Постанова № 15601404, 13.04.2009, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2-а-30/09

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2009 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуюча суддя Шуляк Л.В.

при секретарі Колесниченко Л.К.

за участю

представника позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій та стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

4 січня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з уточненим під час розгляду справи адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі - УПСЗН) про визнання протиправними дій та стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 р. включно і судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дітей у гарантованому законом розмірі.

Ухвалою суду від 26 березня 2009 року до участі у справі у якості другого відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.

У судовому засіданні представник позивачки - адвокат ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, наведені в позовній заяві, та зазначив, що ОСОБА_3 є матір*ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 28 червня 2005 р. по 27 квітня 2008 року позивачка знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Розмір соціальної допомоги на дитину посадовими особами УПСЗН визначений відповідно до норм Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнаний неконституційним. Статтею 22 Конституції України визнано, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав, тому розмір допомоги на дитину не може бути на підставі положень ст.46 Конституції нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Неправомірною діяльністю УПСЗН суттєво порушені конституційні права позивачки на гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім’ям з дітьми, тому просить суд стягнути на користь ОСОБА_3 з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 р. в сумі 1904 грн. 67 коп. та вимушено понесені позивачкою судові витрати у виді судового збору та правової допомоги при звернені до суду в сумі 400 грн.

Представник позивачки вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду позивачкою пропущений з поважних причин, оскільки ОСОБА_3 не має юридичної освіти та у зв*язку із здійсненням нею догляду за малолітньою дитиною, вона не мала об*єктивної можливості своєчасно відслідковувати зміни до чинного законодавства, а службові особи органу виконавчої влади на протязі всього часу безпідставно переконували її у правомірності своїх дій з посиланням на норми законодавства, що не відповідали вимогам Конституції України, тому про порушення своїх прав вона дізналася тільки наприкінці 2008 року. До теперішнього часу соціальні права позивачки не захищені, у зв*язку з чим просить поновити їй строк звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушеного права.

Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позов ОСОБА_3 не визнало, пославшись на його безпідставність. Представник відповідача - завідуючий сектором праці ОСОБА_2, заперечуючи позовні вимоги, в судовому засіданні стверджував, що соціальні виплати у виді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управлінням позивачці визначені з 1 квітня 2007 року і виплачені в розмірі та в порядку, передбачених нормами Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «ОСОБА_2 питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми», у межах бюджетного фінансування. До квітня 2007 року позивачка як застрахована особа отримувала державну допомогу на дитину за місцем постійної роботи на підставі положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Вважає, що службові особи Управління діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити. Крім того, вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду позивачкою пропущений з неповажних причин.

Відповідач - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, яке належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду справи, не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, подавши заяву про можливість розгляду справи за відсутності його представника, у якій зазначило, що у відповідності до положень статей 3 і 4 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» та статтею 102 Бюджетного кодексу України, стягнення спірної суми повинно проводитися з відповідного управління праці та соціального населення за рахунок коштів державного бюджету.

Вислухавши пояснення представника позивачки та представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд установив наступне.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-НО № 019722, виданого 23 травня 2005 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції. Позивачка до народження дитини постійно працювала лаборантом хімічної лабораторії закритого акціонерного товариства «Макіївкокс» і є застрахованою особою.

На обліку в управлінні праці на соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради ОСОБА_3 перебувала з дня надання документів стосовно неї ЗАТ «Макіївкокс» - з 1 квітня 2007 року. Органом соціального захисту населення позивачці на дитину у 2007 році виплачена допомога в розмірі: липень - 129, 03 грн., серпень -132, 64 грн., вересень - 134, 45 грн., жовтень - 136, 13 грн., листопад - 140, 05 грн., грудень - 144, 10 грн.

Наведені факти та обставини визнані сторонами під час розгляду справи та підтверджені наявними у справі документами.

Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Питання, пов’язані з призначенням і виплатою державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, для застрахованої особи регулюються нормами Закону України від 18 січня 2001 p. № 2240-111 «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі -Закон №2240-111).

Приписами пункту другого Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, визначено, що така допомога особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, з 1 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб на підставі положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, провадиться за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 080303 «Допомога по догляду за дитиною віком до 3 років».

Законом від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який набув чинності з 1 січня 2007 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 56).

На виконання вимог Закону № 489-V зазначений у ньому розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «ОСОБА_2 питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» з подальшими змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13).

