Ухвала суду № 15582034, 05.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-8830/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Е.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМацедонської В.Е.,

суддівЗемляної Г.В., Лічевецького І.О.,

при секретаріГринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МП Мітекс»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «МП Мітекс»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ №0000792300/0 від 05 серпня 2010 року в частині суми основного платежу в розмірі 54562,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 27281,00 грн. та №0000802300/0 від 05 серпня 2010 року в частині суми основного платежу в розмірі 43649,57 грн. та штрафних санкцій в сумі 21824,82 грн.

Не погодившись з постановленим у справі судовим рішенням, ДПІ у Києво-Святошинському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позивачем порушено п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також пп.пп.7.4.1, 7.4.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем завищено валові витрати за рахунок віднесення до їх складу витрат на послуги з маркетингу, інформаційно-консультаційних послуг та передпродажної підготовки товарів, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а також включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за надання таких послуг.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Києво-Святошинському районі в період з 30 червня 2010 року по 20 липня 2010 року проводилась планова виїзна перевірка ТОВ «МП Мітекс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17 серпня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт №428/23-2/35324895 від 23 липня 2010 року, в якому встановлено, що позивач в порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» неправомірно відніс до валових витрат витрати за надані ТОВ «Край»послуги з маркетингу, інформаційно-консультаційні послуги та послуги передпродажної підготовки товарів на загальну суму 218248,00 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 61659,69 грн. Крім того, в порушення пп.пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбання маркетингових послуг, які не повязані з господарською діяльністю, на загальну суму 43649,57 грн.

На підставі акту №428/23-2/35324895 від 23 липня 2010 року ДПІ у Києво-Святошинському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 05 серпня 2010 року №0000792300/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 92489,55 грн., в тому числі 61659,69 грн. за основним платежем та 30829,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0000802300/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 112394,69 грн., в тому числі 74929,77 грн. за основним платежем та 37464,92 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач частково визнав та сплатив суми нарахованих податкових зобовязань в сумі 57566,84 грн., на підтвердження чого суду надав платіжні доручення (а.с.151, 152). З рештою нарахованих податкових зобовязань позивач не погодився, а саме: стосовно встановленого відповідачем порушення щодо неправомірного віднесення до валових витрат наданих позивачу ТОВ «Край»послуг з маркетингу, інформаційно-консультаційних послуг та послуг з передпродажної підготовки товарів, відповідно до якого було винесено податкові повідомлення-рішення від 05 серпня 2010 року №0000792300/0 та №0000802300/0, якими, відповідно, визначено у звязку з вищенаведеними операціями суми податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 54562,00 грн. за основним платежем та штрафних санкцій в сумі 27281,00 грн., а також з податку на додану вартість в сумі 43649,57 грн. за основним платежем та штрафних санкцій в сумі 21824,82 грн.

На думку відповідача, заниження податку на прибуток та неправомірне включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникло в результаті включення до валових витрат вартості отриманих маркетингових послуг, наданих ТОВ «Край»згідно Договору №452 від 05 жовтня 2007 року, укладено між ТОВ «МП «Мітекс»та ТОВ «Край», а також включення сум податку на додану вартість за цими послугами до складу податкового кредиту. На думку відповідача, надані послуги не повязані з господарською діяльністю позивача, а тому такі витрати не можуть відноситись до валових витрат та включатись до податкового кредиту.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

У відповідності до пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 вищенаведеного Закону до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Як вбачається із змісту пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно було включено до складу валових витрат вартість маркетингових послуг, наданих ТОВ «Край», як таких, що повязані з господарською діяльністю ТОВ «МП «Мітекс», так як на підтвердження надання послуг з маркетингу, інформаційно-консультаційних послуг та послуг з передпродажної підготовки товарів позивачем надані відповідні документи: договір №452 від 05 жовтня 2007 року, укладений між ТОВ «МП «Мітекс»та ТОВ «Край», згідно п.1.2 якого ТОВ «Край»надає позивачу рекламні та маркетингові послуги у порядку згідно з умовами, передбаченими у додатку №3; додаткова угода від 05 жовтня 2007 року до договору №452 від 05 жовтня 2007 року; додаткова угода №2 від 05 жовтня 2007 року; додаткова угода №3 від 05 жовтня 2007 року, згідно якої внесено зміни до договору №452 та з метою збільшення обсягу продажу товарів позивача як на ринку в цілому, так і в мережі ТОВ «Край», позивач замовляє та оплачує, а ТОВ «Край»надає щоквартальні маркетингові та рекламні послуги, що полягають: в оперативному інформуванні позивача та поповнені обсягів товарів на торгівельних стелажах (полицях) з метою підтримання/збільшення обсягів продажу товарів позивача в мережі ТОВ «Край», моніторингу споживчого попиту на товари позивача, дослідження та аналізу ринку збуту товарів, аналогічних товарам позивача, моніторингу та узагальненню основних претензій споживачів до товарів позивача, а також аналогічних товарів, наданні пропозицій щодо покращення асортименту та упаковки товарів позивача з метою збільшення обсягів їх продажу на ринку; договір №475р/2009 від 26 грудня 2008 року, згідно якого ТОВ «Край»прийняв на себе зобовязання надавати позивачу маркетингові послуги, зокрема, з розміщення банеру у торгівельній мережі ТОВ «Край»для ознайомлення із ТМ позивача; актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 05 серпня 2010 року №0000792300/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в частині суми основного платежу в розмірі 54562,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 27281,00 грн., від 05 серпня 2010 року №0000802300/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в частині суми основного платежу в розмірі 43649,57 грн. та штрафних санкцій в сумі 21824,82 грн., є неправомірними, з огляду на відповідність дій позивача щодо включення до валових витрат за надані послуги з маркетингу, інформаційно-консультаційні послуги та послуги з передпродажної підготовки товарів положенням п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та щодо віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за цими операціями положенням пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відсутність звязку між наданими послугами та господарською діяльністю позивача, а також не встановлено безтоварність зазначених операцій.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 11 квітня 2011 року.

Головуючий суддяВ.Е.Мацедонська

СуддіГ.В.Земляна

І.О.Лічевецький