Постанова № 15581478, 19.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14695/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Чаку Є.В.

суддів: Файдюк В.В., Коротких А.Ю.

при секретарі:Ковризі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ньютон»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 7 травня 2010 року № 0001912305,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 7 травня 2010 року № 0001912305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2010 року позов задоволено частково, а саме: скасовано рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 7 травня 2010 року № 0001912305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 387090,95 грн.

В іншій частині у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційна інстанція не погоджується з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Дніпропетровської МДПІ у Дніпропетровській області була проведена перевірка магазину розташованого за адресою: Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 17, що належить суб'єкту господарювання - ТОВ «ТК «Ньютон».

За результатами перевірки складено акт перевірки від 14.04.2010р. № 0241/26/56/23/33153543.

Зокрема, актом перевірки встановлено, що товариством проведені розрахункові операції на суму 77418,19 гри. через реєстратор розрахункових операцій без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а саме: фіскальні чеки реєстратора розрахункових операцій MINI-500.02ME не містять обов'язкового реквізиту, зокрема, адреси господарської одиниці «вул. Нижньодніпровська, 17, смт. Ювілейне, Дніпропетровській район, Дніпропетровська область»(згідно реєстраційного посвідчення № 2656005141 виданого 10 листопада 2008 року ДПІ у Подільському районі м. Києва).

Так, пунктом 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Пунктами 1 та 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно з наведеним в абзаці п'ятнадцятому статті 2 Закону визначенням розрахунковим документом є документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі - РРО) або заповнений вручну.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа (затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 105/5296) зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно до п.п. 3.2 зазначеного Положення обов'язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, назва господарської одиниці; адреса господарської одиниці, тощо.

Так, господарська одиниця - це стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції; назва господарської одиниці - це назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею); адреса господарської одиниці - це адреса, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що назва та адреса є визначальними ознаками господарської одиниці, зміна будь-якої з них означає зміну власне і господарської одиниці.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до переконання, що ДПІ у Подільському районі правомірно застосувала штрафну санкцію відповідно до п.1 ст.17 Закону № 265/95, - за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари, оскільки за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів на які виявлено невідповідність, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2010 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Ньютон»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 7 травня 2010 року № 0001912305 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Постанову складено у повному обсязі 22.04.2011.