Рішення № 15658653, 23.05.2011, Господарський суд Чернігівської області

23.05.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів проспект Миру, 20 тел. 77-44-62, 698-166

Іменем України

РІШЕННЯ

”17” травня 2011 року справа № 11/61

Позивач:Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, пр. Миру 43, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Фізична особа підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення заборгованості 1 125,54 грн.

Суддя Ю.М. Бобров

Представники сторін:

Представник позивача: Амельченко Ю.В. - провідний спеціаліст відділу юридичної роботи, довіреність № 10-6-01411 від 26.04.2011

Відповідач: не зявився.

Позивачем Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1125,54 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просить суд їх задовольнити.

У позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що між сторонами було укладено договір № 71-10 від 14.05.2010 р. оренди державного майна, який було достроково розірвано рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.12.2010 р. у справі № 9/50. Проте, за відповідачем обліковується залишок заборгованості перед державним бюджетом в сумі 970,13 грн. основного боргу та 155,41 грн. пені, всього 1125,54 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 14) та у судовому засіданні 28.04.2011 р. позовні вимоги не визнає.

Відповідач вказує на те, що головною метою оренди була експлуатація орендованого за договором нежитлового приміщення як магазин продовольчих товарів. Після підписання договору оренди, відповідач по сімейним обставинам деякий час не мав можливості займатися підготовкою дозвільної документації від санітарної епідеміологічної служби м. Чернігова. В подальшому, звернувшись до санепідемслужби, отримав відмову у наданні дозволу, оскільки орендоване приміщення є поштовим відділенням і не може експлуатуватись як магазин продовольчих товарів.

Відповідач вважає, що орендодавець, знаючи заздалегідь дану ситуацію, не повідомив про це орендаря, чим завів його в оману.

У призначене після оголошення перерви судове засідання на 17.05.2011 р. відповідач не зявився. Причини неявки суду не відомі.

На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, 14.05.2010 р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Чернігівській області (надалі - Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (надалі Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 71-10 (надалі Договір № 71-10) (а.с. 6).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 71-10 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду, приватизації та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно нежитлові приміщення будівлі: відділення поштового звязку площею 69,8 кв. м, вбудовані в девятиповерховий житловий будинок (реєстровий номер 21560045.2500.АААЖЕК 910) (далі майно), розміщене за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі Чернігівської дирекції УДППЗ „Укрпошта” (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 04.02.2010 р. і становить за незалежною оцінкою 235798,33 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 71-10 майно передається в оренду для здійснення торгівлі продовольчими товарами (крім товарів підакцизної групи).

Згідно п. 5.3 Договору № 71-10 Орендар зобовязався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30 % щомісячно не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 Договору № 71-10).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7 Договору № 71-10).

У п. 3.11 Договору № 71-10 сторони домовилися, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обовязку сплати заборгованості за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 14.05.2010 р. до 12.05.2013 р. включно (п. 10.1 Договору № 71-10).

Майно вважається поверненим Балансоутримувачу, згідно п. 10.10 Договору № 71-10, з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря.

Фактично Майно було передано відповідачу за актом приймання-передавання від 14.05.2010 р. (а.с. 8).

Отже, на момент укладення Договору № 71-10 відповідач усвідомлював його зміст і умови, наслідки невиконання взятих на себе обовязків.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.12.2010 р. по справі № 9/50 (а.с. 38), яке набрало законної сили, Договір № 71-10 достроково розірвано та за період дії Договору № 71-10 станом на 17.12.2010 р. з відповідача стягнуто заборгованість в сумі 2775,34 грн., 101,71 грн. пені та 170,54 грн. штрафної санкції.

Проте, за відповідачем обліковується заборгованість перед державним бюджетом в сумі 970,13 грн., в т.ч.: за грудень 2010 р. 540,04 грн.; за січень 2011 р. 430,09 грн.

Крім того, відповідачу нараховано пеню станом на 04.04.2011 р., яка, відповідно до наданого позивачем розрахунку, складає 155,41 грн.

Відповідно до частин 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 546 ЦК України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної повної оплати орендної плати, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1, рахунок не відомий) до державного бюджету (отримувач державний бюджет м. Чернігова, р/р 31112094700002, код ЄДРПОУ 22825965, код бюджетної класифікації 22080300, МФО 853592, назва платежу плата за оренду іншого державного майна за договором від 14.05.2010 р. № 71-10 та пеня) 970,13 грн. заборгованості з орендної плати та 155,41 грн. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1, рахунок не відомий) до державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Чернігова, р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код платежу 22090200) 102,00 грн. держмита.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1, рахунок не відомий) до державного бюджету (одержувач державний бюджет м. Чернігова, р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) 236,00 грн. оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 17.05.2011 р., на підставі ст. 85 ГПК України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

Повне рішення складено 23.05.2011 р.