Рішення № 15658098, 28.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.11 Справа№ 5015/1572/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: ФОП ОСОБА_1, м.Львів;

До Відповідача: ТзОВ “Роллесто”, м.Львів;

Про: стягнення 28994,10грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: ОСОБА_2 предст. (дов. від 23.12.2008р.);

Відповідача: не зявився;

Представникам позивача та відповідача, які взяли участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу представники позивача та відповідача відмовились.

Суть спору :

Позовні вимоги заявлено ФОП ОСОБА_1, м.Львів до відповідача: ТзОВ “Роллесто”, м.Львів про стягнення 28994,10грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 25.03.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 12.04.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Розгляд справи двічі відкладався з причин, неявки відповідача у судове засідання, невиконання ним вимог ухвал суду, що викладено у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання двічі не зявився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог по суті не заперечив, правом на захист своїх прав не скористався, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (ухвала надсилалась на адресу відповідача рекомендованим листом).

Суд вважає можливим розглянути матеріали справи, за наявними у ній документами керуючись вимогами ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

13.07.2010р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Роллесто" (далі відповідач), був укладений Договір №б/н (надалі - Договір) в відповідності до якого, позивач прийняв на себе зобов'язання надати у власність відповідача кондитерські вироби (надалі - Товар), в кількості і в асортименті, згідно видатковими накладними, що підписуються сторонами, а відповідач зобов'язався приймати та сплачувати Товар в порядку, розмірі та у строки передбачені Договором.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію, яку відповідач не сплатив, у результаті чого у нього станом на 21.03.2011р. утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений йому Товар у розмірі, відповідно до наступних видаткових накладних:

- видаткова накладна №1643, від 19.11.2010р. - загальна сума накладної складає 18292,40грн. сплачено по накладній 4221,98грн., сума заборгованості по накладній складає 14070,42грн.,

- видаткова накладна №1724 , від 04.12.2010р. - сума заборгованості складає 11773,75грн., загальна сума заборгованості складає 25844,17грн.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницької діяльності або з іншою метою, не пов'язаною з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України і частини 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом чи не впливає з характеру відносин.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття чи товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Пунктом 2.2. статті 2 (Ціна товару та порядок розрахунків) встановлено, що сплата за поставлений товар здійснюється протягом 31 календарного дня з моменту поставки Товару.

Пунктом 7.2. статті 7 (Відповідальність сторін за порушення договору) Договору передбачено, що у разі повторної не сплати за поставлений товар, або у разі якщо Продавець вимушений звернутись до суду з метою стягнення заборгованості Покупець (відповідач) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виплати, за кожен день прострочення платежу, а також 30 % річних від суми заборгованості.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленої продукції відповідач сплачує позивачу суму боргу з обліком встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, станом на 21.03.2011р. відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню за несвоєчасну оплату поставленого Товару у розмірі 905,78грн., 30% річних у розмірі 1753,11грн., а також інфляційні у розмірі 491,04грн.(розрахунок додається).

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницької діяльності або з іншою метою, не пов'язаною з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України і частини 6 етапі 265 Господарського кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом чи не впливає з характеру відносин.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття чи товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Пунктом 2.2. статті 2 (Ціна товару та порядок розрахунків) встановлено, що сплата за поставлений товар здійснюється протягом 31 календарного дня з моменту поставки Товару.

Пунктом 7.2. статті 7 (Відповідальність сторін за порушення договору) Договору передбачено, що у разі повторної не сплати за поставлений товар, або у разі якщо Продавець вимушений звернутись до суду з метою стягнення заборгованості Покупець (відповідач) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виплати, за кожен день прострочення платежу, а також 30 % річних від суми заборгованості.

Статтею 625 Цивільного кодексу України, передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленої продукції відповідач сплачує позивачу суму боргу з обліком встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після зясування всіх обставин справи суд виходить до нарадчої кімнати, дотримуючись таємниці нарадчої кімнати, керуючись вимогами ст.821 ГПК України.

Після повернення з нарадчої кімнати, враховуючи вищенаведене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог, а саме, до стягнення з відповідача підлягають 25844,17грн. основного боргу, 1753,11грн.- 30% річних, 491,04грн.- інфляційних витрат, 905,78грн.- пені.

Зважаючи на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати слід покласти на нього, пропорційно задоволеним позовним вимогам, керуючись ст.49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 625, 629, 712 ЦК України, ст.265 ГК України, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ролесто”(79035, м.Львів, проспект Чорновола, 63-А, ідентиф. код 35775402, р/р 26004600049631 в ЛОФ АКБ “Укрсоцбанк” МФО 325019) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (61072, АДРЕСА_1, ідентиф.код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ “Правекс-банк”, м.Київ, МФО 321983, св-во плат ПДВ №НОМЕР_3, свід. про держ.реєстрац. №НОМЕР_4) 25844,17грн. основного боргу, 1753,11грн.- 30% річних, 491,04грн.- інфляційних витрат, 905,78грн.- пені, 289,94грн.- витрат на оплату державного мита та 236,00грн.- витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя