Ухвала суду № 15573466, 05.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року справа №2а-1641/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Дяченко С.П.

суддів Сіваченка І.В. , Шишова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі № 2а-1641/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» до державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062300 від 24.01.2011 року

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» звернулось до суду з позивом до державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062300 від 24.01.2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року у справі № 2а-1641/11/1270 у задоволенні позовних вимог, відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу мотивує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, встановила наступне.

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Організація і діяльність органів виконавчої влади, згідно з п. 12 статті 92 Конституції України, визначаються виключно законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», передбачено, що «... органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України...»

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , державні податкові інспекції в містах забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим законом та іншими законодавчими актами за порушення податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів в порядку, встановленому цим законом та іншими законами України.

Таким чином, відповідач у справі суб”єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції щодо контролю відносно суб”єктів господарювання у сфері оподаткування.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Порядок обчислення, сплати ПДВ врегульований Законом України “Про податок на додану вартість”.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права , з огляду на наступне :

На підставі Наказу від 20.12.2010 року за № 875 та направлення на перевірку за № 935 від 20.12.2010 року, 06.01.2011 року державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Віннер-Луганськ» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПП «КФ «Парадігма» за період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт від 06.01.2011 року № 1/2300/32899904.

Перевіркою були встановлені порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі-Закон № 168), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 16160,00 грн.

Винесено податкове повідомлення - рішення від 24.01.2011 року № 0000062300, яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 20 200,00 грн., у тому числі 16160,00 грн. - за основним платежем, 4040,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями .

Судом першої, апеляційної встановлено, що між ПП «КФ «Парадигма» та ТОВ «Віннер-Луганськ» було укладено договір від 01.12.2008 року № 01/12, яким передбачено, здійснення демонтажу та монтажу комплекту датчиків на стенді розвалу-сходження, при цьому, приймання робіт здійснювалось на підставі акту здачі-приймання робіт, який на огляд суду першої інстанції , не був наданий .

В рамках договору від 01.12.2008 року № 01/12 приватним підприємством «КФ «Парадигма» була виписана ТОВ «Віннер-Луганськ» податкова накладна на суму 96960,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 16160,00 грн.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу отримувача.

Податкова накладна у відповідності із п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168 є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно абз.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 3 ст.8 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі-Закон № 509) однією з функцій Державної податкової адміністрації України є затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразку картки фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форми повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форм звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.

Відповідно до п.2 та п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно пункту 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Податкові накладні від імені приватного підприємства «КФ «Парадигма» виписані та підписані не директором» ОСОБА_2, а іншою особою, яку неможливо ідентифікувати, що підтверджується вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 року у справі № 1-887, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначеної податкової накладної.

Таким чином, податкова накладна складена в порушення вимог чинного законодавства, не має юридичної сили і не може слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до податкового кредиту за період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року суми податку на додану вартість у розмірі 16160,00 грн

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду справи в суді першої інстанції , набрав чинності вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 року стосовно засновника та директора ПП «КФ «Парадігма» ОСОБА_2, якого визнано винним у створенні СГД з метою прикриття незаконної діяльності; у скоєнні злочинів, направлених на порушення порядку здійснення підприємницької діяльності, порядку оподаткування .

Відтак, ОСОБА_2 до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не мав доручень на здійснення своїх повноважень директора та засновника у встановленому порядку іншим особам, не надавав. Тобто, договір, первинні документи та документи податкового обліку ПП «КФ «Парадігма» вважаються такими, що укладені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, тобто не мають статусу юридично значимих та вважаються недійсними.

Таким чином, монтажні роботи не мали реального характеру та фактично не здійснювались ПП «КФ «Парадігма».

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку , що угода , укладена між позивачем та ПП «КФ «Парадігма», суперечить інтересам держави та суспільства та одночасно є такою , що порушує публічний порядок та не породжує жодних зобовязань бюджету.

Приймаючи викладене до уваги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі № 2а-1641/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» до державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062300 від 24.01.2011 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: С.П. Дяченко

Судді: І.В. Сіваченко

О.О. Шишов