Постанова № 1561743, 16.04.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.04.2008 р. № 11/109

За позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателіт Еконоснова»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн студія «Да Да»

про визнання угоди недійсною (правочину № 01/04-06 від 01.04.2006р. про

виконання ремонтно-будівельних робіт)

Суддя Винокуров К.С.

Секретар судового засідання Давиденко Д.В.

Представники сторін:

від позивача: Аліфанов Т.Ю. (довіреність № 6243/9/10-012 від 28.12.2007 р.);

від відповідача 1: не зявився;

від відповідача 2: не зявився;

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.04.2008 р. о 17 год. 55 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.04.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва (надалі ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про визнання недійсним правочину № 01/04-06 від 01.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сателіт Еконоснова»(надалі ТОВ «Сателіт Еконоснова», відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія Да-Да»(надалі ТОВ «Дизайн-студія Да-Да», відповідач 2) у відповідності до ст. 207, 208 ГК України. Також позивач просить стягнути з ТОВ «Дизайн-студія Да-Да»в доход державного бюджету України вартість виконаних ТОВ «Сателіт Еконоснова»ремонтно-будівельних робіт згідно правочину № 01/04-06 від 01.04.2006р. в сумі 300000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний договір укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави, при наявності умислу у відповідача 1, що підтверджується доказами доданими до матеріалів справи.

Як стверджує позивач, умисел відповідача-1 на укладання угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, підтверджується встановленими під час розгляду кримінальної справи обставинами щодо незаконної діяльності ТОВ «Сателіт Еконоснова». Вироком Голосіївського районного суду міста Києва у кримінальній справі від 06.07.2007р. підтверджено, що реєстрація ТОВ «Сателіт Еконоснова»в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів назв, юридичної адреси, даних службових осіб підприємств та зразку їх особистого підпису, індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - надало можливість невстановленим досудовим слідством особам здійснювати незаконні операції, і з цією метою складати від імені службових осіб вказаного фіктивного субєкта підприємницької діяльності первинні документи обліку господарських операцій та документів податкової звітності.

Відповідачем 2 позов не визнано, у письмових запереченнях ТОВ «Дизайн-студія Да-Да»стверджує про безпідставність заявлених вимог до відповідачів та посилається на практику вирішення аналогічних справ судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України, зазначає про помилковість висновків органу податкової служби з підстав якими обґрунтовано позов ДПІ у Голосіївському районі міста Києва.

Відповідач 1 заперечень проти позову не надав, на судовий розгляд справи не зявлявся, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Представником позивача надано довідку витяг з ЄДРПОУ від 11.02.2008 року, яка свідчить про виключення відповідача ТОВ «Сателіт Еконоснова»з єдиного державного реєстру.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 р. між ТОВ «Дизайн-студія Да-Да»та ТОВ «Сателіт Еконоснова»укладено договір підряду № 01/04-06 від 01.04.2006р. згідно якого останній зобовязався виконати на свій ризик власними та залученими силами та засобами роботи зі своїх матеріалів у відповідності з умовами договору та існуючою проектною документацією.

Відповідно до ст. 2 Договору вартість запланованих робіт, виконуваних підрядником (ТОВ «Сателіт Еконоснова») по договору визначається згідно смєти, яка є додатком № 1 до договору: вартість робіт та матеріалів 250000 грн., ПДВ 50000 грн., всього з ПДВ 300000 грн..

В якості підтвердження виконання спірного договору до матеріалів справи надані акти здачі-прийняття робіт та акти про виконані роботи згідно яких підтверджено прийняття робіт на загальну суму 289680 грн., зокрема за актами здачі-приймання робіт:

- № 00016 від 18.05.2006р. виконано робіт на суму 46722 грн. (в тому числі ПДВ 7787 грн.);

- № 00022 від 08.06.2006р. виконано робіт на суму 52998 грн. (в тому числі ПДВ 8833 грн.);

- № 00043 від 28.06.2006р. виконано робіт на суму 96600 грн. (в тому числі ПДВ 16100 грн.);

- № 00044 від 28.06.2006р. виконано робіт на суму 93360 грн. (в тому числі ПДВ 15560 грн.).

На виконання умов договору виписані податкові накладні № 0240 від 27.04.2006р. на загальну суму 46722 грн. (в тому числі ПДВ 7787 грн.), № 0301 від 30.05.2006р. на загальну суму 52 998 грн. (в тому числі ПДВ 8833 грн.), № 0177 від 13.06.2006р. на загальну суму 96600 грн. (в тому числі ПДВ 16100 грн.), № 0202 від 14.06.2006р. на загальну суму 93360 грн. (в тому числі ПДВ 15560 грн.).

Відповідно до статті 4 Перехідних положень Господарського кодексу України, Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.

Згідно із п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

В даному випадку, враховуючи, що виконання договору відбулось в період після 01.01.2004р., підлягають застосуванню ст. 215, 203 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен зясувати наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.

Органи юридичної особи це призначені або обрані посадові особи. Таким чином наявність прямого умислу та корисливої мети на ухилення від сплати податків може бути встановлено виключно у фізичних осіб. Фізична особа (посадова особа) визнається винною тільки судом загальної юрисдикції.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Позивач, стверджуючи про наявність в діях відповідача-1 умислу, спрямованого на досягнення мети суперечної інтересам держави, вважає, що підставою для висновку щодо спрямованості діяльності відповідача-1 є вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 06.07.2007р. яким засуджено та визнано винними Парія С.Г., Плотнікова С.В. за створення субєктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Судом надано оцінку фактам встановленим у вищевказаному вироку суду, а саме те, що дії Плотнікова С.В., підписання Парієм С.Г. реєстраційних документів ТОВ «Сателіт Еконоснова»дали змогу невстановленим досудовим слідством особам 15.12.2004р. зареєструвати вказане підприємство в Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації, як субєкт підприємницької діяльності юридичну особу у формі ТОВ за реєстраційним номером 33227274, після чого зареєструвати вказане підприємство, як платника податків у Державній податковій інспекції Голосіївського району міста Києва, в державних цільових фондах та відкрити рахунок в ФКД ВАТ «Інпромбанк».

