Рішення № 15658683, 24.05.2011, Господарський суд Чернігівської області

24.05.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

24 травня 2011 року справа № 12/55

Позивач:Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк",

вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення заборгованості 16468,44 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

позивач: ОСОБА_2, довіреність № 01/20-503 від 24.12.2010 року, представник.

відповідач: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 10000,00 грн. заборгованості по кредиту, 5811,69 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 420,40 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 236,35 грн. пені за прострочення сплати процентів, згідно Кредитного договору № 171 від 18.02.2008 року з подальшими змінами та доповненнями до нього.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, але повноважного представника в судове засідання не направив, витребувані судом документи не надав. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надійшло.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

В судовому засіданні 17.05.2011 року було здійснено огляд оригіналу Кредитного договору № 171 від 18.02.2008р., Договору № 1 від 29.04.2008 р. та Кредитної заяви позичальника.

Ухвалою суду від 17.05.2011 року сторони були попереджені, що не зявлення в судове засідання повноважних представників не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

18.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Банк „Демарк”, правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.2 Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів від 29.09.2009 року, погодженого Управлінням Національного банку України в Чернігівській області 02.11.2009 року та зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Чернігівської міської Ради 05.11.2009 року № запису 10641050007001921, та відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, було укладено Кредитний договір № 171, відповідно до п. 3.1. якого позивач взяв на себе надати відповідачу кредит у розмірі 10000 грн.; строком по 17.02.2010 року; під 24 % річних, а відповідач - повернути кредит та сплачувати відсотки у розмірі та в порядку, що встановлені договором.

Договором № 1 від 29.04.2008 року про внесення змін до Кредитного договору № 171 від 18.02.2008 року було збільшено розмір сплати відсотків до 26%.

Відповідно до п. 3.4.1. Кредитного договору № 171 від 18.02.2008 року, позичальник зобовязаний погасити кредит у строк по 17.02.2010 року, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п. 3.8. Договору. Строки, передбачені цим Договором є обовязковими для Позичальника.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

На виконання взятих на себе зобовязань банк надав відповідачу кредит в сумі 10 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 171 (#25213633) від 18.02.2008 року про перерахування коштів із позичкового рахунку банку на поточний рахунок відповідача, а також витягом із поточного рахунку позичальника, копії яких додано до матеріалів справи.

Як свідчать матеріали справи відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, кредитні кошти у строк визначений п. 3.4.1. кредитного договору по 17.02.2010 року, Банку в повній сумі не повернув. Заборгованість по кредиту становить 10 000 грн.

Позивач, просить суд стягнути з відповідача 5811 грн. 69 коп. відсотків за користування кредитом за період з 01.03.2009 року по 27.04.2011 року.

У відповідності до п. 3.5.1. Кредитного договору № 171 від 18.02.2008 року, позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 24% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

Договором № 1 від 29.04.2008 року про внесення змін до Кредитного договору № 171 від 18.02.2008 року, сторони виклали п. 3.5.1. Кредитного договору № 171 в новій редакції: позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 26% річних. В решті п. 3.5.1. Кредитного договору залишено без змін.

Пунктом 7.3. Кредитного договору № 171 від 18.02.2008 року також передбачено, що у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, зазначеного в п. 3.4.1 Договору, Банк переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі Позичальник сплачує Банку за користування кредитом підвищену процентну ставку 27 % річних.

Як вбачається із матеріалів справи за період користування кредитом з 18.02.2008 року по 28.02.2009 року відсотки відповідачем сплачено повністю.

За період користування кредитом з 01.03.2009 року по 27.04.2011 року відповідач зобов»язаний був сплатити відсотки в сумі 5811 грн. 69 коп.

В порушення взятих на себе зобов»язань відповідач відсотки за користування кредитом за період з 01.03.2009 року по 27.04.2011 року сплатив частково в сумі 31 грн.78 коп., заборгованість становить 5779 грн. 91 коп.

А тому позовні вимоги позивача в частині стягнення відсотків підлягають задоволенню в сумі 5779 грн. 91 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача, відповідно до п. 7.4., Кредитного договору № 171 від 18.02.2008 року, пеню в сумі 420 грн. 40 коп. за порушення строків погашення кредиту за період з 27.04.2010 року по 17.08.2010 року та відповідно до п.7.5. кредитного договору, пеню в сумі 236 грн. 35 коп. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 28.04.2010 року по 27.04.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 7.4. Кредитного договору № 171 від 18.02.2008 року, у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом в повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.5. Кредитного договору № 171 від 18.02.2008 року передбачено, що у разі порушення строку сплати відсотків за кредитом, позивач має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено факт порушення відповідачем строків погашення кредиту та строків сплати відсотків за користування кредитом, тому позивачем правомірно нарахована пеня в сумі 420 грн. 40 коп. за порушення строків погашення кредиту за період з 27.04.2010 року по 17.08.2010 року та пеня в сумі 236 грн. 35 коп. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 28.04.2010 року по 27.04.2011 року.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, кредит в установлений строк в повній сумі не повернув, відсотки за його користування, пеню за несвоєчасне повернення кредиту і пеню за несвоєчасну сплату відсотків не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 10 000 грн. основного боргу по кредиту, 5779 грн. 91 коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 420 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 236 грн. 35 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом. В решті позову відмовити.

Відповідно, до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 164 грн. 37 коп. витрат по сплаті держмита та 235 грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 549, 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р № НОМЕР_2 в Банку „Демарк”, МФО 353575, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Демарк”, 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28 (ідентифікаційний код 19357516, МФО 353575, відомості про банківські реквізити відсутні) 10 000 грн. основного боргу по кредиту, 5779 грн. 91 коп. боргу по сплаті відсотків за користування кредитом, 420 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 236 грн. 35 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, 164 грн. 37 коп. витрат по сплаті держмита та 235 грн.54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Л.М. Лавриненко