Ухвала суду № 15587477, 08.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2011 р. Справа № 35342/09 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Любашевського В.П.

суддів Заверухи О.Б.

Ніколіна В.В.

При секретарі судового засідання Гром В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу

за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2009 р. по справіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайнбуд» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львовапро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2008 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизайнбуд» звернулось в суд із позовною заявою до відповідача - Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003672320/0/497 від 29.12.2007 р. та № 0003672320/1/7826 від 04.04.2008 р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2009 р. позов задоволено та скасовано оскаржувані податкові повідомлення рішення. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що вина позивача в ухиленні від сплати податків його контрагентом ОСОБА_2 відсутня, а тому підстав для застосування до нього штрафних санкцій немає.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2009 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що в Законі України «Про податок на додану вартість» чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Враховуючи, що контрагент позивача - ОСОБА_2 сум податку на додану вартість, отриманих від позивача в ціні придбаного товару не сплатила, підстав для визнання оскаржуваних рішень незаконними немає.

Зясувавши обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з наступних підстав:

Розглядаючи справу суд встановив, що з 14.12.2007 р. по 20.12.2007 р. відповідачем проводилась позапланова перевірка позивача з питань його взаєморозрахунків із СПД ОСОБА_2, результати якої відображені в Акті № 557/23-2/13813696 від 24.12.2007 р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Дизайнбуд» з питань взаєморозрахунків з СПД ОСОБА_2 за період з 01.10.04 по 01.04.05 р. Актом встановлено фактичне ненадходження податку на додану вартість, сплаченого позивачем в ціні товару на користь СПД ОСОБА_2 в бюджет, оскільки продавець товару (ОСОБА_2) не відображала отримані суми в податкових деклараціях з податку на додану вартість в рядку «податкове зобов'язання», а подавала декларації за період 2004 р. - січень 2005 р. з нульовими показниками, що зазначено в листі СВ ПМ ДПА у Закарпатській області №189 від 16.02.2007 р..

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003672320/0/497 від 29.12.2007 р.. Рішенням про результати розгляду скарги № 7288/25-0 від 31.03.2008 р. відповідач самостійно скасував податкове повідомлення-рішення № 0003672320/0/497 від 29.12.2007 р. в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 300 грн. 04.04.2008 р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003672320/1/7826, яким визначено позивачу суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість 24502,77 грн., у т.ч. основний платіж - 15335,18 грн., штрафна (фінансова) санкція - 8167,59 грн.

Надаючи оцінку вказаному рішенню колегія суддів бере до уваги, що згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та послуг, з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій необоротні капітальні активи)у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та /або поставці послуг для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Наведена вище норма пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Окрім вказаного суд апеляційної інстанції враховує, що Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Про Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», розяснив, що під час розгляду категорії справ повязаної із визначенням сум податкового кредиту перевірці підлягають обставини, що свідчать про притягнення посадових осіб платника податків до кримінальної відповідальності у звязку зі здійсненням операцій, що визначені таким платником як підстава для одержання права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; Як встановлено згідно даних листа СВ ПМ ДПА у Закарпатській області від 16.02.2007 року № 189, декларації до Стрийської ОДПІ ПП ОСОБА_3 (на яку Законом покладено обовязок із сплати в бюджет податку на додану вартість, на підставі якого позивач формував податковий кредит) за весь період 2004 січень 2005 роки подавала за нульовими показниками. У звязку із цим, була порушена кримінальна справа №1600807 по факту ухилення від сплати податків ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого в ч. 3 ст. 212 КК України Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає, що господарські договори, укладені між позивачем та ПП ОСОБА_3, операції із здійснення яких були обєктом оподаткування податком на додану вартість, який на думку апелянта свідчить про виникнення його права на податковий кредит, з урахуванням вимог статей 219, 228 Цивільного кодексу України не створюють жодних правових наслідків та не дають права на формування податкового кредиту. Підставою для такого висновку є те що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається. Тому за наявності встановленого факту несплати ПП ОСОБА_3 сум податку на додану вартість у бюджет, колегія суддів вважає, що договори між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайнбуд» та ПП ОСОБА_3 які не відображені у податковому обліку останньої не створюють податкових наслідків для позивача, при цьому судова колегія звертає увагу на те, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Натомість суд першої інстанції при розгляді справи вказаного не врахував, що свідчить про неповне зясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального права що призвело до неправильного вирішення справи. Вказані порушення в силу ст. 202 КАС України є підставами для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.03.2009 р. по справі№ 2а-5173/08/1370 скасувати;

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайнбуд» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львовапро скасування податкових повідомлень рішень відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя В. П. Любашевський

Судді О.Б. Заверуха

В.В. Ніколін