Рішення № 15668463, 20.05.2011, Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-428/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2011 року Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим у складі:

головуючого судді                              Караваєва К.М.

при секретарі                                        Джурило Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноперекопську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Кримський содовий завод», 3-я особа –управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим про спонукання виконати певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач|позовниця,позивачка| 28.03.2011 року звернувся до суду з |із|позовом про зобов’язання ВАТ «Кримський содовий завод»сплатити страхові внески в Пенсійний фонд України з помісячної розподілянням на підставі виплаченої йому суми заробітної плати за період вимушеного прогулу з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року, а також про зобов’язання відповідача внести помісячне коректування в базу даних системи персоніфікованого обліку Управління ПФУ в частині відомостей по виплаченої йому заробітної платі в період з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 24.09.1997 року по 10.12.2003 року працював на посаді директора Кримського содового заводу, а після його реорганізації –головою правління ВАТ «Кримський содовий завод».

10.12.2003 року ОСОБА_1 був звільнений з займаною посади.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 27.03.2008 року дане звільнення було визнано незаконним, у зв’язку з чим, на підставі даного рішення суду, відповідач вніс зміни в трудову книжку ОСОБА_1, вказавши на дату і підставу звільнення –14.03.2006 року за ст.36 п.2 КЗпП України, а також виплатив йому заробітну плату за час вимушеного прогулу з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року у розмірі 308587,7 грн з компенсацією інфляційних втрат по заробітної платі в сумі 136744,51 грн.

Також, зазначеним рішенням встановлені щомісячні заробітні плати за час вимушеного прогулу –грудень 2003 року –7567,26 грн, з січня 2004 року по лютий 2006 року –по 11350,0 грн, за березень 2006 року –5297,00 грн.

У зв’язку з перерахунком пенсії ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі із заявою про надання відомостей –чи відображені в базі даних системи персоніфікованого обліку вищевказані суми щомісячних заробітних плат, де йому стало відомо, що таки дані відсутні, а також про те, що відповідачем не внесені відповідні страхові внески.

27.01.2011 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про надання йому довідки про заробітну плату встановленої Постановою ПФУ № 22-1 від 21.11.2005 року форми за період з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року, на що отримав від останнього відмову з посилкою на те, що ним не були внесені страхові внески за вказаний період.

На думку ОСОБА_1, дана відмова є неправомірною, оскільки вона суперечить положенням преамбули та ст.ст.3,11,20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також ст.22 Конституції України.

Як вважає позивач, внаслідок відсутності відомостей по заробітної платі і несплаті страхових внесків за період з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року ВАТ «Кримський содовий завод»суттєво порушені його права, а саме –за спірний період зменшений трудової стаж і, відповідно, занижений коефіцієнт страхового стажу; не враховується при перерахунку пенсії його заробітна плата; неправильно проведена оптимізація заробітної плати; суттєво знижений коефіцієнт заробітної плати.

Ухвалою суду від 30.03.2011 року до участі у справі залучено Управління ПФУ в Красноперекопському районі.

20.04.2011 року позивач уточнив свої вимоги просить, з вищезазначених підстав, зобов’язати відповідача сплатити страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України на підставі виплаченої йому заробітної плати за період вимушеного прогулу з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року в сумі 37715,54 грн, у тому числі, щомісячно за періоди –з 11.12.2003 року по 31.12.2004 року –по 883,12 грн і 53,2 грн, з 1.01.2005 року по 31.12.2005 року –по 1361,20 грн і 83,0 грн, з 1.01.2006 року по 14.03.2006 року –по 1661,52 грн і 96,6 грн, а також зобов’язати відповідача внести помісячне коректування в базу даних системи персоніфікованого обліку Управління ПФУ в частині відомостей по виплаченої йому заробітної платі в період з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року (а.с.97).

10.05.2011 року позивач остаточно уточнив свої вимоги просить, з вищезазначених підстав, зобов’язати відповідача сплатити страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим на підставі виплаченої йому заробітної плати за період вимушеного прогулу з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року в сумі 33484,9 грн, у тому числі, щомісячно за періоди –з 11.12.2003 року по 31.12.2004 року –по 851,2 грн і 53,2 грн, з 1.01.2005 року по 28.02.2005 року –1312,0 грн і 82,0 грн, з 1.03.2005 року по 31.03.2005 року –1312,4 грн і 82,0 грн, з 1.04.2005 року по 31.12.2005 року –по 1324,3 грн і 82,00 грн, з 1.01.2006 року по 14.03.2006 року –по 1535,94 грн і 96,6 грн, а також зобов’язати відповідача внести помісячне коректування в базу даних системи персоніфікованого обліку Управління ПФУ в Красноперекопському районі АР Крим в частині відомостей по виплаченої йому заробітної платі за період з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року (а.с.125,126).

