Рішення № 15658600, 20.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2011 року                                                  Справа № 03/5026/615/2011

          Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Нікітюк В.П.;

за участю прокурора: Зубенко В.С.;

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

від третьої особи (Ліплявська сільська рада): не з’явився;

від третьої особи (Черкаська обласна державна адміністрація): ОСОБА_3, за довіреністю;

від третьої особи (Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства): ОСОБА_1, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу

за позовом Золотоніського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, представленого Державним підприємством "Золотоніське лісове господарство" с. Вільхи Золотоніського району Черкаської обл.

до Приватного підприємства "Титан-2009" м. Канів           

треті особи без самостійних вимог на стороні позивача:

- Ліплявська сільська рада Канівського району, с. Ліпляве Канівського району Черкаської області

-Черкаська обласна державна адміністрація;

- Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства

про розірвання договору та повернення лісової ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор заявив позов, в якому просив суд:

- розірвати договір на право довгострокового тимчасового користування лісами від 27 березня 2010 р., укладений між постійним користувачем, власником лісів в особі державного підприємства (далі - ДП) “Золотоніське лісове господарство” та приватним підприємством (далі - ПП) “Титан-2009”, посвідчений нотаріусом Канівського міського нотаріального округу 27 березня 2009 р. за № 384 та зареєстрований в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства 29 березня 2010 за № 31;

- зобов’язати ПП “Титан-2009” повернути до державної власності лісову ділянку (для використання в культурно-оздоровчих цілях) площею 2,6 га, що знаходиться в постійному користуванні ДП “Золотоніське лісове господарство” в адміністративних межах Ліплявської сільради Канівського району за межами населеного пункту.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили суд вимоги задовольнити посилаючись на те, що в ході перевірки встановлено, що 27 березня 2010 року ДП "Золотоніське лісове господарство" уклало договір на право довгострокового тимчасового користування лісами з ПП "Титан-2009" площею 2,6 га строком на 49 років на підставі розпорядження Черкаської обласної адміністрації (далі - ОДА) № 61 від 20.03.2010.

Розпорядженням голови Черкаської ОДА № 102 від 21 травня 2010 року відмінено розпорядження обласної державної адміністрації № 61 від 20 березня 2010 року “Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок”.

Згідно п.2 розпорядження № 102 від 21.05.2010 Черкаської ОДА ДП “Золотоніське лісове господарство” вказано на необхідність приведення у відповідність з цим розпорядженням відносин, що виникли з тимчасовими лісокористувачами.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні із заявленими вимогами не погодився і просив суд у задоволенні позову відмовити.

Від третьої особи –Ліплявської сільської ради надійшла письмова заява про розгляд справи без участі її представників (а.с.91).

Суд, вислухавши представників сторін, прийшов до висновку про можливість розгляду справи без третьої особи - Ліплявської сільської ради.

Третя особа (Черкаська ОДА) у письмовому поясненні та її представник в судовому засіданні позов прокурора повністю підтримали та вказали, що прокурором Черкаської області було внесено протест від 14.05.2010 № 07/4-2197-10 на розпорядження облдержадміністрації від 20.03.2010 № 61 “Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок»у зв’язку з тим, що вказане розпорядження суперечить статті 37 Лісового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів».

          Відповідно до ст.37, 38 Лісового кодексу України питання використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства та проведення науково-дослідних робіт регулюються виключно нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства.

Нормативно-правові акти з ведення лісового господарства розробляються в установленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

          Умови і механізм спеціального використання лісових ресурсів для використання корисних властивостей лісів визначені Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим Постановою КМУ від 23.05.2007 № 761 (далі –Порядок № 761).

          П.49 Порядку № 761 визначено, що строк використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт встановлюється власником лісів або постійним лісокористувачем з урахуванням вимог Правил використання корисних властивостей лісів, що затверджуються Держкомлісгоспом за погодженням з Мінприроди. Правил використання корисних властивостей лісів Держкомлісгоспом не затверджено.

