Справа № 2- 331/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ковель 8 квітня 2011 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючої – судді АГЕЄВОЇ Є.О.,
з участю секретаря – КЛЕВЕЦЬКОЇ О.М.,
представника позивача -- ОСОБА_1,
відповідача -- ОСОБА_2,
представника відповідача -- ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Обґрунтовуючи позов позивач покликається на наступні обставини: 15 січня 2007 року між позивачем та відповідачем у справі було укладено кредитний договір №VOKVGА00001206, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 21040,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.01.2011 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості відповідач повинен був здійснювати щомісячно, грошовими сумами, які складаються із заборгованості за кредитом, відсоткам та комісії, а також інших витрат. У зв»язку з порушення боржником умов договору у нього виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 38401,16 доларів США, яка складається з: 20566,40 доларів США – заборгованість за кредитом; 9291,36 долари США –заборгованість по процентам за користування кредитом; 1063,06 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом: 5621,61 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 31,61 долар США –штраф (фіксована частина); 1827,12 доларів США –штраф (процентна складова). В забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, між позивачем та відповідачем 15 січня 2007 року було укладено договір іпотеки № VOKVGL00001206,згідно якого відповідач надав в іпотеку позивачеві нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 59,5 м.кв., розташовану за адресою АДРЕСА_1,належну відповідачеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 59,5 кв. метрів, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаної квартири Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням банку інших повноважень, необхідних для здійснення продажу вказаної квартири, а також виселили ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2 зі зняттям його з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Волинській області та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Представник позивача – ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві і просить його задоволити
Відповідач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_3 позов визнали частково, суду пояснили, що відповідач ОСОБА_2 дійсно допустив заборгованість по кредиту, однак має змогу за кілька місяців повністю погасити борг. Просять в задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Наявність боргових зобов’язань відповідача перед позивачем доводиться копією кредитного договору VOKVGL00001206 від 15.01.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк»та відповідачем у справі; розрахунками суми заборгованості по кредитному договору VOKVGL00001206від 15.01.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідно до яких станом на 21.10.2010 року загальна заборгованість відповідача по Кредитному договору становить 38401,16 доларів США, яка складається з: 20566,40 доларів США –заборгованість за кредитом; 9291,36 долари США –заборгованість по процентам за користування кредитом; 1063,06 доларів США – заборгованість по комісії за користування кредитом: 5621,61 доларів США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а тако штрафи відповідно до договору: 31,61 долар США –штраф (фіксована частина); 1827,12 доларів США –штраф (процентна складова).
Копією іпотечного договору № VOKVGL00001206 від 15.01.2007 року доводиться та обставина, що у забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника, відповідач ОСОБА_2 надав в іпотеку позивачеві нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 59,5 м.кв., розташовану за адресою м.Ковель, вул. Відродження, 14/33, належну відповідачеві на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 7 Закону України ”Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Стаття 33 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом статей 38,39 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель, за рішенням суду, набуває право на продаж предмету іпотеки, на укладання договору купівлі-продажу від свого імені, на підставі іпотечного договору.
Згідно п.п.16.7, 16.7.1, 16.8 вищевказаного Іпотечного договору, позивач має право звернути стягнення на Предмет іпотеки в разі, якщо у момент настання терміну виконання зобов'язання за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором термін суми кредиту або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строк суми відсотків, комісій, неустойки. Згідно п.22 вказаного договору звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п.16.7.1,16.7.2,16.9 договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договору. Реалізація Предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.
Ч.2 ст.39 ЗУ «Про іпотеку»передбачає, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Згідно ч.1ст.40 вказаного закону звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Вимога банку про зняття відповідача з реєстрації за адресою спірної квартири відповідає вимогам ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання»і підлягає задоволенню. Оскільки відповідач ОСОБА_2умови договору не виконує, заборгованість останньої перед позивачем по кредитному договору станом на 21.10.2010 року становить 38401,16 доларів США, суд вважає підставними вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою,укладеною міжсторонами та виселення відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі в розмірі 1828 (одну тисячу вісімсот двадцять вісім ) гривень 50 копійок.
Керуючись ст. ст. 526, 527,530, ч.2ст.1050, ч.2ст.1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 39,40 Закону України ”Про іпотеку”, ст.109 ЖК України, суд
В И Р І Ш И В:
Заявлений позов задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VOKVQA00001206 від 15.01.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк»та ОСОБА_2 звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 59,5 кв. метрів, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаної квартири Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та наданням банку інших повноважень, необхідних для здійснення продажу вказаної квартири.
Виселили ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2 зі зняттям його з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Волинській області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»( 49094, м.Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 64993919400001, МФО № 305299, ) судові витрати по справі в розмірі 1828 (одну тисячу вісімсот двадцять вісім ) гривень 50 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
ГОЛОВУЮЧА: Є.О.АГЕЄВА
Судове рішення № 15699372, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 17.05.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-331/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: