Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.
Суддя-доповідач - Радіонова О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2011 року справа №2а/0570/2170/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Радіонової О.О.
суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.
розглянувши у письмовому Добропільської обєднаної державної
провадженні апеляційну скаргу податкової інспекції
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від01 березня 2011 року
по адміністративній справі № 2а/0570/2170/2011
за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»
до Добропільської обєднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-
ВСТАНОВИЛА:
Державне підприємство «Добропіллявугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26 листопада 2010 року №0005001540/0 на суму 66579,31грн. (арк. спр. 6-9).
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року позовні вимоги задоволені, визнане недійсним податкове повідомлення-рішення Добропільської обєднаної державної податкової інспекції від 26 листопада 2010 року №0005001540/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 66579,31 грн. (арк. спр. 28-31).
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідачем безпідставно змінено призначення платежу та направлено частину грошових коштів на погашення податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Добропільська обєднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/2170/2011 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (арк. спр. 34-35).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що він не змінював призначення платежу, оскільки платник податків у платіжних дорученнях самостійно зазначив призначення платежу: «погашення заборгованості».
Також, апелянт зазначає, що розстрочений податковий борг залишається податковим боргом та згідно з постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року податковий орган не було зобовязано вчиняти дії щодо списання вказаної податкової заборгованості.
Сторони у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Керуючись п. 2 частини 1 ст. 197 КАС України судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:
Державне підприємство «Добропіллявугілля» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Добропільської міської ради 11 березня 2003 року. Відповідно до довідки АБ №032584 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) перереєстроване 26 квітня 2007 року за № 1260105 0022 000010 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №352408), ідентифікаційний код 32186934.
Державне підприємство «Добропіллявугілля» перебуває на податковому обліку в Добропільській обєднаній державній податковій інспекції з 01 квітня 2003 року за №620.
В період з 05 листопада 2010 року по 15 листопада 2010 року Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно задекларованих та узгоджених сум податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, з комунального податку Державним підприємством «Добропіллявугілля», код ЄДРПОУ 32186934, за період з 06 листопада 2009 року по 29 жовтня 2010 року, про що складений акт від 15 листопада 2010 року №1266/15-1/32186934.
Вказаним актом перевірки Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією встановлено, що Державне підприємство «Добропіллявугілля» порушено граничні строки сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, які самостійно нараховані Державним підприємством «Добропіллявугілля», зокрема, згідно розрахунку за 9 місяців 2009 року від 06 листопада 2009 року №9001734742 сума боргу в розмірі 133158,61 грн. сплачена із затримкою 273 днів 19 серпня 2010 року; згідно розрахунку за 2009 рік від 28 січня 2010 року №9002827305 сума боргу у розмірі 37013,17грн. (від суми задекларованого податкового зобовязання в розмірі 220098,48 грн.) сплачена із затримкою 181 днів 19 серпня 2010 року, чим були порушені підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункт 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1050 та статті 19 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 «Про місцеві податки та збори».
На підставі даного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 листопада 2010 року №0005001540/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 66579,31 грн. за затримку на 273 календарних дні граничного терміну сплати до бюджету самостійно узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату платником податків узгоджених сум податкових зобовязань.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України), Законом України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі Закон №509) та Законом України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, однією з умов застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є юридичний факт сплати податкового боргу з порушенням встановлених строків.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними матеріалами справи та не спростовано доводами, викладеними у апеляційній скарзі, позивачем перераховано грошові кошти у відповідності до платіжного доручення від 19 серпня 2010 року №2105 на суму 170171,78 грн. з призначенням платежу: збір за забруднення навколишнього природного середовища за другий квартал 2010 року по строку сплати 19 серпня 2010 року.
Отже, позивачем у призначенні платежу чітко визначений період, за який сплачується збір за забруднення навколишнього природного середовища, проте Добропільською обєднаною державною податковою інспекцією самостійно змінено призначення платежу та грошові кошти у сумі 170171,78 грн. були направлені на погашення податкового боргу: 133158,61грн. за 9 місяців 2009 року та 37013,17 грн. частково за 2009 рік.
За правилами підпункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, встановлено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач безпідставно застосував до позивача штрафних санкцій у розмірі 66579,31 грн.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/2170/2011 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/2170/2011 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 26 листопада 2010 року №0005001540/0 на суму 66579,31грн. залишити без змін.
Ухвала складена та підписана колегією суддів 29 квітня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя О.О.Радіонова
Судді О.А. Нікулін
С.В. Жаботинська
Судове рішення № 15571375, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/2170/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: