Рішення № 15710834, 18.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.05.11 р. Справа № 3/49

Господарський суд Донецької області у складі судді О. В. Гассій

при помічнику (секретарі судового засідання) І.В.Костюк

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка

про стягнення збитків в сумі 1469,12 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сірий А.М. – представник

від відповідача: Щедріна О.В. – представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка про стягнення збитків в сумі 1469,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він зазнав збитків з вини відповідача, внаслідок невиконання відповідачем умов Договору поставки № 47-01/2-К від 01.07.2005 р. та п.п.4.3 п.4 глави №1 Правил щодо рівномірного розміщення вантажу у вагоні. Підставами для стягнення збитків вважає протиправність дії чи бездіяльності, яка полягає у порушенні договірного зобов’язання (направлення вантажу з нерівномірним навантаженням вугільної продукції).

До матеріалів справи позивачем долучені копії наступних документів: договір поставки № 47-01/2-К від 01.07.2005 р., додаткова угода від 20.12.2005 р. до договору, платіжне доручення № 9518 від 02.10.2008 р. на суму 10185,10 грн., накладна № 48271801, № 48270074 (вагон № 63854426), № 48271801, акти загальної форми № 1215 від 06.06.2006 р. до накладної № 48252801, № 10022 від 06.06.2006 р. до накладної № 482152800, № 10091 від 15.06.2006 р. до накладної № 482700074, накопичувальна картка № 20.06.0375, рішення господарського суду м. Києва від 22.04.2008 р. по справі № 12/360.

Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що він не порушував умов розміщення вантажу, у червні 2006 року на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ „Західенерго” було відвантажено вугілля марки Гр. Масою 139 тон по посвідченню якості № 391 від 12.06.2006 р. у вагоні № 63854426, та по посвідченню якості № 371 від 03.06.2006 р. у вагоні № 60465978. Відвантаження вугілля здійснювалось на ст. Кальміус Донецької залізниці та при цьому станція прийняла вагони до перевезення без зауважень, про що свідчить відбиток печатки станції на квитанціях про приймання вантажу № 48270074 та № 48252806. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що у документах, які надав позивач, зокрема в акті загальної форми № 10022 від 06.06.2006 р., який був складений станцією Миронівна Південно-Західної залізниці, вказано, що нерівномірне розміщення вантажу зафіксовано у вагоні № 60465978, який вказаний у накладній № 48252800 та в акті загальної форми № 1215 від 06.06.2006 р. нерівномірне розміщення вантажу зафіксовано у вагоні № 60465978, який вказаний у накладній № 48252801, що не відповідає дійсності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

1 липня 2005 року між Державним підприємством „Вугілля України” (Покупець) та Державним підприємством „Макіїввугілля” (Постачальник) було укладено договір № 47-01/2-К (далі – Договір) з додатковою угодою до нього від 20.12.2005 р.

У відповідності з пунктом 1.1. Договору „Постачальник” на умовах передбачених даним договором, зобов’язується поставити, а „Покупець” прийняти та оплатити вугілля кам’яне енергетичне марочного складу Г, П українського походження (далі – вугілля).

Марки, базові характеристики якості, базова ціна вугілля, яке буде поставлятися за Договором наводяться у Додатках до договору (п. 1.2. Договору).

Поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах за погодженим графіком (п. 2.1. договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов Договору в частині рівномірного завантаження вугілля, поставленого за залізничними накладними № 48270074, № 48252806 (з урахуванням наданих пояснень) звернувся до суду та просить стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” збитки у розмірі 1469,12 грн., однак слід зазначити, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню лише (за накладною № 48270074, актом загальної форми від 15.06.2006 р.) на суму 703,14 грн., з огляду на наступне:

На виконання умов зазначеного договору протягом 2006 року на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ “Західенерго” за залізничною накладною № 48270074 (вагон № 63854426) було відвантажено вугілля.

Вантажоодержувачем за даними поставками відповідно до договору № 4-01/1-П від 28.01.2004, укладеного між ДП „Вугілля України” та ВАТ „Західенерго”, є Бурштинська ТЕС ВАТ “Західенерго”.

Вантажовідправником за цими поставками є Державне підприємство «Макіїввугілля».

Частина 1 ст. 918 Цивільного кодексу України передбачає, Завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644 (з змінами), відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.

По прибуттю вантажу за залізничною накладною № 48270074 (вагон № 63854426) на станцію Миронівка Південно-Західної залізниці при зважуванні на тензометричних вагах було виявлено нерівномірне розміщення маси вантажу по візкам, що загрожує безпеці руху на залізниці та є порушенням Технічних умов, встановлених у збірнику № 17 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України.

У зв’язку з виявленим порушенням зазначені вагони були відчеплені для усунення даних недоліків.

Вказані обставини станція Миронівка зафіксувала в актах загальної форми № 10091 від 15.06.2006 р.

На станцію Бурштин Львівської залізниці (станція призначення) спірні вагони прибули за досилочними накладними станції Миронівка.

Згідно ст. 124 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457 (з змінами), за пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під'їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, яка будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, за пошкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів, печей тощо), що належать залізниці, відправник, одержувач, порт, підприємство (організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.

У зв’язку з понесенням збитків, ВАТ “Західенерго” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення збитків, завданих ВАТ “Західенерго” неналежним виконанням ДП “Вугілля України” зобов’язань за договором поставки № 4-01/1-П від 28.01.2004 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 22.04.2008 р. у справі № 12/360, яке набрало законної сили, позовні вимоги ВАТ “Західенерго” до ДП “Вугілля України” про стягнення, зокрема, збитків у розмірі 703,14 грн. були задоволені в повному обсязі; витрати по сплаті держмита в сумі 14,70 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 17,00 грн. також були покладені на відповідача.

ДП “Вугілля України” виконало рішення господарського суду м. Києва від 22.04.2008 р. по справі № 12/360 у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 9518 від 02.10.2008 р.

Таким чином, збитки у розмірі 703,14 грн. стосуються спірної поставки за накладною № 48270074 (вагон № 63854426) та складаються з наступних сум:

1) плата за користування вагоном – 1,30 грн.,

2) плата за маневрову роботу – 169,30 грн.,

3) плата за оперативне повідомлення 28,00 грн.,

4) плата за роботу МЧД-2 – 387,35 грн.

Як зазначалося, позивач поніс збитки із-за нерівномірного завантаження вантажовідправником – Державним підприємством „Макіїввугілля” маси вантажу, що створило загрозу безпеці руху на залізниці.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Частина 1 статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В силу приписів ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).

В свою чергу, ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачає, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 Господарського кодексу України визначає, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

З огляду на документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, в силу приписів вище перелічених статей Цивільного та Господарського кодексів України, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведений та документально підтверджений факт понесення збитків в сумі 703,14 грн. за залізничною накладною № 48270074 (вагон № 63854426).

Що стосується заявлених позивачем збитків в сумі 734,28 грн., то слід зазначити, що при дослідженні акту загальної форми № 10022 від 06.06.2006 р., який був складений станцією Миронівка Південно-Західної залізниці, судом було встановлено, що нерівномірне розміщення вантажу зафіксовано у вагоні № 60465978, який вказаний у накладній № 48252800 та в акті загальної форми № 1215 від 06.06.2006 р. нерівномірне розміщення вантажу зафіксовано у вагоні № 60465978, який вказаний у накладній № 48252801, в той час як позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 734,28 грн. за нерівномірне розміщення вантажу у вагоні № 60465978 за залізничною накладною № 48252806.

Таким чином, стягнення з відповідача збитків в сумі 734,28 грн. за нерівномірне розміщення вантажу у вагоні № 60465978 за залізничною накладною № 48252806 є безпідставним та нічим не підтвердженим, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

В частині вимог про стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем за справою № 12/360 державне мито, сплачене за розгляд справи за позовом ВАТ „Західенерго” в сумі 14,70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом ВАТ „Західенерго” в сумі 17,00 грн., що розглядалась в господарському суді м. Києва, то вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки не можуть бути відшкодовані за рахунок іншої юридичної особи – не сторони за вищевказаною справою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 11, 22, 509, 610, 611, 623, 918 Цивільного кодексу України, Статутом залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457 (з змінами), Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644 (із змінами), ст. ст. 173, 224, 225 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 42, 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Вугілля України” м. Київ в особі філії „Донецьквуглезбут” м. Донецьк до Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка задовольнити частково в сумі 703,14 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка (пл. Радянська, 2, м. Макіївка, Центрально-міський район, Донецька область, 86157, п/р 26000301528430 МФО 334516, код ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929, п/р 26008301862, у ВАТ „Ощадбанк” м. Київ, МФО 300465; адреса філії „Донецьквуглезбут” 83050, м. Донецьк, пр. Богдана Хмельницького, 69, код ЄДРПОУ філії „Донецьквуглезбут” № 35210979, п/р 260053011420 у філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) збитків у розмірі 703,14 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка (пл. Радянська, 2, м. Макіївка, Центрально-міський район, Донецька область, 86157, п/р 26000301528430 МФО 334516, код ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929, п/р 26008301862, у ВАТ „Ощадбанк” м. Київ, МФО 300465; адреса філії „Донецьквуглезбут” 83050, м. Донецьк, пр. Богдана Хмельницького, 69, код ЄДРПОУ філії „Донецьквуглезбут” № 35210979, п/р 260053011420 у філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) витрати по сплаті державного мита у розмірі 48,82 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” м. Макіївка (пл. Радянська, 2, м. Макіївка, Центрально-міський район, Донецька область, 86157, п/р 26000301528430 МФО 334516, код ЄДРПОУ 32442295) на користь Державного підприємства „Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929, п/р 26008301862, у ВАТ „Ощадбанк” м. Київ, МФО 300465; адреса філії „Донецьквуглезбут” 83050, м. Донецьк, пр. Богдана Хмельницького, 69, код ЄДРПОУ філії „Донецьквуглезбут” № 35210979, п/р 260053011420 у філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) витрати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у розмірі 112,95 грн.

У задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 734,28 грн. та збитків 31,70 грн., які складаються з витрат по сплаті держмита в сумі 14,70 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 17,00 грн., понесених по справі № 12/360 - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

В судовому засіданні 18.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2011 р.

Суддя Гассій О.В.

Вик. Костюк І.В.

Надруковано 3 примірники:

1 - до справи

1 – позивачу

1 - відповідачу