Рішення № 15602803, 27.04.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.11 Справа № 5021/629/2011. 27.04.2011 р. Справа № 5021/629/2011

За позовом Малої приватної фірми «Тодес», м. Суми

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Сумської обласної дирекції

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача гр. ОСОБА_1

про припинення правовідношення

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача: голова ліквідаційної комісії Лисенко М.І.

Від відповідача:Гриценко Б.М.

Від третьої особи: не зявився

При секретарі судового засідання Черненко І.О.

Суть спору: позивач просить суд припинити правовідношення між позивачем та відповідачем за договором поруки № 014/05-15/571/п/2 від 31.10.2006р. з 27.09.2007р., а також стягнути з відповідача судові витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач надав суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки спірний договір (пункт 1.2. договору) поруки передбачає, що кредитор має право задовольнити свої вимоги в солідарному порядку з боржника та поручителя в розмірі, що не перевищує 100000 дол. США. Таким чином, зміна ліміту кредитування жодним чином не порушила прав поручителя та не збільшила обсяг його відповідальності так як сума, за яку він несе солідарну відповідальність чітко визначена умовами договору поруки.

Представник третьої особи в засідання суду не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, тому згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив :

31.10.06р. між відповідачем - Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (кредитором), та третьою особою - ОСОБА_1 (позичальником/боржником) укладений кредитний договір № 014/05-15/571, згідно з яким кредитор має на умовах договору надати боржнику кредитні кошти, а боржник - на умовах до говору повернути їх зі сплатою за користування.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що відповідач (кре дитор) на умовах даного договору надає третій особі (позичальнику) споживчий кредит в сумі 100 000 доларів США із спла тою 14,5 % річних строком на 84 місяці, зі сплатою комісії у розмірі 5 000 грн.

Згідно з п. 3.1 Кредитного договору кредит наданий на умовах забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору кредитор зобов'язується надати третій особі (позичальнику) кредитні кошти, а третя особа відповідно до пункту 5.1. кредитного договору зобов'язується забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених договором.

За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом третя особа (позичальник) сплачує відповідачу (кредитору) пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення відповідно до пункту 9.1. кредитного дого вору. У випадку дострокового погашення заборгованості за кредитом третя особа (позичальник) сплачує відповідачу (кредитору) штраф у розмірі 3 % від суми достроково погашеної заборгова ності за кредитом (пункт 9.2 кредитного договору).

Пунктом 5.4. кредитного договору третя особа (позичальник) зобов'язана достро ково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені кре дитним договором у разі: невиконання або неналежного виконання умов кредитного договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту; відмови від зміни умов кредитного договору в порядку, передбаченому п.6.2. (можливість зміни кредитором відсоткової ставки за користування кредитом) та п. 6.4. (погіршення фінансового стану позичальника) договору.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору останній набуває чинності з часу надання третій особі (позичальнику) кредитних коштів та діє до повного погашення кредитної за боргованості (суми кредиту, відсотків за користування, штрафів та пені).

Заборгованість боржника за кредитним договором станом на 19.04.2010р. становить 250592,73 доларів США, що підтверджується рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.09.2010р. по справі № 2-1687/2010.

В забезпечення виконання боржником основного первісного зобов'язання за кредитним договором відповідачем (кредитором) та позивачем (поручителем) 31.10.2006 р. укладений договір поруки № 014/05-15/57Ш2 .

Пунктом 4.1. договору поруки встановлено, що договір вступає в силу з мо менту його підписання сторонами та втрачає дію з моменту закінчення забезпе ченого ним зобов'язання.

Пунктом 4.2. Договору поруки визначено: сторони договору встановлюють, що строк та умови виконання цього договору можуть бути переглянуті сторонами лише з їх письмової згоди.

Як зазначає позивач, сторонами за договором поруки не передбачена мож ливість перегляду змісту і розміру основного первісного зобов'язання відповідача (борж ника), виконання якого забезпечується порукою. Таким чином, позивач як поручитель, згідно з договором поруки не брав на себе зо бов'язання перед відповідачем (кредитором) відповідати власним майном по зобов'язанням бор жника за будь-якими іншими додатковими угодами про внесення змін до кредитного договору, які впливають на загальний обсяг забезпеченого порукою зо бов'язання та можуть бути укладені в майбутньому.

