Вирок № 15586836, 21.01.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-50/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 року

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді: Скоріна А.В.

при секретарі: Кузьковій Т.Л., Чоловській А.А., Іванові К.Ю.,

Бакуменко О.В.

з участю прокурора: Сукача О.В., Марунича О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Одеси, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєні злочину, передбаченого ст.187 ч.1 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1., 22.04.2009 року, приблизно в 20 годин 10 хвилин, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, скоїв розбійний напад на гр-ку ОСОБА_2., з метою заволодіння чужим майном, яке належить останній і заволодів ним.

Так, ОСОБА_1. 21.04.2009 року, приблизно в 10 годин, знаходячись в приміщенні кафе «Бочка», розташованому по вул. Б.Хмельницького в м. Києві, познайомився з раніше незнайомою йому гр-кою ОСОБА_4., назвавшись при цьому вигаданим прізвищем, а саме - гр-ном ОСОБА_3 та дізнався місце її проживання і домовився з нею про зустріч наступного дня.

22.04.2009 року, приблизно в 20 годин, ОСОБА_1., знаходячись неподалік від буд № 4/15 по вул. Прилужній в м. Києві, зателефонував на мобільний телефон гр-ці ОСОБА_4. і повідомив, що він знаходиться неподалік від її будинку та зайде до неї в гості, на що гр-ка ОСОБА_4. погодилась. Зайшовши по місцю проживання гр-ки ОСОБА_4. до АДРЕСА_2 ОСОБА_1. прослідував з нею на кухню, де вони стали спілкуватись. Згодом ОСОБА_1. вирішив заволодіти чужим майном, яке належить гр-ці ОСОБА_4. і в цей час, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоровя, наніс удар рукою по обличчю гр-ки ОСОБА_4., заподіявши їй сильний фізичний біль, в результаті чого останній було заподіяно тілесне ушкодження у вигляді крововиливу на слизовій оболонці правої щоки в проекції малих корінних зубів, яке згідно висновку судово-медичної експертизи №330\и від 26.06.2009 року відноситься до легкого тілесного ушкодження. Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_1. дістав з кишені своєї куртки розкладний ніж і, оголивши лезо, утримуючи ніж в руці, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоровя, потребував від гр-ки ОСОБА_4. передати йому гроші та цінності, які знаходяться у даній квартирі. Сприймаючи дану погрозу як реальну загрозу своєму життю і здоров'ю, гр-ка ОСОБА_4 не стала чинити опору, тому ОСОБА_1., з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, заволодів чужим майном, яке належить гр.ОСОБА_4., а саме:

- грошима в сумі 5770 гривень;

- золотим ланцюжком, ціною 1200 гривень;

- золотим рулончиком, ціною 400 гривень, а всього майном на загальну суму 7370 гривень.

Після цього ОСОБА_1. з викраденим чужим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ст.187 ч.1 КК України не визнав і пояснив, що познайомився з потерпілою 22.04.2009р. в ресторані «Бочка». Він представився своїм імям і вони почали розмовляти. Він запропонував їй зустрітись, на що вона погодилась і залишила свій номер телефону. Згодом він зателефонував потерпілій, купив квіти і приїхав до неї на роботу. Вони зустрілись і потерпіла запросила його до себе додому на каву. Коли вони приїхали додому, то потерпіла попросила трохи почекати, так як їй потрібно прибрати в квартирі. Він погодився і через 15 хвилин піднявся до її квартири. Потерпіла пригостила його кавою і вони почали спілкуватись. Коли він був у потерпілої, то йому подзвонив знайомий. Він попросив у знайомого позичити гроші. Потерпіла чула цю розмову і запропонувала йому 5000 гривень в борг, на що він погодився. Крім грошей потерпіла йому нічого не давала. По квартирі потерпілої він не ходив. Він не застосовував насильства до потерпілої.

Також ОСОБА_1. показав, що свої покази, які він давав під час досудового слідства, а саме, що не збирався повертати потерпілій гроші, він не підтримує.

Вина ОСОБА_1 у скоєні злочину, передбаченому ст.187 ч.1 КК України в судовому засіданні повністю доведена показами потерпілої, свідка та іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Так, потерпіла ОСОБА_4. у судовому засіданні показала, що 21.04.2010р., близько 10 годин, зайшла в кафе-паб по вул.Б.Хмельницького, 3 в м.Києві випити кави. Через 10 хвилин в кафе зайшов підсудний, якій підсів за столик. Вони познайомились і підсудний назвався ОСОБА_3. Вони спілкувались близько 30-40 хвилин і близько 11 годин, вона пішла, домовившись про зустріч ввечері. Протягом дня підсудний декілька разів телефонував їй. Коли підсудний провів її до парадного будинку, то запропонував, щоб вона зробила кофе і вони на вулиці його випили. Вона запросила його до себе в квартиру Вона зробила кофе та бутерброди і вони спілкувались близько 30 хвилин. За цей час підсудний оглянув квартиру. 22.04.2010р. підсудний протягом дня їй декілька разів телефонував. Близько 20 години підсудний сказав, що в її районі і запропонував зустрітись. Вона запросила його до себе додому. Вона попередила консьєржа, що до неї прийде молодий чоловік. Через 5 хвилин, після того, як вона зайшла в квартиру, підсудний подзвонив в двері і коли зайшов, сказав, що приготовив їй подарунок. Вона приготувала кофе та покормила підсудного. Потім вона переодягнулась. Далі вони сиділи і розмовляли. Підсудний знав, що вона працює в прокуратурі, він запитував про її батьків, про її фінансовий стан. Потім підсудний встав і почав відкривати її сумку. Вона намагалась забрати сумку, але він її відштовхнув. Підсудний дістав з її сумки 100 доларів США і гривни, яку саме суму, не памятає. Потім він її вдарив і сказав, що не вірить, що це всі гроші і дістав з кишені ніж та приставив до її горла. Далі він повів її в спальню, де сказав відкрити тумбочку і дістав з відти 5000 гривень. На комоді лежала скринька з прикрасами, але підсудний не взяв з відти нічого, тому що там не було діамантів.

