Рішення № 15602523, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/10116.05.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фантазія України"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Єврокомфортком"

Простягнення 106 390,59 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1.- представник за довіреністю від 18.01.2011 р.

Від відповідача не зявився 16.05.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фантазія Україна" звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Єврокомфортком" заборгованості за Договором № 001/27 від 01.07.2010 в розмірі 106 390,59 грн., в тому числі 8 1184,00 грн. основного боргу, 21610,23 грн. пені, 1 776,18 грн. 3% річних, 1 820,18 грн. збитків від інфляції.

Провадження у справі за вказаними вимогами було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2011 р. № 46/101.

Ухвалою від 18.04.2011 р. розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання, призначене на 16.05.2011 р., зявився представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду у справі № 46/101 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фантазія Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Єврокомфортком" (дилер, покупець) було укладено договір № 001/27 (далі-договір), відповідно до якого постачальник зобовязався передати дилеру, а дилер прийняти у власність товар, сплатити його вартість та здійснювати його реалізацію на території третім особам з метою розширити регіон продажу і ринок збуту відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 3.9. договору приймання-передача товару здійснюється покупцем в місці його знаходження в строки, вказані у п. 3.10 цього договору.

Відповідно до п. 3.10 договору покупець зобовязаний прийняти товар по накладним на протязі 5-ти робочих днів з моменту повідомлення постачальником про його прибуття.

Відповідно до п. 5.1 договору вартість окремої одиниці товару та вартість окремої партії товару узгоджується та затверджується сторонами в заявці на підставі додатку № 1 згідно п. 2.3 цього договору та вказується у відповідних накладних.

Згідно п. 5.5 договору оплата за товар проводиться покупцем на підставі рахунків, виставлених постачальником згідно заявки шляхом перерахунку на розрахунковий рахунок постачальника, вказаному в цьому договорі.

Відповідно до п. 5.6 договору датою оплати товару є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний в цьому договорі, в повному обсязі на протязі 7-ми календарних днів з моменту отримання товару дилером.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, відповідно до заявки № 1 від 23.06.2010 р. та додатку № 1 до договору, поставив відповідачу товар, а саме: кондиціонери у кількості 85 шт. на загальну суму 100 832,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000200 від 23.07.2010 р. та довіреністю на отримання товару № 16 від 23.07.2010 р.

Поставлений позивачем товар відповідач оплатив частково на суму 5000,00 грн. 03.12.2010 р. та на суму 2 000,00 грн. 07.12.2010 р., що підтверджується банківськими виписками (в матеріалах справи).

Крім того, 20.12.2010 р. відповідач повернув частину товару вартістю 12648,00 грн., що підтверджується накладною на повернення № 10 від 20.12.2010 р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 001/27 від 01.07.2010 р. становить 8 184,00 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 81 184,00 грн. за договором № 001/27 від 01.07.2010 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 21610,23 грн. пені, 1 776,18 грн. 3% річних, 1 820,18 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до п. 8.3 договору у випадку прострочення оплати вартості товару або інших зобовязань з оплати відповідно умовам цього договору, дилер сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від відповідної несплаченої суми за кожен календарний день прострочення.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду розмір пені складає 24633,97 грн., розмір 3 % річних складає 1734,90 грн., розмір інфляційної складової боргу складає 7334,76 грн.

Сума боргуПеріод прострочення 3 % річнихІнфляційні витратиПеня

100832,0031.07.10-02.12.101 035,955041,6021 022,78

95832,00 03.12.10-06.12.1031,510162,78

93832,0007.12.10-19.12.10100,26750,66518,00

81184,0020.12.10-14.03.11567,18154,502930,41

1734,907334,7624633,97 Разом з тим, враховуючи положення ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд не може виходити за межі позовних вимог за відсутності на те клопотання заінтересованої сторони, судом задовольняється 1734,90 грн. 3 % річних за розрахунком суду та 21610,23 грн. пені, 1 820,18 грн. інфляційної складової боргу за розрахунком позивача.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Єврокомфортком" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13 А, ідентифікаційний код 35059152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фантазія Україна" (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 4-А/289, ідентифікаційний код 34803957) 81184 (вісімдесят одну тисячу сто вісімдесят чотири) грн. боргу, 21610 (двадцять одну тисячу шістсот десять) грн. 23 коп. пені, 1 820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн. 18 коп. інфляційної складової боргу, 1734 (одну тисячу сімсот тридцять чотири) грн. 90 коп. 3 % річних, 1 063 (одну тисячу шістдесят три) грн. 49 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 19.05.2011 р.