Постанова № 15602192, 12.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2011р.м.Київ№ 11/323

17:15

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

до 1.Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

2.Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Києві

про визнання недійсним рішення

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 13-11-2906 від 08.02.2011р.);

від відповідача-1: ОСОБА_2 (довіреність № 4481/9/10-114 від 19.08.2010);

від відповідача-2: ОСОБА_3 (довіреність № 1866/9/10-206 від 18.10.2010).

12.05.2011 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення Постанови у повному обсязі відкладено на 17 травня 2011 року.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»(надалі -- позивач) звернулося з позовом про визнання недійсним рішення ДПІ у Старокиївському районі м. Києва № 270-2240-20025456/1099 від 29.03.2001р. про застосування штрафних санкцій у сумі 143250,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що законодавства, що діяло на час винесення спірного рішення не надавало права податковим органам застосовувати штрафні санкції до банківських установ. Крім того, позивач зазначає про необхідність застосування за аналогією закону строку притягнення до адміністративної відповідальності, а саме 2 місяці з дня вчинення правопорушення.

ДПІ у Старокиївському районі м. Києва було надано відзив на позов, в якому вона заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що ним правомірно здійснено нарахування штрафних санкцій позивачу за порушення валютного законодавства на підставі постанов Національного банку України №№ 62-68 від 26.06.2000р. та винесене рішення у відповідності до ч. 6 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та п. 5.3 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за № 209/4430.

Провадження у справі порушено 12.04.2001 року, розгляд справи призначений на 15.05.2001. Ухвалою від 15.05.2001 провадження у справі зупинено до вирішення Вищим арбітражним судом України справи від 30.10.2000 за № 1/108 за позовом АКБ «Надра»до НБУ про визнання недійсними постанов НБУ №№ 62-68 від 26.06.2000р.

Ухвалою від 14.03.2011 поновлене провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.03.2011. В судовому засіданні 24.04.2011 розгляд справи відкладений до 12.04.2011. Ухвалою від 12.04.2011 до участі у справі залучено Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Києві в якості співвідповідача (надалі відповідач-2), розгляд справи відкладено до 21.04.2011. Ухвалою від 21.04.2011 зупинено провадження у справі до 12.05.2011, розгляд справи призначений на 12.05.2011. В судовому засіданні 12.05.2011 господарським судом здійснена заміна ДПІ у Старокиївському районі м. Києва його правонаступником ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (надалі відповідач-1), в засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2000р. Національним банком України винесено 7 постанов №№ 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68 про притягнення позивача до відповідальності за порушення валютного законодавства на загальну суму 143250,00 грн. 20.07.2000 листом Управління НБУ по м. Києву та Київській області були надіслані вказані постанови на адресу відповідача-1.

Згідно вказаних постанов НБУ було встановлено, що позивач виконавши доручення свого клієнта фірми «Атіка», не виконав функції агента валютного контролю та порушив вимоги п.2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

29.03.2001 р. ДПІ у Старокиївському районі м. Києва згідно постанов НБУ № 62-68 від 26.06.2000 винесене рішення № 270-2240-20025456/1099 про застосування штрафних санкцій до позивача за порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» на загальну суму 143250,00 грн.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 8 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»(в редакції на час винесення спірного рішення) Головній державній податковій інспекції України, державним податковим інспекціям по Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах надається право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів і внесків, суми недоїмки з податків, інших платежів, внесків, а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених пунктом 7 цієї статті та іншим законодавством України, з підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності, у безспірному порядку, а з громадян - за рішенням суду або через нотаріальні контори за виконавчими написами

У відповідності до частини шостої ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(в редакції на час винесення спірного рішення) стягнення на власні кошти банку, грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Згідно із пунктом 3.1 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за № 209/4430 (в редакції на час винесення спірного рішення, надалі Положення про валютний контроль) санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету застосовуються НБУ до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.

А у відповідності до п. 3.4 Положення у разі прийняття рішення про застосування санкцій виноситься постанова про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства.

Пунктом 3.5 Положення про валютний контроль було визначено, що постанова про притягнення до відповідальності за порушення правил валютного законодавства, яка складається за формою згідно з додатком 2, підписується однією із службових осіб, указаних у пункті 3.4 цього розділу, та надсилається територіальними управліннями НБУ порушнику, який протягом п'яти днів після її отримання має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України.

У разі несплати комерційним банком або фінансовою установою штрафу в зазначений строк постанова про притягнення їх до відповідальності підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби за місцезнаходженням порушника в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орган державної податкової служби, керуючись п. 8 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», приймає рішення про стягнення зазначеної суми штрафу (частина третя п. 3.5 Положення в редакції від 08.02.2000, чинна на час винесення спірного рішення).

Таким чином, враховуючи викладене під час прийняття рішення № 270-2240-20025456/1099 від 29.03.2001р. про застосування штрафних санкцій у сумі 143250,00 грн. відповідач діяв в межах повноважень та в порядку, передбаченому чинним на час винесення рішення законодавством України.

У відповідності до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач, посилаючись на неправомірність постанов НБУ №№ 62-68 від 26.06.2000, які стали підставою для винесення спірного рішення, не довів належним чином факту визнання цих постанов недійсними в судовому порядку. Зважаючи на тривале зупинення провадження у справі та неоднократне відкладення розгляду справи після поновлення провадження, позивачу було надано судом достатньо часу на доведення цього факту, чим позивач не скористався. Позивачем також не доведено інших обставин, які могли б слугувати підставою для визнання недійсним рішення ДПІ у Старокиївському районі м. Києва № 270-2240-20025456/1099 від 29.03.2001р.

Посилання позивача на пропуск строку притягнення його до відповідальності за аналогією закону про адміністративну відповідальність не приймається судом до уваги, зважаючи на те, що рішенням Конституційного суду України від 30.05.2001 встановлено, що положення частини першої ст. 38 Кодексу про адміністративні правопорушення щодо встановлення строків притягнення до адміністративної відповідальності не застосовуються у випадку притягнення юридичних осіб до відповідальності за порушення валютного чи податкового законодавства.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

СуддяС.М. Морозов

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 17.05. 2011