Рішення № 15607000, 24.02.2011, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 2-0827/298/2011

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 року                                                             м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді                                                                       Гончар М.С.

при секретарі                                                                                 Мадинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(надалі –ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь») до ОСОБА_1 про стягнення доплати до державної стипендії та оплти проживання у гуртожитку за період навчання, -

                                         ВСТАНОВИВ:

04.11.2010 року поштою (конверт з відміткою поштового відправлення від 01.11.2010 року), ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому зазначав наступне. Відповідно до договору № 20/2001/563к від 01.08.2001 року, ВАТ «Запоріжсталь» здійснено доплату до державної стипендії відповідача та оплачено його проживання в гуртожитку за період навчання на загальну суму 23719,99 грн. Відповідно до зазначеного договору ОСОБА_1 зобов’язаний відшкодувати підприємству у повному обсязі, з урахуванням проценту інфляції, доплату до державної стипендії за весь період її виплати, а також оплату за проживання в гуртожитку у випадку розірвання трудового договору за власним бажанням або за порушення трудовиї дисципліни до закінчення строку його дії. Крім того, відповідно до вказаного договору відповідач зобов’язаний пропрацювати на підприємстві після закінчення вищого навчального закладу не менше п’яти років. Однак 26.07.2010 року відповідач звільнився з комбінату та відмовився повертати ВАТ «Запоріжсталь» грошові кошти, які були сплачені ВАТ «Запоріжсталь»за його навчання. Тому, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»доплату до державної стипендії у розмірі 23256,14 грн. та оплату проживання у гуртожитку за період навчання у сумі 463,85 грн., а всього 23719,99 грн. а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 237, 20 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн.

У судове засідання 21.02.2011 року представник позивача не з’явився, позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом належним чином (а.с.37), на адресу суду надійшла заява (а.с.39) представника ВАТ «Запоріжсталь»за довіреністю (а.с. 34) ОСОБА_2, у якій остання повідомила, що позивач позов підтримує, просила позов задовольнити у повному обсязі, розглянути справу за відсутністю представника позивача, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 21.02.2011 року о 16.00 годині відповідач повторно не з’явився, причину своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (поштові повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення судовї повістки на дати судових засідань 18.01.2011 року о 09.30 годині та 21.02.2011 року о 16.00 годині а.с.33 та 38 відповідно), у зв’язку із чим, судом визнана неповажною причина неявки відповідача у вищезазначені судові засідання.

Також відповідач не надавав суду будь-яких клопотань про відкладення розгляду цієї справи.

Згідно із ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник позивача надав суду через канцелярію заяву про розгляд справи за його відсутністю, на позові наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 39).

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за необхідне та ухвалив провести заочний розгляд цієї цивільної справи за відсутністю відповідача на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 01.08.2001 року ВАТ «Запоріжсталь», та ОСОБА_1 уклали договір №20/2001/563к про підготовку спеціаліста з вищою освітою (копія а.с. 9).

Згідно п.п.2,2.2 договору № 20/2001/563к від 01.08.2001 року про підготовку спеціаліста з вищою освітою, ВАТ «Запоріжсталь»здійснено доплату до державної стипендії ОСОБА_1 та оплачено його проживання в гуртожитку за період навчання на загальну суму 23719,99 грн.

Згідно розрахунку суми доплат до державної стипендії за весь період її виплати за період навчання, відповідачеві була виплачена стипендія у сумі 23 256,14 грн. (а.с.7).

Крім того, ВУЗ у повному обсязі отримав доплату до державної стипендії за навчання відповідача в сумі та проживання у гуртожитку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов’язання є договір та інші правочини.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушенням зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Предметом укладеного між сторонами договору є навчання ОСОБА_1 у ВНЗ- Національній металургійній академії м. Дніпропетровська за рахунок ВАТ «Запоріжсталь»та його обов’язкове працевлаштування на цьому підприємстві після отримання диплому, не менше п’яти років.

ВАТ «Запоріжсталь»виконало свої зобов’язання за вищезазначеним договором у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1, в свою чергу, порушивши умови договору, звільнився з ВАТ «Запоріжсталь»(копія розпорядження № 616/ л від 26.07.2010 року ).

Відтак, відповідач ОСОБА_3, порушив вимоги договору та зобов’язаний відшкодувати підприємству у повному обсязі доплату до державної стипендії у розмірі 23256,14 грн. та оплату проживання у гуртожитку за період навчання у сумі 463,85 грн., а всього 23719,99 грн., які були витрачені на його навчання.

Згідно з п.п. 9-10 Положення Міносвіти від 23.03.1994 року № 79 «Про затвердження Положення про сприяння в працевлаштуванні випускників державних вищих навчальних закладів в професійних навчально-виховних закладів України», замовники незалежно від форм власності згідно з цільовими договорами можуть за рахунок своїх коштів надавати студентам та учням матеріальну допомогу та послуги, сплачувати надані студентові грошові кредити, а також виплачувати студентам підвищену стипендію або проводити доплати до державної стипендії, установленої для відповідної спеціальності, курсу, навчального закладу. Випускники, які уклали цільові договори, одержували стипендію від замовника, зараховувались згідно з установленою квотою, направляються на роботу до замовника і зобов’язані відпрацювати за призначенням строк, передбачений цільовим договором.

Згідно з 18 вищезазначеного Положення, у випадках неприбуття випускника за призначенням або відмови без поважної причини стати до роботи відповідно до укладеного цільового договору, звільнення з за власним бажанням без поважних причин до закінчення визначеного договором строку, випускник зобов’язаний компенсувати всі витрати,яких зазнав замовник у зв’язку з виплатою стипендії , повернути кошти, в порядку, визначеному договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства..

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Відповідач ОСОБА_4В.у судове засідання не з'явився, будь-яких заперечень проти позову та доказів у їх обгрунтування чи у спростування обставин, викладених позивачем в обгрунтування його позовних вимог, суду не подавав.

При вищезазначених обставинах, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»доплату до державної стипендії у розмірі 23256,14 грн. та оплату проживання у гуртожитку за період навчання у сумі 463,85 грн., а всього 23719,99 грн.

Крім того, в силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 237, 20 грн.( а.с. 2) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. ( а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 525-527, 629 ЦК України, ст. ст. 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 Уральська б. 35, на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»(69008 м. Запоріжжя вул. Півнденне шосе, 72 р/р 26003032840001 у АКБ «Індустріалбанк»МФО 313849 ЄДРПОУ 00191230) доплату до державної стипендії у розмірі 23256,14 грн. та оплти проживання у гуртожитку за період навчання у сумі 463,85 грн., а всього 23719,99 грн. (двадцять три тисячі сімсот дев'ятнадцять гривень чотирнадцять копійок), а також понесені документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 237, 20 грн. (двісті тридцять сім гривень двадцять копійок) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 грн. (сто двадцять гривень).

          Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Суддя                                                                       М.С. Гончар