Рішення № 15601980, 13.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/8113.05.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

Простягнення 4808,36 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 21/215 від 06.10.2010 року;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 175/11/10 від 17.11.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення 4808,36 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення пункту 23.2.1 Договору № 6К-26-305/09 добровільного страхування майна від 21.05.2009 року, незважаючи на його дострокове розірвання відмовляється повернути позивачу страховий платіж за період, що залишився до закінчився дії договору.

Ухвалою від 18.03.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.04.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.04.2011 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позову заперечував.

В судовому засіданні 11.04.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 13.05.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 13.05.2011 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.05.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія»(далі страховик, відповідач) та Акціонерним комерційним банком «Київ» (далі страхувальник, позивач) був укладений Договір № 6К-26-305/09 добровільного страхування майна, пунктом 4 якого сторони узгодили, що обєктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном.

Відповідно до пункту 13 Договору страховий платіж складає 83573,76 грн.

Згідно з пунктом 15 Договору строк дії даного договору: один рік з моменту оплати страхового платежу.

На виконання умов Договору, 26 травня 2009 року позивач сплатив відповідачу страховий платіж в сумі 83573,76 грн., що засвідчується рахунком № 21/05/09 від 21.05.2009 року та меморіальним ордером № 226144 від 26.05.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду м. Києва від 24.03.2010 по справі 34/106 за позовом ПАТ «АКБ «Київ»до ВАТ «СТ «Гарантія»про розірвання Договору № 6К-26-305/09 добровільного страхування майна від 12.05.2009 року та стягнення 83573,76 грн. страхового платежу, позовні вимоги задоволено лише в частині розірвання вищезазначеного Договору.

Відповідно до ч. 2 статті 598 ЦК України припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Вищезазначене рішення підписано 14.04.2010 року та набрало законної сили 27.04.2010 року.

Відповідно до частини 4 статті 997 ЦК України якщо страхувальник відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страховиком страхових виплат. Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, страховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю.

Частиною 4 статті 28 Закону України «Про страхування»визначено, що у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Відповідно до ч.1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з абз. 1 ч. 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 23.2.1 Договору сторони узгодили, що у разі дострокового припинення дії Договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії Договору страхування, з відрахуванням нормативних виплат на ведення справи у розмірі 30% страхового платежу, а також фактичних виплат страхових відшкодувань, що були здійснені за цим Договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов Договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Позивач просить стягнути залишок страхового відшкодування в сумі 4808,36 грн., який розрахував наступним чином:

1) 83573,76 грн. (83573,76 /365 х 335) = 6869,08 грн. сума страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії договору страхування,

83573,76 грн. сума страхового платежу по договору страхування;

365 кількість днів дії договору;

335 фактична кількість днів дії договору;

2) 6869,08 грн. х 30% = 2060,72 грн. сума відрахувань нормативних витрат на ведення справи страховика 30%:

3) 6869,08 грн. 2060,72 грн. 4808,36 грн. сума, що підлягає поверненню страховиком (відповідачем) страхувальнику (позивачу).

В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що нормативні витрати на ведення справи у розмірі 30% повинні відраховуватися від загальної суми страхового платежу (83573,76 грн.), а не від суми страхового платежу розрахованого пропорційно до кількості днів, що залишилися до закінчення строку дії договору.

Однак, заперечення відповідача, на думку господарського суду є необґрунтованими, так як за весь час дії страхового договору страхувальник з суми страхового платежу має відраховувати нормативні витрати на ведення страхової сплати у розмірі 30%, тобто вказане відрахування здійснюється протягом всього періоду дії договору. Отже, в разі, коли сума повернення страхового платежу буде розраховуватись з усього розміру страхового внеску, то фактично позивачем буде повторно сплачено витрати за ведення страхової справи за період, протягом якого діяв договір.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 4808,36 грн.

Зазначена правова позиція підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2010 року по справі № 33/326.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, Печерський р н, Печерський узвіз, буд. 3, код ЄДРПОУ 14229456) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(місцезнаходження: 01030, м. Київ, Шевченківський р н, вул. Богдана Хмельницького, буд. 16 22, код ЄДРПОУ 14371869) 4 808 (чотири тисячі вісімсот вісім) грн. 36 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

19.05.2011 року