Відповідними положеннями статті 71 вищенаведеного Закону було зупинено на 2007 рік дію статті 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», якими встановлений розмір допомоги застрахованим особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, пункту сьомого статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України (п. 5) є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Незважаючи на відновлення Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року дії статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Фондом не відновлено своєї роботи з виплати допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку, всі види державної грошової допомоги сім’ям з дітьми на підставі статті 5 Закону № 2811-Х11 «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» продовжували призначати і виплачувати в 2007 році органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 цього Закону, не передбачають обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих Відповідно до законодавства норми Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо визначення розміру допомоги на дитину до досягнення трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України.

Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому їх звуження підзаконними актами -постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 р. № 900) змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами - постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З огляду на наведене діяльність посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправною, такою, що порушує конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.

Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_3 об’єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала гарантованих нормами Конституції України соціальних зобов’язань перед позивачкою відносно виплат державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновлюється.

За наведених обставин доводи представника УПСЗН про те, що причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом є неповажною, судом не приймаються до уваги.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.

З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці у 2007 році грошової допомоги становлять: липень - 247, 79 грн. (463:31) х 23 -(129, 03: 31) х 23); серпень -330, 36 грн. (463 - 132, 64); вересень - 328, 55 грн. (463 - 134, 45); жовтень - 333, 87 грн. (470-136, 13); листопад -329, 95 грн. (470-140, 05); грудень -325, 90 грн. (470-144, 10), а всього в загальній сумі -1896, 42 грн.

Позивачкою невірно розрахована сума недоотриманої спірної допомоги за серпень 2007 p., a тому не приймається судом до уваги.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за зазначений період у розмірі 1896, 42 грн.

Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених статті 15 Закону № 2811-Х11, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов’язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги - державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

Посилання представника позивачки на необхідність застосування до спірних правовідносин норм статті 22 Конституції України, якою передбачено, що прийняттям нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд визнає безпідставними, тому що місцевому суду не надано право визнавати неконституційними прийняті в установленому порядку Закони і нормативно-правові акти, що є виключною компетенцією Конституційного Суду України.

Представник позивачки з посиланням на вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд стягнути з Державного бюджету України документально підтверджені здійснені позивачкою виплати в сумі 400 грн. на правову допомогу, які складаються з допомоги адвоката по оформленню заяви про зміну позовних вимог та внесення уточнень до тексту адміністративного позову, залученням до справи документів та представництва її інтересів під час розгляду справи.

У відповідності до правил ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб*єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа).

Відповідно до положень статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правову допомогу. Правилами частини першої статті 90 цього Кодексу визначено, що витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Компенсація стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, з Державного бюджету України витрат на правову допомогу законом пов’язується з розглядом адміністративної справи, судовий розгляд якої регулюється нормами глави 3 розділу третього КАС України і здійснюється судом першої інстанції в судовому засіданні.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що правова допомога адвоката ОСОБА_1 містилась у складанні заяви про зміну позовних вимог та внесення уточнень до тексту адміністративного позову, заяв позивачки про розгляд справи у її відсутність за участю її представника - адвоката ОСОБА_1 В адміністративному процесі, що продовжувався за даними журналів судового засідання 1 годину 30 хвилин, адвокат ОСОБА_1 приймав участь у якості представника позивачки, його повноваження на ведення справи в суді підтверджені договором № З ап/09 від 16 лютого 2009 року про надання правової допомоги.

Граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою особі, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, на підставі статті 2 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України встановлено в пункті другому частини 1 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», в якому зазначено, що їх розмір не повинен перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Мінімальна заробітна плата згідно Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 квітня 2009 року становить - 625 грн.

За таких підстав, враховуючи вимоги законодавства, суд вважає необхідним стягнути на користь позивачки компенсацію витрат на правову допомогу в розмірі 3 грн. 90 коп.

Представник позивачки з посиланням на вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд стягнути з Державного бюджету України понесені позивачкою витрати у виді судового збору в сумі 3 грн. 40 коп., які підтверджені платіжним документом -квитанцію відділення Макіївського відділення Ощадбанку від 12 грудня 2008 року і за наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного і керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 87, 90, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 42 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статями 4, 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області задовольнити частково.

Пропущений ОСОБА_3 строк звернення з адміністративним позовом до суду за відповідний період 2007 року поновити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України протиправними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35413024001500 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953586) на користь ОСОБА_3 недоотриману нею у період 9 липня по 31 грудня 2007 року включно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1896, 42 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати - 7 грн. 30 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви.