Рішення № 15602508, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/7216.05.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «СТАТУС»

ДоЗакритого акціонерного товариства «Будінженермережа-5»

Простягнення 6357, 38 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача : ОСОБА_1, дов. № 821 від 21.10.2010 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № б/н від 20.04.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «СТАТУС»до Закритого акціонерного товариства «Будінженермережа»про стягнення суми збитків в порядку регресу в розмірі 6357, 37 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «СТАТУС»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ 9933617 від 16.04.2008 р. (поліс № ВВ/9933617) виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 власниці автомобіля «Mazda 323F», державний номер НОМЕР_1, який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винним у скоєнні якої визнано ОСОБА_4, який керував автомобілем «КРАЗ-6510», державний номер НОМЕР_2, що належить Закритому акціонерному товариству «Будінженермережа-5». У звязку з тим, що страхувальником - ЗАТ «Будінженермережа-5»було несвоєчасно повідомлено страховика - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «СТАТУС»про настання страхової події, позивачем у відповідності до положень п. «ґ»ч. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до страхувальника, а тому позивач вказує, що обовязок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2011 р. було порушено провадження у справі № 37/72, розгляд справи призначено на 20.04.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 20.04.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 07.03.2011 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 04.05.2011 р., представниками сторін було надано суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

З метою дослідження доказів у справі у судовому засіданні 20.04.2011 р. було оголошено перерву до 16.05.2011 р. о 14 год. 00 хв.

У судовому засіданні 16.05.2011 р. представник позивача позовні вимоги повторно підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача повторно пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, та надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що на момент настання ДТП 10.06.2008 р. до страховика з метою оформлення всіх необхідних документів було направлено дільничного механіка, проте Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «СТАТУС»не було зареєстровано повідомлення про настання страхового випадку через відсутність копії посвідчення водія ОСОБА_4, а також що автотоварознавчу експертизу було проведено без участі представника ЗАТ «Будінженермережа-5». Враховуючи наведене, відповідач вважає, що позов не може бути задоволений.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2008 р. на вулиці Довженка у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобіля «Mazda 323F», державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_3, та автомобіля «КРАЗ-6510», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

ОСОБА_4. не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mazda 323F», державний номер НОМЕР_1, чим порушив п. 13.3. Правил дорожнього руху, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків.

Про наведене свідчить довідка, видана відділом ДАІ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві, та постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2008 року в адміністративній справі № 3-26876/08, відповідно до якої ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 68, 00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2008 року в адміністративній справі № 3-26876/08, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Mazda 323F», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «СТАТУС», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «СТАТУС»(страховик) та Закритим акціонерним товариством «Будінженермережа-5»(страхувальник) було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ 9933617 від 16.04.2008 р. (поліс № ВВ/9933617), за яким застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КРАЗ-6510», державний номер НОМЕР_2 - Закритого акціонерного товариства «Будінженермережа-5», яким керував ОСОБА_4, виконуючи свої трудові, службові обовязки, під час скоєння ДТП 10.06.2008 р.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

26.08.2008 р. ОСОБА_3, власницею пошкодженого автомобіля «Mazda 323F», державний номер НОМЕР_1, було надано Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «СТАТУС»заяву про здійснення виплати страхового відшкодування згідно з договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ 9933617 від 16.04.2008 р. (поліс № ВВ/9933617).

ЗАТ «Будінженермережа-5»повідомило Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «СТАТУС»про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 10.06.2008 р. на вулиці Довженка у місті Києві та в результаті якої був пошкоджений автомобіль «Mazda 323F», державний номер НОМЕР_1 лише 20.10.2008 р., подавши страховику повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля марки «Mazda 323F», державний номер НОМЕР_1, замовив ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до звіту № 1/2167 від 09.09.2008 р., складеного спеціалістом ОСОБА_5 (свідоцтво Фонду державного майна України про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 338 від 26.06.2003 р., сертифікат Фонду державного майна України № ЕО-116-1 від 30.05.2001 р.) відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки ««Mazda 323F», державний номер НОМЕР_1, становить 6867, 38 грн.

30.09.2008 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «СТАТУС»було складено страховий акт за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ 9933617 від 16.04.2008 р. (поліс № ВВ/9933617), у відповідності до якого виплаті підлягає сума в розмірі 6357, 38 грн. (сума матеріального збитку в розмірі 6867, 38 грн. франшиза в розмірі 510, 00 грн.)

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що виконав свої зобовязання перед страхувальником за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ 9933617 від 16.04.2008 р. (поліс № ВВ/9933617) належним чином, на підставі розпорядження № Г.3092-У/Р від 12.12.2008 р. перерахувавши суму страхового відшкодування в розмірі 6357, 38 грн. на рахунок ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням № 2866 від 12.12.2008 р.

Враховуючи те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «СТАТУС»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ 9933617 від 16.04.2008 р. (поліс № ВВ/9933617) було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3 власниці автомобіля «Mazda 323F», державний номер НОМЕР_1, який було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винним у скоєнні якої визнано ОСОБА_4, який керував автомобілем «КРАЗ-6510», державний номер НОМЕР_2, що належить Закритому акціонерному товариству «Будінженермережа-5», та у звязку з тим, що страхувальником - ЗАТ «Будінженермережа-5»було несвоєчасно повідомлено страховика - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «СТАТУС»про настання страхової події, позивачем у відповідності до положень п. «ґ»ч. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до страхувальника, а тому позивач вказує, що обовязок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «СТАТУС»до Закритого акціонерного товариства «Будінженермережа»про стягнення суми збитків в порядку регресу в розмірі 6357, 37 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Пунктом 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Дана позиція закріплена також в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», у відповідності до якого відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах і шкода, заподіяна нею у звязку з виконанням трудових (службових) обовязків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 під час скоєння ДТП, в результаті якої було пошкоджено «Mazda 323F», державний номер НОМЕР_1, знаходився у трудових відносинах з Закритим акціонерним товариств «Будінженермережа-5», що підтверджується наказом № 2 від 14.01.2008 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Пунктом 33.1.2. статті 33.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

У відповідності до п. «ґ»ч. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

08.11.2010 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «СТАТУС»було направлено на адресу Закритого акціонерного товариства «Будінженермережа-5»регресну вимогу про сплату суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6357, 38 грн. у звязку з несвоєчасним повідомленням страхувальником про настання страхового випадку.

Проте Закрите акціонерне товариство «Будінженермережа-5»відповіді на регресну вимогу не надало, про обєктивні причини несвоєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку не повідомило, суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 6357, 37 грн. не сплатило.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «СТАТУС»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Будінженермережа-5»суми збитків в порядку регресу в розмірі 6357, 37 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Будінженермережа-5»(вул. Щорса, буд. 29, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 04013407) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «СТАТУС»(просп. Воззєднання, буд. 15, оф. 109, м. Київ, 02160, код ЄДРПОУ 31201694) 6357 (шість тисяч триста пятдесят сім) грн. 38 коп. збитків в порядку регресу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати накази.

4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.