Рішення № 15711234, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/13416.05.11

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного

відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до          Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та           об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства           холдингової компанії «Київміськбуд»в особі Житлового управління «Південне» про          стягнення 72 376,96 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача: Марковська В.В.

від відповідача: Скляр І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(надалі –«Компанія») в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»в особі Житлового управління «Південне»(надалі –«Підприємство») про стягнення 72 376,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1541239 від 01.06.2003 р. позивач поставив теплову енергію, а відповідач грошові зобов'язання по оплаті поставленої енергії належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 67002,86 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1024,64 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 3212,03 грн. та 3% річних у розмірі 1137,43 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.04.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. розгляд справи відкладено до 16.05.2011 р. у зв'язку із неявкою сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвал суду виконала, надала докази по сплаті основного боргу відповідачем, позовні вимоги просить задовольнити частково.

Також представник позивача надала документальне підтвердження того, що АК«Київенерго»на виконання Закону України "Про акціонерні товариства" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Відповідно до Загальних положень Статуту позивача, затвердженого в новій редакції рішенням Загальних зборів акціонерів від 05.04.2011 р., Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Згідно із ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, позивач у справі –Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» має бути замінений правонаступником –Публічним акціонерним товариством «Київенерго». (надалі –ПАТ «Київенерго»).

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, проти задоволення позову заперечує частково.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2003 р. між ПАТ «Київенерго» (постачальник) та Підприємством (абонент) було укладено договір №1541239 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.2.1 Договору постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком №1 до цього договору.

Абонент відповідно до пунктів 2.3.1 та 2.3.2 Договору зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії та виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до договору.

Додатком №4 до Договору сторони погодили, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 додатку).

Договір є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.10.2009 р. по 01.03.2011 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.03.2011 р. становить 67002,86 грн., підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію за період з вересня 2009 р. по лютий 2011 р. Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором по сплаті спожитої теплової енергії.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком №4 до Договору сторони погодили, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. З додатку).

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за використану теплову енергію, внаслідок чого за період з 01.10.2009 р. по 01.03.2011 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 67002,86 грн. В судовому засіданні 16.05.2011 р. представниками сторін було надано докази погашення відповідачем заборгованості, а саме копію платіжного доручення №472 від 08.04.2011 р.

Суд відзначає, що із платіжного доручення №472 від 08.04.2011 р., що містить призначення платежу - за теплову енергію, спожиту за період з 01.10.2009 р. по 01.03.2011р. вбачається, що відповідач оплатив 67002,02 грн. під час розгляду справи судом. Вказані кошти сплачені за теплову енергію, спожиту у спірний період, стягнення заборгованості за який є предметом спору.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 67002,02 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1024,64 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 3212,03 грн. та 3% річних у розмірі 1137,43 грн., нараховані за період з жовтня 2009 р. по березень 2011 р.

Судом встановлено, що відповідач у визначений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 3.5 Додатку №4 до Договору у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду компанія нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач нараховує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за прострочення оплати теплової енергії у період з вересня 2010 р. по березня 2011р.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за квітень, травень, червень та липень 2010 року, які мають від'ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 2691,15 грн.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 27.01.2011 р. у справі №37/345 та від 28.02.2011 р. у справі №37/340.

Суд перевірив та вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємство на користь ПАТ «Київенерго» пені у розмірі 1024,64 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 2691,15 грн. та 3% річних у розмірі 1137,43грн.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 67002,86 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 25, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Замінити позивача –Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»правонаступником –Публічним акціонерним товариством «Київенерго».

2.          Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити частково.

3.          Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул.Мечнікова, 20; ідентифікаційний код 23739162) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) пеню у розмірі 1024 (одна тисяча двадцять чотири) грн. 64 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 2691,15 (дві тисячі шістсот дев’яносто одна) грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 1137(одна тисяча сто тридцять сім) грн. 43 коп., державне мито у розмірі 718 (сімсот вісімнадцять) грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 30 коп. Видати наказ.

4.          Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 67 002,86 грн. припинити.

5.          В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –19.05.2011 р.