Коли підсудний виходив, то побачив у неї на шиї два золоті ланцюжки і сказав, що хоче один ланцюжок. Вона попросила його не рвати ланцюжок і він сам зняв з неї ланцюжок та пішов. Через 10 хвилин він зателефонував і сказав, що ще повернеться. Наступного ранку вона прийшла в себе і зателефонувала в міліцію. Вона намагалась зателефонувати підсудному, але телефон був відключений. Підсудний 21.04.2009р. представився їй як ОСОБА_3.

Також потерпіла ОСОБА_4. показала, що підсудний наніс їй два удари, один в обличчя, а інший в спину. Вона не викликала міліцію відразу, оскільки була в шоковому стані.

Свідок ОСОБА_5. у судовому засіданні показала, що ввечері 22.04.2009р., близько 19 години 30 хвилин, потерпіла прийшла з роботи і сказала, що до неї прийде молодий чоловік. Приблизно через 10 хвилин прийшов підсудний. Він сказав, що йде в гості до потерпілої і вона його пропустила. Вона не бачила через який час підсудний вийшов від потерпілої, так як була відсутня на робочому місці близько 30 хвилин. Свої покази, які вона давала у ході досудового слідства підтримує в повному обсязі.

Вина підсудного ОСОБА_1 також доведена іншими дослідженими матеріалами справи, зокрема:

- протоколом огляду місця події від 23.04.2010р. та фотоілюстрацією до нього, відповідно до яких зафіксовано місце скоєння злочину.

а.с.14-23

- протоколом очної ставки від 13.03.2010р., проведеної між потерпілою ОСОБА_4. та обвинуваченим ОСОБА_1., згідно якого потерпіла підтвердила свої покази, щодо скоєння відносно неї розбійного нападу.

а.с.84-88

Висновком судово-медичної експертизи за №330/И від 26.06.2009р., згідно якої у ОСОБА_4. виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на слизовій оболонці правої щоки в проекції малих корінних зубів, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження.

а.с.92-93

Постановою про приєднання до матеріалів кримінальної справи речових доказів, а також самими речовими доказами.

а.с.51

Аналізуючи покази ОСОБА_1, які він дав у залі судового засідання, щодо непричетності до розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_2., то суд до цих показів ставиться критично, оскільки вони спростовуються показами самої потерпілої, свідка ОСОБА_5., висновками судово-медичної експертизи, які не викликають у суду сумніву в їx достовірності, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Щодо показів підсудного ОСОБА_1, то суд звернув увагу на те, що ці покази постійно змінювались.

Так, під час досудового слідства, коли ОСОБА_1. було предявлено обвинувачення за ст.187 ч.1 КК України, він в протоколі допиту як обвинуваченого (а.с.79-81) свою вину визнав частково, та показав, що дійсно заволодів майном потерпілої на суму 5000 гривень, не маючи наміру повертати гроші. Під час проведення очної ставки з потерпілою, ОСОБА_1. вказав, що заволодів грошима потерпілої шахрайським шляхом (а.с.84-88). Під час судового слідства, ОСОБА_1., свої покази, щодо заволодіння грошима потерпілої шахрайським шляхом, не підтримав.

Таким чином суд встановив, що ОСОБА_1. на досудовому слідстві

даючи покази, що заволодів грошима потерпілої шахрайським шляхом, намагався переконати слідство, що його дії підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст.190 КК України, і не досягнувши своєї мети, під час судового слідства, відмовився від них. Зміну показів підсудним ОСОБА_1., суд розцінює, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

При таких обставинах суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю доведена, а тому його злочинні дії слід кваліфікувати за ст.187 ч.1 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу (розбій).

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, не працює, одружений, характеризується посередньо, має постійне місце проживання, обставин, що помякшують та обтяжують вину, не встановлено, і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої задовольнити повністю.

Судові витрати покласти на підсудного.

Речові докази по справі, зберігати при матеріалах справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст.187 ч.1 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 3 ( трьох ) років 6 (шести ) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1. залишити без змін - утримання під вартою в слідчому ізоляторі Держдепартаменту України з питань виконання покарань № 13 м. Києва.

Строк покарання засудженим ОСОБА_1. обчислювати з дня його затримання, тобто з 12.03.2010 року.

Цивільний позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, яка проживає за адресою АДРЕСА_2, у відшкодування завданої матеріальної шкоди, кошти у розмірі 7370 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, код ЗКРО 25575285, установа банку УДК у Київській області, МФО 821018, р/р №35226002000466, (послуги експерта) 486,77 гривень та на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, код ЗКРО 25575285, установа банку УДК у Київській області, МФО 821018, р/р №31253272210699, (послуги експерта) 963,41 гривень

Речові докази по справі: витяг з інтернету про офіційний курс валюти станом на 22.04.2009р., зберігати при матеріалах справи.

Апеляція на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м. Києва, а засудженому який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ: