Рішення № 15601794, 13.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/11313.05.11 За позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в

особі Київської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю “Паб клаб плюс”

про стягнення 137299, 11 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. предст. за дов. пр-ри Голосіївського району м. Києва,

ОСОБА_2. предст. за дов. Київської міської Ради,

від відповідача не зявився

Обставини справи :

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Паб клаб плюс” про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 137299, 11 грн. та виселення Відповідача з орендованого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 87.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.11 порушено провадження у справі № 43/113 та призначено її розгляд на 15.04.11.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник Відповідача у судове засідання не зявився, вимог викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

У звязку з незявленням в судове засідання представників сторін, невиконанням ними вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 13.05.11.

В судове засідання призначене на 13.05.11 представник Відповідача повторно не зявився.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.10 між Голосіївською районною в м. Києві радою (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Паб клаб плюс” (далі - Відповідача) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 20-10, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування на умовах оренди нежитлове приміщення, яке було комунальною власністю Голосіївського району м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 87, загальною площею 203 кв. м.

Відповідно до п. 11.1.4 Рішення Київської міської ради № 531/588 від 28.12.06 плата за оренду комунального майна територіальної громади заноситься до доходів місцевого бюджету Голосіївського району м. Києва.

Відповідно до рішення Київської Міської Ради № 284/5096 від 02.12.10 зазначене приміщення було передано до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Згідно п. 3.2 Договору, Орендар зобовязався своєчасно та в повному обсязі до 15 числа поточного місяця сплачувати оренду плату, комунальні послуги та інші видатки, зазначені у цьому Договорі .

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Позивач вказує на те, що за час користування приміщенням, Відповідач заборгував Позивачу 137299, 11 грн. за фактичне користування зазначеним майном.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функцію представництва громадян та держави в судах. Згідно з ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

Згідно ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, що є у власності територіальних громад. Відповідно до ст. 143 конституції України територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Аналогічні положення містяться і в п. 3 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування” відповідно до якого матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Пункт 5 статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування” визначає, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно п. 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтями 2, 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлюють, що правовою підставою для зайняття комунального майна є договір оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 759. Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно з ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає, або зобовязується передати наймачеві майно у користування на певний строк.

Згідно ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Згідно ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно ст. 29 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” за невиконання зобовязань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином відповідно до норм діючого законодавства та умов договору оренди укладеного між позивачем та відповідачем, позивач внаслідок порушення відповідачем своїх зобовязань за договором, має право на стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 137299, 11 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Паб клаб плюс” (м. Київ, вул. Саксаганського, 87, код ЄДРПОУ 34804662, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Київської міської ради на р/р 2600830201762 в Голосіївському відділенні ВАТ “Ощадбанк” м. Києва МФО 320304, код 32525507) 137 299 (сто тридцять сім тисяч двісті девяносто девять) грн. 11 коп. заборгованості з орендної плати.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю “Паб клаб плюс” (м. Київ, вул. Саксаганського, 87, код ЄДРПОУ 34804662) кв. 205, код 2149603556) звільнити приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 87, загальною площею 203 кв. м.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Паб клаб плюс” (м. Київ, вул. Саксаганського, 87, код ЄДРПОУ 34804662, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в доход Державного бюджету України 1 457 (одну тисячу чотириста пятдесят сім) гривень 99 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя М.В.Пасько

Дата підписання рішення 18.05.11