27.09. 2007р. між відповідачем (кредитором) та третьою особою (боржником) укладена додаткова угода № 1 до кре дитного договору, відповідно до якої пунктом 1.1. кредитного договору «Предмет догово ру» викладений в новій редакції, а інші пункти договору залишені без змін. Згідно вказаної додаткової угоди відповідач (кредитор) встано влює третій особі (позичальнику та боржнику за основним зобов'язанням) ліміт споживчого креди ту в сумі 239273,40 доларів США із сплатою 15 % річних, строком до 25.10.2013 р. зі сплатою комісії 7500 грн. Таким чином додатковою угодою № 1 до кредитного договору за домовленістю відповідача та третьої особи збільшений розмір основно го зобов'язання зі 100000 доларів США до 239273,40 доларів США.

Позивач вважає укладення додаткової угоди № 1 до кредитного договору новацією, посилаючись на положеннями частини 2 статті 604 ЦК України, відповідно до якої зобовязання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим основним зобов'язанням між тими ж сторонами (новацією). Укладення додаткової угоди № 1 від 27.09.2007р. на думку позивача супроводжувалось наявністю таких умов: дійсного зобов'язання, що припиняється; зобов'язання, що замінить первісне зобов'язання; незмінності сторін первісного зобов'язання та зобов'язання, що його припи няє, оформлення даної домовленості шляхом укладення відповідної угоди між сторонами.

Відповідачем (кредитором) подана заява № 14-1/291 від 28.12.2010р. до ліквідаційної комісії позивача про визнання кредиторських вимог в сумі 2003213 грн. 32 коп. (з них 1986148 грн. 25 коп. основного боргу за кредитним договором) та включення до реєстру кредиторів, посилаючись на те, що позичальником (третьою особою) не виконуються зобовязання щодо своєчасного погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків. Сума основного боргу складає 1986148 грн. 25 коп., що є гривневим еквівалентом 250592,78 доларів США ( 7,9258 грн./дол. США).

Таким чином, позивач вважає дії відповідача (кредитора) невизнанням відповідачем інтересу першого, пов'язаного з настанням або ненастанням йо го солідарної відповідальності за вищезазначеним договором, що порушують майнові права позивача (поручителя), що є підставою для захисту судом його інтересу та майнових прав.

Сам позивач вважає, що правовідношення між відповідачем - ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції (кредитором) та позивачем - МПФ «Тодес» (поручителем) за договором поруки № 014/05-15/571/П/2 від 31.10.2006 р. припинені з дати підписання відповідачем (кредитором) та третьою особою (боржником) додатко вої угоди № 1 від 27.09.2007 р. про збільшення основного зобов'язання.

Відповідач у запереченні на позовну заяву не визнає позовних вимог оскільки спірний договір (пункт 1.2. договору) поруки передбачає, що кредитор має право задовольнити свої вимоги в солідарному порядку з боржника та поручителя в розмірі, що не перевищує 100000 дол. США. Таким чином, зміна ліміту кредитування жодним чином не порушила прав поручителя та не збільшила обсяг його відповідальності так як сума, за яку він несе солідарну відповідальність чітко визначена умовами договору поруки. Станом на 29.03.2011р. боржник (третя особа) зобовязання перед відповідачем (банком) не виконав, його борг не погашений, тому на думку відповідача відсутні підстави припинення договору поруки, передбачені ст. 559 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 598 Цивільного Кодексу України зобовязання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Главою 50 Цивільного Кодексу України (статтями 598-609) чітко зазначені підстави та порядок припинення зобовязання. Даний перелік, згідно якого припиняється зобовязання є вичерпним, та законом не передбачено жодних інший процедур для припинення зобовязання. Посилання позивача на припинення зобовязання новим зобовязанням між тими ж сторонами (новацією) у ситуації, що виникла між сторонами у даній справі є помилковим.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.п. 2, 4 ст. 129 Конституції України, суд керується основними засобами судочинства, а саме: рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальністю сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для визнання зобовязання припиненим, а тому вимоги позивача задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - ВІДМОВИТИ.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 04.05.2011 р.