          Третя особа вважає, що за відсутності Правил використання корисних властивостей лісів термін виділення лісової ділянки на 49 років є необґрунтованим, а саме виділення проведено з порушенням Порядку № 761 (оскільки строк використання корисних властивостей лісових ділянок для культурно-оздоровчих цілей мав визначатися конкретним нормативно-правовим актом - Правилами використання корисних властивостей лісів, то за його відсутності встановлення будь-якого терміну буде безпідставним. Лісовий Кодекс України вказує лише на можливий максимальний термін використання лісової ділянки (до 50 років) і не визначає яким чином має бути встановлений певний строк у конкретній ситуації).

          Як стверджує третя особа - відміна розпорядження № 61 також зумовлена і листом управління СБУ в області від 23.04.2010 № 8/4784.

          З урахуванням виявлених порушень облдержадміністрацією було видано розпорядження від 21.05.2010 № 102 „Про відміну окремих розпоряджень облдержадміністрації", яким, зокрема, відмінено розпорядження № 61 і дано доручення ДП „Золотоніське лісове господарство" привести у відповідність із цим розпорядженням відносини, що виникли з тимчасовими лісокористувачами.

Розпорядження облдержадміністрації № 61 є правовим актом органу державної влади, обов'язковим для сторін договору від 27.03.2010. Враховуючи, що облдержадміністрацією відмінено розпорядження № 61, тому має бути розірвано договір від 27.03.2010, укладений на підставі означеного розпорядження (а.с.41-43).

Третя особа - Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства у своєму поясненні (а.с.101) та її представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, мотивуючи тим, що на даний час Правил використання корисних властивостей лісів не затверджено. А за відсутності Правил використання корисних властивостей лісів термін виділення лісової ділянки на 49 років є необгрунтованим, а саме виділення проведено з порушенням Постанови Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

У відповідності з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З позовної заяви прокурора та пояснень прокурора і представника позивача у судовому засіданні вбачається, що причинами розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами від 27.03.2010, укладеного між відповідачем і позивачем є скасування правової підстави – розпорядження Черкаської облдержадміністрації № 61 від 20.03.2010, згідно якого лісова ділянка виділялась тимчасовому лісокористувачу – ПП “Титан-2009”.

Ст. 16 Лісового кодексу України встановлено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

За змістом ст. 18 Лісового кодексу України об’єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.

Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

П.6 ч.1 ст.31 Лісового кодексу України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території віднесено прийняття рішень про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

20 березня 2010 р. Черкаською ОДА видано Розпорядження № 61 “Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок”.

Вищеназваним розпорядженням відповідно до ст. 18, п. 6 ст. 31 Лісового кодексу України передбачено:

1. Виділити ПП «Титан-2009»у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) лісову ділянку площею 2,6 га (захисні смуги лісів вздовж річок, навколо озер, водоймищ та інше), що знаходиться в постійному користуванні ДП “Золотоніське лісове господарство” в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району за межами населених пунктів, для використання в культурно-оздоровчих цілях терміном на 49 років.

2. ПП «Титан-2009»використовувати лісову ділянку відповідно до заявленої мети з дотриманням вимог ст. 20 Лісового кодексу України .

3. Доручити ДП “Золотоніське лісове господарство” укласти договір на довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, забезпечити його нотаріальне посвідчення, реєстрацію в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

4. Черкаському обласному управлінню лісового та мисливського господарства надати облдержадміністрації примірник укладеного договору та забезпечити його належне зберігання разом із матеріалами по виділенню у платне довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою.

4. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови облдержадміністрації відповідно до розподілу обов’язків та Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства.

          27 березня 2010 р. позивач (постійний лісокористувач) та відповідач (тимчасовий лісокористувач) уклали нотаріально посвідчений (зареєстрований в реєстрі за № 384) договір на право довгострокового тимчасового користування лісами, яким зокрема визначили такі умови:

Предмет договору

1. “Постійний лісокористувач” на підставі Розпорядження Черкаської обласної адміністрації від 20 березня 2010 року № 61 виділяє, а “тимчасовий лісокористувач” приймає в строкове платне користування лісами лісову ділянку для використання в культурно-оздоровчих цілях, яка розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району, Черкаської області.

Об'єкт тимчасового користування

2. У платне довгострокове тимчасове користування виділяється Лісова ділянка загальною площею 2,6 га згідно з картосхемою (додається). Права «постійного лісокористувача»на земельну ділянку підтверджуються планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

3. Лісова ділянка передається в тимчасове користування без споруд та інших об'єктів.

4. Лісова ділянка, що передається у довгострокове тимчасове користування, не має видимих недоліків, які можливо виявити звичайним шляхом, що можуть перешкодити її ефективному використанню.

5. Інших особливостей об'єкта тимчасового користування, які можуть вплинути на його використання немає.

Строк дії договору

6. Договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років. Після закінчення строку договору “тимчасовий лісокористувач” має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому випадку “тимчасовий лісокористувач” повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово “постійного лісокористувача” про намір продовжити його дію.

Зміна умов договору і припинення його дії

25. Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. При недосягненні згоди щодо зміни умов Договору спір розв'язується у судовому порядку.

26. Дія Договору припиняється у випадку:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- добровільної відмови від використання лісових ресурсів;

- припинення діяльності “тимчасового лісокористувача”;

- порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;

- використання Лісової ділянки не за цільовим призначенням;

27. Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимоги однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання Договору.

28. За невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього Договору.

          Цей договір також зареєстрований у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів на право тимчасового довгострокового користування лісами вчинено запис від 29 березня 2009 р. за № 31.

Розпорядженням голови Черкаської ОДА № 102 від 21 травня 2010 р. з посиланням на ст.41 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та протест прокурора Черкаської області, відмінено ряд розпоряджень про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок, в тому числі і розпорядження № 61 від 20.03.2010 «Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок».

          Ст.651 ЦК України містить такі положення:

          Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

          Ст.188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

          Ст.ст. 22 і 78 Лісового Кодексу України визначено, що підставами припинення права постійного користування лісами є:

1) припинення права користування земельною лісовою ділянкою у випадках і порядку, встановлених законом;

2) використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення;

3) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.

Право тимчасового користування лісами припиняється у випадках, передбачених статтею 78 цього Кодексу для припинення права використання лісових ресурсів.

Право використання лісових ресурсів припиняється в разі:

1) добровільної відмови від використання лісових ресурсів;

2) закінчення строку, на який було надано право використання лісових ресурсів;

3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право використання лісових ресурсів;

4) порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів;

5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища;

6) порушення встановлених строків справляння збору за використання лісових ресурсів;

7) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням;

8) невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.

Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали.

У випадках, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої цієї статті, рішення про анулювання лісорубного квитка або лісового квитка може бути оскаржене лісокористувачем до суду.

Законом можуть бути передбачені й інші випадки припинення права використання лісових ресурсів.

Правових підстав, передбачених чинним законодавством та п.25-27 договору для розірвання спірного договору, незважаючи на вимоги суду ні прокурор ні позивач не вказали.

Суд враховує правову позицію висловлену в Рішенні Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі - Рішення).

Зокрема, Конституційний Суд України, ухвалюючи Рішення зазначив, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Оскільки розпорядження № 61 від 20.03.2010 “Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок” породжує права і обов’язки тільки у визначеного ним певного кола суб’єктів, яким воно адресоване, то суд приходить до висновку, що це є акт індивідуальної дії.

У цьому контексті суд бере до уваги, що після укладання 27 березня 2010 р. договору між державним підприємством “Золотоніське лісове господарство” та ПП «Титан-2009»на право довгострокового тимчасового користування лісами, його нотаріального посвідчення та реєстрації в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, розпорядження № 61 від 20.03.2010, вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому не може бути скасоване, відмінене, змінене органом, який його прийняв, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в Рішеннях Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 та № 1-зп від 13.05.1997, де зазначено, що “це є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення”.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що з підстав, вказаних прокурором і позивачем у позовній заяві та у судовому засіданні, їх вимоги про розірвання договору задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Єфіменко В.В.

Рішення складено та

підписано 23.05.2011.

.