин ОСОБА_3. був застрахований у НАСК «Оранта»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19.11.2010 року.

Після настання страхового випадку ПАТ «Миколаївгаз»повідомило НАСК «Оранта»про настання страхового випадку, подавши заявку про страхове відшкодування 17.12.2010 року.

Оскільки, в порушення передбаченого ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»триденного строку НАСК «Оранта»не було направлено спеціаліста на проведення експертизи пошкодженого автомобіля, ПАТ «Миколаївгаз»звернулось до ФОП «ОСОБА_4», для проведення експертизи. Вартість виконаного дослідження згідно рахунку № 72 від 22.12.2010 року складає 600,00 грн., які були оплачені позивачем.

Згідно автотоварознавчого дослідження № 80 від 30.12.2010 року внаслідок пошкодження автомобіля Daewoo Lanos державний номер НОМЕР_1 ПАТ «Миколаївгаз»було спричинено збитки у розмірі 28214,72 грн.

Завірена копія автотоваровідчого дослідження спеціаліста автомобіля Daewoo Lanos державний номер НОМЕР_1 (зівт №80) ФОП ОСОБА_4. була надана до НАСК «Оранта»12.01.2011 року.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання визначених у ст. 35 Закону документів.

Позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки НАСК «Оранта»у встановлений ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»строк, який на думку позивача припадає на 17.01.2011 року страхове відшкодування не виплатила, чим допустила прострочення виконання грошового зобов'язання, що є підставою для нарахування пені за період з 17.01.2011 року по 18.03.2011 року (як заявлено в позові) в сумі 717,67 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на проведення згідно ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»автотоварознавчого дослідження в сумі 600 грн. та 977,61 грн. витрат через вимушений простій автомобіля.

В ході розгляду спору з врахуванням проведеної відповідачем 28.03.2001 року виплати страхового відшкодування в сумі 18700,84 грн., позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 9003,88 грн. залишку невиплаченого страхового відшкодування, 835,32 грн. пені (збільшив період нарахування пені до 28.03.2011 року), відшкодувати вартість автотоварознавчого дослідження в сумі 600 грн. та 977,61 грн. витрат через вимушений простій автомобіля.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Звіт автотоварознавчого дослідження № 80 від 30.12.2010 року, проведеного ФОП «ОСОБА_4», згідно якого внаслідок пошкодження автомобіля Daewoo Lanos державний номер НОМЕР_1 ПАТ «Миколаївгаз»було спричинено збитки у розмірі 28214,72 грн. і вважає, що виплаті підлягає страхове відшкодування (за мінусом франшизи в сумі 510грн.) в сумі 27704,72 грн., з яких відповідачем було виплачено лише 18700,84 грн. Таким чином, невиплаченими залишились 9003,88 грн., про що зазначено в уточненнях до позовної заяви № 04/1086 від 12.05.2011 року.

Відповідач у відзиві заперечував проти заявленого позивачем розміру страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір шкоди визначається аварійним комісаром або експертом.

Зокрема, 22.12.2010 року НАСК «Оранта»провела огляд транспортного засобу позивача, на основі якого було складено звіт № ВЕ4923АР_30.12-4 від 30.12.2010 року, згідно якого матеріальний збиток складає - 19 210,84 грн.

Що стосується звіту № 80 наданого позивачем його не можливо було прийняти до уваги в зв'язку з тим що в ньому присутні ряд значних помилок які збільшують вартість відновлювального ремонту, зокрема, вартість однієї нормогодини прийнята по Одеському регіону що є вищою за Миколаївський регіон за Довідником «Бюлетень автотоварознавця № 55», виявлено арифметичні помилки при визначені вартості замінених деталей (позиції калькуляції - 96306119, 96306484), при визначені вартості ремонтних робіт використовуються нормативи не заводу виробника.

Відповідні обставини та допущені при визначенні вартості відновлювального ремонту помилки позивачем не спростовані належними доказами.

Крім того, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, суд вважає, що виплаті підлягає страхове відшкодування за даними проведеного відповідачем у відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»автотоварознавчого дослідження (за мінусом франшизи в сумі 510 грн.), що відповідачем виконано в повному обсязі.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З огляду на встановлені судом обставини, вимога про стягнення з відповідача 9003,88 грн. страхового відшкодування не обґрунтована належними доказами, відповідачем спростована, тому не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

При цьому, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення 600 грн. вартості проведеного автотоварознавчого дослідження, оскільки відповідачем порушено встановлений ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(останній день припадає на 21.12.2010 року, який є третім робочим днем) триденний строк для направлення аварійного комісара, що змусило позивача понести відповідні витрати для відновлення свого порушеного права. Крім того, відповідна позовна вимога відповідачем не заперечена та не спростована.

Позивач вважає, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобовязання з виплати страхового відшкодування починаючи з 17.01.2011 року, тобто через місяць після подання заяви про виплату страхового відшкодування (з доданими документами) 17.12.2010 року.

При цьому, позивач вважає, що надання оригіналу судового рішення про визнання застрахованої особи винною у настанні страхового випадку не є обовязковим з огляду на ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому виплата страхового відшкодування мала відбутись протягом місяця з дати подання 17.12.2010 року відповідної заяви з доданими документами, тобто до 17.01.2011 року.

Згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»до заяви про страхове відшкодування додаються: довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Суд не погоджується з відповідними твердженнями позивача, оскільки вищезазначеною нормою Закону передбачено надання інших документів, які мають відношення до дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи, що за відсутності судового рішення про визнання застрахованої особи винною у настанні страхового випадку у відповідача були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування, відповідне судове рішення має безпосереднє відношення до дорожньо-транспортної пригоди і його надання є обовязковим для визначення причетності застраховано особи до скоєння ДТП та встановлення підстав для виплати страхового відшкодування.

При цьому, позивачем не надано пояснень та доказів надання відповідачу завіреної копії відповідного судового рішення разом з заявою про виплату страхового відшкодування 17.12.2010 року.

Як зазначає позивач, що підтверджено відповідачем, відповідне судове рішення - Постанова Заводського районного суду у справі № 3-17/2011 від 11.01.2011 року про визнання ОСОБА_3. винним у скоєнні ДТП було надане страховій 28.01.2011 року.

Таким чином, передбачений ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»місячний строк для виплати страхового відшкодування має обраховуватись з 28.01.2011 року, виплата страхового відшкодування мала відбутись до 28.02.2011 року (включно).

З огляду на викладене, судом встановлено, що період прострочення відповідачем виплати страхового відшкодування триває з 01.03.2011 року, що ним визнано у відзиві на позов.

Відповідно до п. 37.2. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Таким чином, задоволенню підлягає пеня за період з 01.03.2011 року по 28.03.2011 року в сумі 222,36 грн., що визнано відповідачем у відзиві на позов.

Щодо заявлених позивачем 977,61 грн. витрат через вимушений простій автомобіля, суд не вбачає підстав для задоволення такої позовної вимоги. Зокрема, позивачем не надано жодного розрахунку відповідної позовної вимоги, не викладено обставин в її обґрунтування, а зі встановлених судом обставин вбачається, що безпосередньо в діях відповідача відсутня вина в простої автомобіля позивача протягом наведеного в позові періоду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовна заява підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 600 грн. вартості автотоварознавчого дослідження та 222,36 грн. пені. В решті позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України) пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01000, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївгаз»(54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код 05410263) 600 (шістсот) грн. вартості автотоварознавчого дослідження та 222,36 (двісті двадцять дві) грн. пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 8,22 (вісім) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 17 (сімнадцять) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 20.05.2011