Ухвалою суду від 18.05.2011 року вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача внести помісячне коректування в базу даних системи персоніфікованого обліку Управління ПФУ в Красноперекопському районі АР Крим в частині відомостей по виплаченої йому заробітної платі за період з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року залишені без розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник –адвокат ОСОБА_2 заявлені остаточно позовні вимоги, що залишилися, підтримали у повному об’ємі і наполягають на їх задоволенні.

Представник відповідача за дорученням - ОСОБА_3 заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що на момент виплати стягнутих за рішенням суду сум ОСОБА_1 не працював в ВАТ «Кримський содовий завод», а тому, виходячи з положень ст.11 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.1 ЗУ «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», він не є застрахованою особою, а підприємство відносно нього не є платником такого збору.

Крім того, представник відповідача вважає, що ОСОБА_1 пропущений строк позовної давності на звернення до суду за захистом свого порушеного права, у зв’язку з чим позов не підлягає задоволенню і з цих підстав.

Представники 3-ї особи за дорученням –ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в суд не з’явилися, про час ті місце розгляду справи були повідомлені належним чином, будучи раніше допитаними судом, заперечують проти позову з тих же підстав, що і представник відповідача.

Суд, вислухавши представників сторін, 3-ї особи, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали архівної цивільної справи Красноперекопського міськрайсуда № 2-3/08, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

З пояснень сторін, представників 3-ї особи, матеріалів справи і матеріалів архівної справи № 2-3/08 витікає, що в період з 24.02.1997 року по 10.12.2003 року ОСОБА_1 працював на посадах - спочатку директором «Кримський содовий завод», а після його реорганізації - головою правління ВАТ «Кримський содовий завод».

10.12.2003 року ОСОБА_1, відповідно до наказу ВАТ «Кримський содовий завод»№ 162-к від 10.12.2003 року, був звільнений з займаною посади на підставі ст.36 п.8 КЗпП України.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 27.03.2008 року дане звільнення було визнано незаконним, при цьому зобов’язано ВАТ «Кримський содовий завод»внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 про зміну формулювання причин його звільнення на «Звільнений за ст.36 п.2 КЗпП України, у зв’язку з закінченням строку трудового договору, з 14.03.2006 року»та виплатити йому заробітну плату за час вимушеного прогулу з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року у розмірі 308587,7 грн, без врахування податків та інших обов’язкових платежів, з компенсацією інфляційних втрат по заробітної платі в сумі 136744,51 грн.

Також, зазначеним рішенням встановлені щомісячні заробітні плати за час вимушеного прогулу –грудень 2003 року –7567,26 грн, з січня 2004 року по лютий 2006 року –по 11350,0 грн, за березень 2006 року –5297,00 грн (а.с.4-7).

Виконуючи дане рішення суду, відповідач вніс відповідні зміни в трудову книжку ОСОБА_1, а також 23.01.2009 року виплатив йому заробітну плату за час вимушеного прогулу з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року, без врахування податків та інших обов’язкових платежів, з компенсацією інфляційних втрат (а.с.8-10,27).

При виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу ВАТ «Кримський содовий завод»не були сплачені страхові внески загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим з помісячним розподілянням суми даного заробітку за період вимушеного прогулу з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року з тих підстав, що ОСОБА_1 на час проведення виплат не працював на підприємстві, не був застрахованою підприємством особою, а тому підприємство не було зобов’язано сплачувати за нього страхові внески (а.с.116-118).

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 статті 11 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, у числі інших, громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Частиною 2 ст.20 даного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у п.1 ст.11 даного Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати.

Відповідно до ч.1,6 ст.21 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб та облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках, для чого ним використовується відомості, що надходять, у тому числі, від роботодавців.

Відомості про осіб, зазначених у п.1 ст.11 цього Закону, подаються страхувальниками до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, які виплачують цим особам заробітну плату.

Згідно ст.ст.1,2 ЗУ «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, які використовують працю найманих працівників.

Об’єктом оподаткування є витрати на оплату праці працівників, які включають витрату на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до ЗУ «Про оплату праці».

