Рішення № 15602386, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/14016.05.11

За позовом Приватного підприємства «ВК І К»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсистема»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 13.05.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 16 травня 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Приватне підприємство «ВК І К»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсистема» (відповідач) заборгованості в сумі 60374, 19 грн. з яких: 53182, 82 грн. сума основного боргу, 1755,03 грн. інфляційні втрати та 5436, 34 грн. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 934 від 1 січня 2009 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою від 15.04.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 16.05.2011р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 січня 2009 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 934 від (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію, виготовлену Постачальником в асортименті, в кількості, по цінам та на суму, вказаних в накладних, у відповідності з діючими на момент відпущення товару затвердженим переліком вільно-відпускних цін.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що перехід права власності та ризиків на партію товару проходить в момент підписання покупцем товарної (товарно-транспортної) накладної.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в період з 05 січня 2009 року по 24 грудня 2009 року Продавець передав товар, що підтверджується накладними, (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений у накладних товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.6 Договору встановлено, що оплата за товар вважається виконаною після проведення зарахування установою грошових коштів на рахунок Постачальника та його підтвердження про це або отримання грошових коштів в касі Постачальника. Вид платежу за товар: з відстрочкою 20 банківських днів.

Позивач вказує, а матеріалами справи підтверджується, що відповідач частково оплатив кошти за поставлений йому позивачем товар, що підтверджується банківськими виписками і довідкою банку про надходження коштів № 105 від 04.08.2010р. (копії документів містяться в матеріалах справи). Окрім цього, позивач зазначив, а з матеріалів справи вбачається, що між сторонами 16.02.2010р. було укладено угоду про зарахування однорідних зустрічних вимог (копія угоди міститься в матеріалах справи), відповідно до умов якої заборгованість Покупця за Договором послуг на суму - 35210,23 грн. та заборгованість Продавця за договором постачання № 1 від 12.01.2009р. були погашеними.

При цьому, позивач стверджує, що незважаючи на часткову сплату відповідачем коштів за Договором та зарахування однорідних зустрічних вимог Покупець існуючу у нього заборгованість за Договором в повному обсязі не погасив, і, починаючи з 16.02.2010р. ніяких грошових коштів на його рахунок Продавця не проводив, внаслідок чого відповідач має заборгованість по неоплаті товару за Договором поставки в розмірі 53182,82 грн. (розрахунок заборгованості міститься в матеріалах справи).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 2.5, 2.6 Договору встановлено, що оплата за товар вважається виконаною після проведення зарахування установою грошових коштів на рахунок Постачальника та його підтвердження про це або отримання грошових коштів в касі Постачальника. Вид платежу за товар: з відстрочкою 20 банківських днів.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На час розгляду справи заборгованість за Договором поставки відповідачем на рахунок позивача не проведена.

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором в розмірі 53182,82 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1. Договору послуг передбачено, що за прострочку оплати, порушення строків оплати, вказаних в п. 2.6 Договору, Покупець сплачує Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, діючої на дату порушення строків оплати.

Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення Покупцем своїх зобовязань за Договором щодо оплати за наданий йому Продавцем товар, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 5411,53 грн., що становить:

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

53182.8201.01.2010 - 07.06.201015810.2500 %0.056 %*4719.43

53182.8208.06.2010 - 02.07.2010259.5000 %0.052 %*692.11

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 5 411.53 грн. (в межах шестимісячного строку прострочення з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ/10.25%/9.5%).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, за порушення Покупцем зобовязання за Договором щодо оплати поставленого йому Постачальником товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають втрати від інфляції в сумі - 1755,03 грн. (розрахунок інфляційних міститься в матеріалах справи).

При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 ГПК України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок штрафних санкцій, зокрема пені, у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 60349,38 грн. з них основного боргу - 53182,82 грн., пені - 5411,53 грн. та втрат від інфляції - 1755,03 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 839,39 грн. (603,49 грн. державного мита та 235,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсистема»(ідентифікаційний код: 30109161, адреса: 03151, м. Київ, Соломянський район, вул. Ернста, будинок, 3-Б, р/р 2600530020 у АБ «Діамант», МФО 300120 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Приватного підприємства «ВК І К»(ідентифікаційний код: 13745730, адреса: 27505, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Дружби, будинок, 17, р/р 26004001821001 в Світловодській філії «Укрінбанку», МФО 323505) грошові кошти: основного боргу 53182,82 грн. (пятдесят три тисячі сто вісімдесят дві гривні 82 копійки), пені - 5411,53 грн. (пять тисяч чотириста одинадцять гривень 53 копійки), втрат від інфляції - 1755,03 грн. (одна тисяча сімсот пятдесят пять гривень 03 копійки) та судові витрати: державного мита 603,49 грн. (шістсот три гривні 49 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 235,90 грн. (двісті тридцять пять гривень 90 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 20.05.2011р.