В ході розгляду кримінальної справи встановлено, що підсудні не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, повязану з виробництвом товарів, виконанням робіт, або наданням послуг, зафіксовану в установчих документах ТОВ «Сателіт Еконоснова»з корисних мотивів погодились на пропозицію невстановлених досудовим слідством осіб створити вказаний субєкт підприємницької діяльності.

В обґрунтування позову позивачем зроблено посилання на протиправність умислу лише у ТОВ «Сателіт Еконоснова». Враховуючи наведене, встановлення умислу підприємства на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, є предметом дослідження у цій справі.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Таким чином вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 06.07.2007р. під час розгляду справи щодо визнання недійсною угоди укладеної ТОВ «Сателіт Еконоснова» є обовязковим для адміністративного суду лише в питаннях вчинення особами які зазначені в установчих документах підприємства як його засновники, відповідного злочину.

Предметом дослідження у кримінальній справі не були наявність протиправного умислу при укладенні угод, що мали місце під час підприємницької діяльності ТОВ «Сателіт Еконоснова»однак під час розгляду кримінальної справи судом встановлено, що реєстрація ТОВ «Сателіт Еконоснова»в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів назв, юридичної адреси, даних службових осіб підприємств та зразку їх особистого підпису, індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість - надало можливість невстановленим досудовим слідством особам здійснювати незаконні операції, і з цією метою складати від імені службових осіб вказаного фіктивного субєкта підприємницької діяльності первинні документи обліку господарських операцій та документів податкової звітності.

З урахуванням встановлених в ході розгляду кримінальної справи обставин суд не може прийняти в якості підтвердження виконання робіт за договором первинні документи виписані ТОВ «Сателіт Еконоснова», в даному випадку складені на виконання спірного договору акти прийняття-здачі виконаних робіт, акти про виконання робіт, податкові накладні свідчать лише про документальне оформлення угоди.

Розглянувши спір по суті, оцінивши доводи сторін судом встановлено, що обставини на які посилається позивач та якими обґрунтовано недійсність зобовязань за оспорюваною угодою, свідчать про укладення угоди з метою що завідомо суперечить інтересам держави. Як зазначає позивач у позовній заяві всі надані до матеріалів справи докази свідчать про те, що особа, яка діяла з боку ТОВ «Сателіт Еконоснова»при вчиненні спірного правочину діяла з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Водночас правочин, вчинений з метою яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є таким, що порушує публічний порядок, а отже нікчемним. Як зазначено у частині 2 ст. 215 Цивільного кодексу України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Враховуючи наведене, позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобовязання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

За таких обставин, в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України за вимогами про визнання недійсним правочину за договором № 01/04-06 від 01.04.2006р. суд закриває провадження.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені, передбачені частиною 1 ст. 208 ГК України. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

З урахуванням наведеного, а також вимог ч. 2 ст. 208 ГК України відповідач-2 повинен повернути відповідачу-1 суму сплачених коштів за виконані підрядні роботи згідно спірного договору, а відповідач-1 повинен повернути відповідачу-2 вартість виконаних робіт, оскільки неможливим є повернення виконаних (спожитих) робіт. Тобто, сторони спірної угоди повинні повернути одна одній одну й ту саму суму грошових коштів. За таких обставин втрачається будь-який економічний та правовий сенс такого повернення сторін договору у первісний стан. При цьому, з наведених вище підстав, суд вважає, що в даному випадку взагалі не може йтися про повернення в первісний стан саме ТОВ «Сателіт Еконоснова», оскільки непричетність осіб, що діяли від його імені, до цього підприємства підтверджується матеріалами справи (вироком Голосіївського районного суду від 06.07.2007р.). Необґрунтованою та непідтвердженою, також є сума заявлена позивачем до стягнення.

Частиною 1 статті 208 ГК України визначено, що у випадку якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, вказаний Кодекс містить публічно-правові наслідки укладення недійсної угоди. Цим кодексом встановлена відповідальність (правові наслідки) у вигляді адміністративно-господарської санкції (в розумінні ст. ст. 238, 239 ГК України), яка має конфіскаційний характер, - стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою, за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

При цьому суд відзначає, що моментом вчинення порушення, визначеного ст. 207 ГК України, є момент укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Як підтверджено матеріалами справи, спірний договір укладено відповідачами у квітні 2006р.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки позивач звернувся до суду 01.10.2007р., тобто більш ніж через півтора роки після вчинення відповідачами, як стверджує позивач, правопорушення, то за таких обставин суд приходить до висновку про пропущення строків для застосування до відповідача-2 адміністративної санкції у вигляді конфіскації. У звязку з наведеним вище, невірним та помилковим вважає суд твердження позивача про те, що наслідки визнання недійсними господарських зобовязань не є адміністративно-господарськими санкціями та строки встановлені у ст. 250 ГК України до них не застосовуються.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 157, 158-163 КАС України, адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження в частині заявлених вимог про визнання недійсним правочину № 01/04-06 від 01.04.2006р., що вчинений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сателіт Еконоснова»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн-студія Да Да».

2. В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 18.04.2008.