Постанова № 15694372, 13.05.2011, Соснівський районний суд м. Черкас

ПОСТАНОВА

22 квітня 2011 року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Грабовий П.С., при секретарі - Маламуж Н.В., за участю прокурора - Шляхова А.В. розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого в ОВС СВ ПМ ДП України в Черкаській області капітана податкової міліції Горстка Я.В. від 28.02.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 218 КК України, -

ВСТАНОВИВ

Скаржник звернувся до суду з скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого слідчого в ОВС СВ ПМ ДП України в Черкаській області капітана податкової міліції Горстка Я.В. від 28.02.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 по факту фіктивного банкрутства, за ознаками злочину, передбаченого ст. 218 КК України.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_1 вказував, шо під час порушення відносно нього кримінальної справи були відсутні підстави для порушення кримінальної справи. Він дійсно брав кредит у банку «Аваль», але у зв»язку з тим, що курс долара збільшився з 4, 70 грн. майже до 8 грн. не мав змоги погашати цей кредит. Подав правдиву інформацію до господарського суду. А останній оголосив його банкрутом. У банка є можливість забрати його майно, яке знаходиться під залогом (іпотека). Скаржник та його представник в судовому засіданні скаргу підтримали та просили суд її задовольнити. Прокурор та слідчий в ОВС СВ ПМ ДП України в Черкаській області в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги.

Вислухавши пояснення скаржника, прокурора, оглянувши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 по факту фіктивного банкрутства за ознаками складу злочину, передбаченого ст.218 КК України, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Об'єктом цього злочину, є встановлений законодавством порядок здійснення господарської діяльності у частині забезпечення інтересів громадян, юридичних осіб та держави від ризиків, пов'язаних з неплатоспроможністю (стійкою фінансовою неспроможністю) суб'єктів господарської діяльності, яка юридично фіксується під час розгляду справ про банкрутство такого суб'єкта.

Банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

У ринковому суспільстві банкрутство є звичайним явищем і може бути наслідком як прорахунків у господарській (зокрема підприємницькій) діяльності, так і об'єктивних причин - несприятливої економічної ситуації, випадкового збігу обставин, нераціональної економічної політики держави тощо. Тому сам по собі факт банкрутства свідчить лише про невдачу у господарській діяльності і не повинен бути предметом кримінально-правових відносин. Проте у тих випадках, коли з цим фактом пов'язані певні суспільно небезпечні дії, можливою є і кримінальна відповідальність.

Об'єктивна сторона злочину полягає у діях, змістом яких є завідомо неправдива офіційна заява про фінансову неспроможність фізичної особи підприємця виконати вимоги з боку кредиторів і зобов'язання перед бюджетом.

Під фінансовою неспроможністю розуміється такий фінансовий стан боржника, за якого виконання ним своїх зобов'язань перед кредиторами та бюджетом є неможливим взагалі або без застосування передбаченої законом особливої процедури відновлення платоспроможності (санації).

Кримінальна відповідальність настає лише у випадках, коли подана до господарського суду офіційна заява є завідомо неправдивою. Це означає, що викладені у заяві відомості про фінансову неспроможність не відповідають дійсності і справжній фінансовий стан боржника дає змогу йому виконати свої зобов'язання. Виходячи з цього, не може розглядатись як завідомо неправдива заява, в якій частина наведених відомостей є недостовірною, якщо твердження про фінансову неспроможність, попри недостовірність певних відомостей, викладених у заяві, відповідає дійсності.

Проте в постанові про порушення кримінальної справи взагалі не зазначено про фінансову можливість його ОСОБА_1 виконати свої зобов'язання перед кредиторами. Окрім того, залишений поза увагою і той факт, що ЧОД АТ „Райффайзен Банк Аваль" являється іпотекотримачем майнових комплексів. За таких обставин його майнові права є захищеним на вартість предмета іпотеки. Визначити розмір можливих збитків реально лише після продажу майна, що перебуває в іпотеці та задоволення грошових вимог.

Тому висновок про заподіяння великої матеріальної шкоди є помилковим, так само як і помилкове твердження про спроможність ОСОБА_1 виконати зобов'язання перед кредиторами.

