Ухвала суду № 15602243, 19.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19.05.11№ 05-5- 39 / 5254 Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго"

до Міжрегіональної Академії управління персоналом

про стягнення заборгованості за отримані послуги 394 892,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 18.05.2011 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, а відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України - якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів:

Пунк том 2 частини другої статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зок рема, найменування та місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов"язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються, зокрема, докази надіслання її копії та доданих до неї документів відповідачам у справі.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Місцезнаходження юри дичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 р. № 54).

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

У тексті позовної заяви у якості найменування відповідача зазначено: Міжрегіональна Академія управління персоналом, а у якості місцезнаходження останнього - наступна адреса: 03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2.

В той же час, з Договору № 450/Ю про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 15.12.2009 р., на підставі якого позивач звернувся з позовом до суду, вбачається інше найменування відповідача, а саме: Міжрегіональна Академія управління персоналом у формі акціонерного товариства закритого типу (див. печатку).

Посилання на установчі документи відповідача, можливі зміни до них, офіційні документи та відповідні довідки (витяги) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо повного або офіційно зареєстрованого у Єдиному державному реєстрі скороченого найменування відповідача саме як Міжрегіональна Академія управління персоналом в позовній заяві відсутні, а як свідчать додатки до позовної заяви, до останньої такі документи і не додавались.

Згідно фіскального чеку № 9558 від 17.05.2011 р. позивач направив позовну заяву і додані до неї документи відповідачу за адресою: 03039 КИЇВ.

Однак, позивачем не надано доказів того, що вказана адреса є адресою місцезнаходження відповідача, а тому у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 9558 від 17.05.2011 р. в якості виконання вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Відповідно до Роз`яснень Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 недодержання вимог ст. 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені вище обставини є підставами для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду на підставі п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми.

У позовній заяві позивач визначає загальний розмір заборгованості відповідача за постачання теплової енергії в гарячій воді станом на 11.05.2011 року у розмірі 235144,62 грн., однак не вказано ані початок періоду виникнення вказаної заборгованості, ані докази, які мають підтверджувати її розмір саме у наведеній позивачем сумі.

Згідно абз. 2 п. 3.3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з послідуючими змінами і доповненнями) підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Вищенаведене позбавляє підставності як наведену позивачем у тексті позовної заяви суму заборгованості відповідача за постачання теплової енергії в гарячій (основного боргу) за спірним договором, так позбавляє обгрунтованості і розрахунок пені, як похідної від суми основного боргу.

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної суми, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до листа ГУ ДКУ у м. Києві № 6.1-08/1189 від 09.02.2007 року реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095 наступні:

№ рахунку 31110095700011

Банк ГУ ДКУ у м. Києві

Отримувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва

МФО 820019

Код ЗКПО 26077968

Як вбачається з платіжного доручення № 333 від 13.05.2011 р., позивач не вірно вказав реквізит щодо Отримувача, а саме: Господарський суд м. Києва.

Також, слід враховувати що згідно п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затв. Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15) на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 17.03.04 р. № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

Фактично платіжне доручення № 333 від 13.05.2011 р. на зворотньому боці не містить другого підпису посадової особи банку.

Таким чином, наведене платіжне доручення не може вважатися документом, який підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.Таким чином, наведене платіжне доручення не може вважатися документом, який підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.                                        

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Керуючись п.п. 2, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

          Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           Гумега О.В.