Оскільки рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 27.03.2008 року встановлено, що за наказом ВАТ «Кримський содовий завод»№ 162-к від 10.12.2003 року ОСОБА_1 був незаконно звільнений з займаної посади, внаслідок чого строк дії укладеного з ним трудового договору (контракту) на період з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року судом поновлено, то на цей час відповідач повинний був відновити усі його права, що пов’язані з виконанням трудового договору (контракту), у тому числі і його право на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування шляхом внесення помісячного коректування до бази даних системи персоніфікованого обліку Управління ПФУ в Красноперекопському районі АР Крим в частині відомостей по виплаченої заробітної платі та сплати страхових внесків до Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим, але не зробив цього.

Зазначені обставини потягли за собою те, що управлінням ПФУ в Красноперекопському районі при призначенні пенсії ОСОБА_1 неправильно визначений коефіцієнт страхового стажу; не врахована при перерахунку пенсії його заробітна плата за спірний період; неправильно проведена оптимізація заробітної плати; суттєво знижений коефіцієнт заробітної плати, чим порушено його право на відповідне пенсійне забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Правлінням ПФУ № 8-2 від 30.04.2002 року (зі змінами від 27.09.2010 року), відповідно до п.1.1 Розділу 1 Положення про головні управління ПФУ в АР Крим, областях, містах Київ та Севастополь, затвердженого Постановою ПФ України від 27.06.2002 року № 11-2, згідно яких, управління Пенсійного фонду України в Красноперекопськом районі є органом виконавчої влади, до основних завдань якого, у числі інших, входять проведення правильності нарахування та сплати єдиного внеску, страхових внесків та інших виплат, які, згідно із законодавством здійснюються на рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (а.с.73-77).

Згідно п.7 ст.64 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виконавча дирекція Пенсійного фонду України та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Незважаючи на це, територіальний орган ПФУ –управління ПФУ в Красноперекопському районі, посилаючись на письмові роз’яснення посадових осіб Міністерства праці та соціальної політики України, проігнорувало вимоги діючого пенсійного законодавства України, а тому, при проведенні перевірок ВАТ «Кримський содовий завод», не зобов’язало його перерахувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування позивача за спірний період часу.

За таких обставин суд вважає, що право позивача на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування порушено, а тому підлягає захисту.

Наданий позивачем розрахунок розміру страхових внесків, що підлягають сплаті до УПФУ в Красноперекопському районі за відповідні періоди, виходячи з затверджених максимальних фактичних витрат на оплату праці позивача (2003-2004 р.р. –32%, січень-лютий 2005 р. –32%, березень 2005 р. –32,01%, квітень 2005 р.- грудень 2005 р.- 32,3%, січень 2006 р.- березень 2006 р. –31,8%) і з частки фонду оплати праці позивача (2%), представниками відповідача і 3-ї особи не оспорюється, а його правильність у суду не викликає сумнівів, оскільки він виконаний на підставі положень ЗУ «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про державний бюджет України на 2005 рік», ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік»та Постанови КМУ № 225 від 7.03.2001 року «Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної сумі заробітної плати (доходу), з яких утримаються страхові внески (збори) в соціальні фонди» (зв.стор.а.с.125).

Той факт, що витрати ВАТ «Кримський содовий завод», які пов’язані з виконанням рішення суду від 27.03.2008 року, були проведені не з фонду заробітної плати ОСОБА_1, а за рахунок власних коштів підприємства, значення для розгляду справи не має (а.с.48).

Оскільки про те, що страхові внески відповідачем не перераховані в Управління ПФУ, ОСОБА_1 стало відомо з письма ВАТ «КСЗ»№ 21-10/05 від 3.02.2011 року (а.с.15,16), а також з усного повідомлення працівників УПФУ в Красноперекопському районі у лютому 2011 року, то суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Керуючись ст.ст.11,20,21,64 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.1,2 ЗУ «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.3,10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов’язати ВАТ «Кримський содовий завод», що розташовано в м.Красноперекопське АР Крим по вул.Проектна, 1, ідентифікаційний код 05444546, сплатити страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного фонду України в Красноперекопському районі АР Крим на підставі виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за період вимушеного прогулу з 11.12.2003 року по 14.03.2006 року в сумі 33484,9 грн, у тому числі, щомісячно за періоди –з 11.12.2003 року по 31.12.2004 року –по 851,2 грн і 53,2 грн, з 1.01.2005 року по 28.02.2005 року –1312,0 грн і 82,0 грн, з 1.03.2005 року по 31.03.2005 року –1312,4 грн і 82,0 грн, з 1.04.2005 року по 31.12.2005 року –по 1324,3 грн і 82,00 грн, з 1.01.2006 року по 14.03.2006 року –по 1535,94 грн і 96,6 грн,

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення рішення.

          Суддя: