Рішення № 15657928, 18.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/17118.05.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Ріелті»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд-Інвест»

простягнення 641912,87 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.03.2011); від відповідача Тихоновський К.О. (директор). СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимум Ріелті»(далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд-Інвест»(далі відповідач) про стягнення 624004,76 грн. у якості відшкодування відсотків за депозитним вкладом, 1487,35 грн. 3% річних, 8736,06 грн. інфляційних втрат, 7684,70 грн. пені, всього 641912,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань згідно з пунктом 5 угоди № 01/04-08 від 01.04.2008 (далі Угода), укладеної між позивачем та відповідачем.

При цьому, позивач зазначає, що відповідач за період з 11.03.2011 до 08.04.2011 допустив прострочення щодо сплати коштів у сумі 624 004,76 грн. У звязку із простроченням сплати зазначеної суми позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) були нараховані відповідачу за період з 11.03.2011 до 08.04.2011 три відсотки річних на загальну сумі 1487,35 грн. та інфляційні втрати на загальну суму 8736,06 грн., а також на підставі пункту 7 Угоди відповідачу за період з 11.03.2011 до 08.04.2011 була нарахована пеня на загальну суму 7684,70 грн.

Відповідач просив суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2008 між відповідачем та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»(далі Банк) був укладений Кредитний договір № 151408К7 (далі Кредитний договір).

01.04.2008 між позивачем та відповідачем була укладена Угода, відповідно до пункту 1 якої, оскільки відповідач уклав з Банком (Кредитор) Кредитний договір, позивач виступить Заставодавцем майнових прав з метою забезпечення зобовязань відповідача перед Банком за Кредитним договором зі всіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені в майбутньому.

Відповідно до пункту 2 Угоди предметом застави, що буде забезпеченням викладених у Кредитному договорі зобовязань відповідача, є право вимоги коштів з депозитного рахунку, який буде відкрито позивачем в Банку на загальну суму 4250000 грн.

Згідно з пунктом 3 Угоди сторони домовились, що у разі невиконання відповідачем умов Кредитного договору щодо зобовязань перед Кредитором, позивач здійснить погашення заборгованості за рахунок коштів, які обліковуються на депозитному рахунку, вказаному в пункті 2 цієї Угоди, та з урахуванням відсотків, які будуть нараховані.

Пунктом 5 Угоди визначено, що сторони домовились, що у разі погашення зобовязань за Кредитним договором позивачем шляхом передачі у власність Кредитору не тільки суми коштів депозитного рахунку, а й нарахованих за таким депозитним вкладом відсотків, позивач має право звернутись до відповідача з вимогою про сплату на свою користь суми відсотків за депозитним вкладом. У разі отримання такої вимоги, відповідач зобовязаний її виконати протягом десяти календарних днів.

07.07.2008 на виконання пункту 2 Угоду позивач уклав з Банком договір банківського вкладу № 28708W186 на суму 4250000 грн. з метою забезпечення зобовязань відповідача перед Банком за Кредитним договором.

23.07.2008 між позивачем та Банком був укладений договір застави № 151408Z45, відповідно до якого позивач передав у заставу Банку право вимоги коштів з депозитного рахунку відповідно до договору банківського вкладу № 28708W186 від 07.07.2008.

З матеріали справи вбачається, що за період з 07.07.2008 до 01.11.2010 Банком відповідно до договору банківського вкладу № 28708W186 від 07.07.2008 були нараховані та перераховані на поточний рахунок позивача відсотки в сумі 624004,76 грн.

01.11.2010 у звязку з простроченням відповідача за Кредитним договором, Банк здійснив списання відсотків з поточного рахунку позивача в сумі 624004,76 грн. в рахунок погашення заборгованості відповідача перед Банком, що підтверджується банківською випискою про операції за 01.01.2011, копія якої міститься в матеріалах справи.

01.03.2011 позивач листом № 1/1 направив відповідачу вимогу, відповідно до якої просив сплатити відсотки за депозитним вкладом в сумі 624004,76 грн. протягом 10 календарних днів. Відповідач отримав вказану вимогу 05.03.2011 за вхідним № 3.

Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.

Отже, у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість щодо сплати відсотків за депозитним вкладом в сумі 624004,76 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 до 10.03.2011, підписаним головними бухгалтерами та скріпленим круглими печатками позивача та відповідача, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобовязаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Догов є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач відповідно до пункту 5 Угоди повинен був здійснити сплату відсотків за депозитним вкладом в сумі 624004,76 грн. в строк до 15.03.2011.

Проте, відповідач, як у встановлений пунктом 5 Угоди строк, так і на дату судового розгляду, свого зобовязання щодо відшкодування відсотків за депозитним вкладом в сумі 624004,76 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 624004,76 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача нараховані за період з 11.03.2011 до 08.04.2011 три відсотки річних на загальну сумі 1487,35 грн., інфляційні втрати на загальну суму 8736,06 грн., а також пеню на загальну суму 7684,70 грн.

Судом встановлено, що відповідач повинен був здійснити оплату в сумі 624004,76 грн. у строк до 15.03.2011.

Відтак, суд, на підставі статті 55 ГПК України, здійснює розрахунок 3% річних, інфляційних втрат відповідно до приписів вищевказаних норм, статей 253, 254 ЦК України:

Розрахунок трьох процентів річних

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

624004.7616.03.2011 - 08.04.2011243%1230.91 Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в сумі 1230,91 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу (грн.)Сума боргу з врахуванням індексу інфляції (грн.)

16.03.2011 - 08.04.2011624004.761.0000.00624004.76 Отже, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягає.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7 Угоди передбачено, що у разі невиконання зобовязань відповідачем перед позивачем, які виникають із цієї Угоди, позивач нараховує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Судом, враховуючи вищевказане, зокрема, початок виникнення прострочення сплати, здійснюється перерахунок пені.

Розрахунок суми пені (виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ)

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

624004.7616.03.2011 - 08.04.2011247.7500 %0.042 %*6359.72

*Значення є округленим і наводиться з довідковою метою. При розрахунках застосовується неокруглене значення.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 6359,72 грн.

Відповідно до статті 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технобуд-Інвест»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, будинок 12, ідентифікаційний код 35033380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимум Ріелті»(01025, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 7, офіс 1, ідентифікаційний код 33886372) 624 004 (шістсот двадцять чотири тисячі чотири) грн. 76 коп. боргу, 1 230 (одну тисячу двісті тридцять) грн. 91 коп. 3% річних, 6 359 (шість тисяч триста пятдесят девять) грн. 72 коп. пені, а також 6 315 (шість тисяч триста п'ятнадцять) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 23.05.2011