Для того, щоб порушити конкретну кримінальну справу, у кожному окремому випадку потрібні не тільки законний привід, але і підстава. Згідно з ч. 2 ст. 94 КПК підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Підстава для порушення кримінальної справи складається з двох взаємопов'язаних елементів: наявності ознак злочину в події, що стала відомою органу дізнання, слідчому, прокурору і суду, наявності достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину або злочину, що готується. Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України ознаками злочину є: визначення діяння злочином у Кримінальному кодексі; суспільна небезпека діяння; його протиправність; винність; вчинення діяння суб'єктом злочину. Таким чином, кримінальна справа може бути порушена тільки за наявності в заяві або в повідомленні достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Згідно пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року №6 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», для порушення кримінальної справи необхідна наявність приводів, достатність даних, що вказують на наявність ознак злочину, законність джерел отримання цих даних, а в частині першій статті 94 КПК зазначено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи. Що стосується заяв і повідомлень про злочин, то вони повинні бути викладені письмово або усно і доведені до відома правоохоронних органів з дотриманням вимог статті 95 КПК. Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Таким чином згідно вимог ч.2 ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Підставами для порушення кримінальної справи не можуть бути припущення або дані, які не містять інформації про злочин.

Так, згідно ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України слідчий зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону за ознаками якого порушується справа, а також подальше спрямування.

Всупереч вимог кримінально-процесуального законодавства у скаржуваній постанові не викладені фактичні дані, що вказують на наявність об'єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 218 КК України, тобто підстави порушення кримінальної справи.

За об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.218 КК України, повинні мати місце завідомо неправдива офіційна заява службової особи суб'єкта господарської діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов'язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 з метою уникнення від сплати коштів в сумі 11162494,24 грн. по генеральній кредитній угоді від 29.12.2006 року укладеної з ЧОД AT «Райфайзен банк Аваль», використав в господарській діяльності підроблені фінансово -господарські документи, а саме: підроблений договір купівлі-продажу цінних паперів № 135-4/09Б від 05.08.2009 року укладений з TOB «Фінінтертехнологія» (код ЄДРПОУ: 36531100, м. Київ) та підроблений ) договір купівлі-продажу цінних паперів № 135-2/09Б від 05.08.2009 року укладений з TOB «Фінресурсбуд»(код ЄДРПОУ: 36531032, м. Київ), щодо купівлі цінних паперів - без документарних іменних простих акцій ВАТ «Київськиизавод високоякісно цегли»(код ЄДРПОУ: 36428997). В подальшому ФОП ОСОБА_1продовжуючи свій злочинний намір відобразив дані операції, з приводу купівлі цінних паперів в бухгалтерському обліку, а саме кредиторську заборгованість перед TOB «Фінінтертехнологія» в розмірі 8800000 грн. та TOB «Фінресурсбуд»в розмірі 6500000 грн., завдяки чому ініціював фіктивне банкрутство, подавши 14 жовтня 2009 року до господарського суду Черкаської області заяву та бухгалтерський баланс із завідомо неправдивими відомостями про фінансову неспроможність виконання вимог кредиторів і зобов'язань перед державним бюджетом, чим завдав великої матеріальної шкоди кредитору ЧОД AT «Райффайзен Банк Аваль»на загальну суму 11 162 494,24 грн., що в 36 900 разів перевищує неоподаткований мінімуму доходів громадян.

Але це неправдива інформація. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 жодного документа про які йдеться в постанові не підробляв. Більше того, слідчим не прийнято до уваги, що «Райфайзен Банк Аваль»являється іпотеко тримачем майнових комплексів скаржника. За таких обставин його майнові права є захищеними на вартість предмета іпотеки. Тому висновок про заподіяння великої матеріальної шкоди є помилковим, так само як і помилкове твердження про спроможність ОСОБА_1 виконати зобов»язання перед кредиторами.

Відповідно до постанови господарського суду Черкаської області від 29.10.2009 року по справі № 01/2600 судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 неспроможний задовольнити кредиторські вимоги в розмірі 26 059 045,71 грн. Дана постанова не скасована і не змінена.

Крім цього слідчим при порушенні кримінальної справи розглянуто питання лише про фінансову неспроможність товариства задовольнити вимоги ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль»і не мотивовано, чому при наявності матеріалів та заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, не розглянуто та не вирішено питання про виконання фінансових зобов'язань в повному об'ємі перед усіма кредиторами та бюджетом для вирішення питання щодо наявності ознак злочину, передбаченого ст.218 КК України.

В матеріалах, які були підставою для порушення кримінальної справи, відсутні будь-які документи щодо фінансового становища ФОП ОСОБА_1 на момент звернення до господарського суду Черкаської області з заявою про банкрутство та можливості виконання ним перед кредиторами своїх фінансових зобов'язань.

При таких обставинах суд вважає постанову про порушення кримінальної справи від 28.02.2011 року такою, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 94, 98, 98-2, 236-7, 236-8 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову старшого слідчого в ОВС СВ ПМ ДП України в Черкаській області капітана податкової міліції Горстка Я.В. від 28.02.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, за ознаками злочину передбаченого ст, 218 КК України -скасувати.

Постанова може бути оскаржена протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Судя Соснівського районного

суду м. Черкаси П.С. Грабовий