Рішення № 15709763, 23.05.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-3498/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2011 року Соломянський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді: Оксюти Т.Г.

при секретарі Бурій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Будпластмаш»про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання спадкоємцем за законом четвертої черги та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив встановити факт його проживання однією сімєю з ОСОБА_2, без реєстрації шлюбу з 31.12.2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року, а саме по день її смерті.

Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після померлої ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він з 1979 року проживає та зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2, а в сусідній квартирі АДРЕСА_1 цього ж будинку проживала та була зареєстрована ОСОБА_2

Зазначив, що після смерті своєї дружини, він постійно підтримував з ОСОБА_2 добрі стосунки, а з 31.12.2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року вони фактично стали проживати однією сімєю в квартирі АДРЕСА_1.

Позивач з ОСОБА_2 були повязані спільним побутом, мали взаємні права та обовязки, спільний бюджет, підтримували шлюбні відносини, піклувалися та підтримували один одного морально, але не звернулися до державного органу реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_2 померла.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить нерухоме майно однокімнатна квартира АДРЕСА_1.

Вкаазан квартира належала ОСОБА_2 на праві приватної власності.

За життя ОСОБА_2 розпоряджень на випадок своєї смерті не залишила, договорів про відчуження належного їй нерухомого майна та договорів довічного утримання не укладала.

Зазначає, що після смерті ОСОБА_2 він продовжує нести всі витрати по утриманню спадкового майна.

Вважає, що він фактично прийняв спадщину після померлої ОСОБА_2, а тому просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Суд, вислухавши думку представників позивача та відповідача, пояснення свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, 1939 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 04.10.1979 року (а.с. 16-17).

Разом з позивачем ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала по день смерті його дружина ОСОБА_3 (а.с. 18).

Дружина позивача ОСОБА_3 померла у 1991 році.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, після смерті дружини, ОСОБА_1 постійно підтримував з ОСОБА_2 добрі стосунки.

З 31.12.2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично стали проживати однією сімєю в квартирі АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були повязані спільним побутом, мали взаємні права та обовязки, спільний бюджет, підтримували шлюбні відносини, піклувалися та підтримували один одного морально, але не звернулися до державного органу реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію шлюбу.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року (а.с. 13).

Позивач просив встановити факт його проживання однією сімєю з ОСОБА_2, без реєстрації шлюбу з 31.12.2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року, а саме по день її смерті, на що слід зазначити наступне.

Згідно ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивачу необхідно для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2

Так, в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що ОСОБА_1 після смерті своєї дружини почав підтримувати добрі стосунки з ОСОБА_2, яка була тоді його сусідкою, а пізніше у них склалися більш ніж дружні стосунки та з 31.12.2001 року вони почали проживати разом у квартирі АДРЕСА_1 однією сімєю.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Факт проживання однією сімєю та ведення спільного господарства ОСОБА_1 з ОСОБА_2 підтверджується також копіями квитанцій (а.с.14-15).

Отже, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_2 однією сім'єю без шлюбу з 31.12.2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року, по день її смерті, а тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач також просив визнати його спадкоємцем четвертої черги за законом після померлої ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, на що слід зазначити наступне.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 року, відкрилась спадщина, до складу якої входить нерухоме майно однокімнатна квартира АДРЕСА_1

Квартира належала ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується реєстраційним посвідченням Київського міського бюро технічної інвентаризації від 16.10.1992 року (а.с. 8).

З повідомлення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна від 29.04.2011 року вбачається, що станом на 26.04.2011 року згідно з даними бюро квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі довідки ЖБК «Будпластмаш»№154 від 28.06.1992 року.

За життя, ОСОБА_2 розпоряджень на випадок своєї смерті не залишила, договорів про відчуження належного їй нерухомого майна та договорів довічного утримання не складала.

З повідомлення Пятої київської державної нотаріальної контори від 15.04.2011 року за вих. №1179 вбачається, що станом на 15.04.2011 року за даними алфавітних книг Пятої київської державної нотаріальної контори за період з 2009 року по 2011 рік спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_2 не заводилася.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у стаття 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що такої відмови ОСОБА_1 не заявляв, а навпаки він продовжує нести всі витрати по утриманню спадкового майна (а.с. 21-23), тобто він фактично прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_2

Відповідач ЖБК «Будпластмаш»не визнає за позивачем ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1, вважаючи її кооперативною власністю, на що слід зазначити наступне.

Згідно ч. 2 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи відсутність у спадкодавця ОСОБА_2 спадкоємців за заповітом, а також спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати спадкоємцем четвертої черги за законом після померлої ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 74 СК України, ст. ст. 328, 368, 392, 1223, 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Будпластмаш»про встановлення факту проживання однією сімєю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання спадкоємцем за законом четвертої черги та визнання права власності задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживав однією сім'єю з ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року без реєстрації шлюбу з 31.12.2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, спадкоємцем четвертої черги за законом після померлої ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 29,0 кв.м., в тому числі житловою площею 15,0 кв.м., в порядку спадкування за законом.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Будпластмаш», код ЄДРПОУ 22869980, місцезнаходження якого за адресою: 03055 м. Київ, вул. Політехнічна, 31-В на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Соломянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя