Рішення № 15586239, 27.04.2011, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-349/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2011 року Подільський районний суд міста Києва

в складі

головуючого-суддіБогінкевич С.М.,

при секретарі:Коба О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Голосіївського відділення № 5398 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 березня 2008 року уклав з відповідачем договір про іпотечний кредит № 2316. На підставі даного договору відповідачці було надано кредит в сумі 158415 доларів США на придбання житла на вторинному ринку нерухомості. В якості забезпечення виконання зобовязання по кредитному договору було укладено іпотечний договір №3496 від 24.03.2008 року, на підставі якого позивачу було надано в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, які були придбані за рахунок кредиту та належать ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу.

Також зазначив, що згідно договору страхування майна громадян №8-100581-23/08 від 24.03.2008 року та Договору добровільного комплексного страхування №КС012102 від 24.03.2008 року відповідачка до 24.03.2009 року була зобовязана заплатити чергові платежі, а оскільки відповідачка в порушення умов кредитного договору не виконала свої зобовязання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом, у звязку з чим станом на 28.04.2010 року має заборгованість перед позивачем всього в сумі 1249 245 гривень 88 копійок, яку позивач, звернувшись до суду, просить стягнути з відповідачки.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, та просив стягнути з відповідачки 1274 211 гривень 52 копійки, оскільки з моменту подачі позовної заяви були донараховані проценти за користування кредитом та пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 28.04.2010 року по 10.08.2010 року.

Відповідачка в судовому засіданні проти позову заперечувала в повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами 24 березня 2008 року було укладено договір про іпотечний кредит № 2316 (а.с.5-6). На підставі даного договору відповідачці було надано кредит в сумі 158415 доларів США на придбання житла на вторинному ринку нерухомості, зі сплатою 13,5 % річних. В якості забезпечення виконання зобовязання по кредитному договору було укладено іпотечний договір №3496 від 24.03.2008 року (а.с.17-19), на підставі якого позивачу було надано в іпотеку житловий будинок загальною площею 240,60 кв.м, житловою площею 76,70 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0370 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, які були придбані за рахунок кредиту та належать ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу (а.с.24-25).

Судом встановлено, що з грудня 2008 року відповідачка перестала сплачувати щомісячні платежі за тілом кредиту та процентами за користування ним, чим порушила вимоги п.1.5, п.4.3.1, 4.3.2 кредитного договору, згідно яких позичальник зобовязався повернути кредит в визначеному розмірі і строки та своєчасно сплачувати проценти за користування ним.

Оскільки відповідачкою з дня виникнення прострочення за передбачений період заборгованість погашена не була, останній 12.01.2009 року повідомлення щодо погашення заборгованості до 31.01.2009 року, яка частково була нею погашена (а.с.28).

Однак, в подальшому відповідачкою постійно порушувались терміни сплати чергових платежів, що підтверджується відповідними листами (а.с.29-33).

На підставі заяви відповідачки про реструктуризацію кредитної заборгованості та погашення нею, частини кредитної заборгованості, 10.12.2009 року з нею було укладено додатковий договір № 2 (а.с.13) до кредитного договору, однак з січня 2010 року відповідачка знову почала порушувати умови договору. В звязку з чим, 26.02.2010 року їй було направлено лист-вимогу (а.с.37) з вимогою про повне погашення заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання даного листа.

Матеріали справи свідчать, що в досудовому порядку врегулювати боргові відносини з відповідачкою позивачу, шляхом поштових переговорів, не вдалося.

Крім того, до 24.03.2009 року відповідачка зобовязалась сплатити чергові страхові платежі, згідно п.10.1.3 Договору страхування майна громадян №8-100581-23/08 від 24.03.2008 року (а.с.22-23) та п.1.7 Договору добровільного комплексного страхування №КС012102 від 24.03.2008 року (а.с.21), а оскільки зазначені дії відповідачкою вчинені не були, і остання порушила вимоги п.1.ч.1.ст.989 ЦК України, який передбачає обовязок страхувальника своєчасно вносити страхові платежі у розмірі встановленому договором, тому згідно п.3 ч.1.ст.28 Закону України «Про страхування», дія договору страхування припинилась.

Судом встановлено, що відповідачкою було порушено п.1 ст.8 Закону України «Про іпотеку», п.1.4.4 кредитного договору, п.3.3.9 іпотечного договору, а згідно п.3.3 кредитного договору дані порушення надають право позивачу вимагати дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати всіх інших сум передбачених кредитним договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, одним з яких є сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з кредитного договору, в даному випадку неустойка повинна нараховуватися у вигляді пені, встановленої п. 5.2 кредитного договору, що обчислюється у розмірі 0.05 відсотка від простроченої суми за кожний день.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та виходячи з наявного у матеріалах справи розрахунку (а.с. 14-16), загальна сума заборгованості відповідачки за Договором перед позивачем складає 161 056 доларів США 11 центів, з яких: 147 129 доларів США складає заборгованість за тілом кредиту, 593 долари США 92 центи прострочена заборгованість за тілом кредиту, 11584 доларів США 16 центів заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 1749 доларів США 03 центи заборгованість за нарахованою та не сплаченою пенею.

Відповідно до вимог ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно розяснень, зазначених в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

За офіційним курсом Національного банку України станом на 19 жовтня 2010 року 100 доларів США становлять 791,16 гривень, тобто загальна сума заборгованості в розмірі 161 056 доларів США 11 центів в еквіваленті до національної валюти України на день винесення рішення складає 1274 211 гривень 52 копійки.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що відповідачкою ОСОБА_1 було змінено прізвище на ОСОБА_1.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в ході судового розгляду вищезазначеного позову, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 79-89 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1820 гривень, а саме: судовий збір в сумі 1700 гривень (а.с.45), витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень (а.с. 44).

На підставі викладеного, ст. ст. 525- 527, 530, 536, 550, 610-612, 623-625, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 79-89, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Голосіївського відділення № 5398 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_1, проживає: АДРЕСА_2) на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Голосіївського відділення № 5398 (р/р № 37391005 в Голосіївському відділенні ОБУ м.Києва, МФО 320304, ЄДРПОУ 02760525) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 1274211 (один мільйон двісті сімдесят чотири тисячі двісті одинадцять) гривень 52 копійки, судові витрати в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень, а всього 1276 031 (один мільйон двісті сімдесят шість тисяч тридцять одну )гривню 52 копійки.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

СУДДЯ Богінкевич С. М.