Постанова № 1556638, 14.04.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14.04.2008 р.                                                                                                     № 8/8

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Коваль А.В.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до           Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

За участю представників сторін

від позивача: Собко О.В. за дов. № 2-15д від 24.12.2007 р.

від відповідача: Онисько М.М. за дов. № 268/9/10-110 від 19.02.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000881650/0 від 27.12.2006 р. та № 0000891650/0 від 27.12.2006 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно було нараховано позивачу за результатами невиїзних документальних перевірок штрафні санкції, оскільки відповідачем були пропущені строки давності щодо нарахування штрафних санкцій.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що податковим органом правомірно були нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів та за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань комунального податку.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Позовні вимоги заявлено про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000881650/0 від 27.12.2006 р. та № 0000891650/0 від 27.12.2006 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно –правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб’єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

14.12.2006 р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП проведено невиїзні документальні перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку ДК «Укргазвидобування».

На підставі проведених перевірок були складені акти «Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»за січень 2002 р., січень 2003 р.»№ 857/1650/30019775 від 19.12.2006 р. та «Про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»з квітня 2001 р. по лютий 2004 р.»№ 860/16-50/30019775 від 19.12.2006 р.

Актом перевірки № 857/1650/30019775 від 19.12.2006 р. було встановлено порушення строків сплати податкових зобов’язань з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, передбачених ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»та пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          На підставі акту перевірки № 857/1650/30019775 податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 р. № 0000891650/0, на підставі якого до позивача було зобов’язано сплатити штраф у розмірі у розмірі 10 % у сумі 110 грн. 71 коп.

Актом перевірки № 860/16-50/30019775 від 19.12.2006 р. було встановлено порушення строків сплати податкових зобов’язань з комунального податку, передбачених п. 5.2 «Положення про комунальний платіж»та пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          На підставі акту перевірки № 860/16-50/30019775 від 19.12.2006 р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2006 р. № 0000881650/0, яким до позивача було застосовано штраф у розмірі 10 % у розмірі 136 грн. 92 коп.

          Суд вважає, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2006 р. № 0000891650/0 обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

          Позивач як платник податку з транспортного збору в 2001 році перебував на обліку в ДПІ у Ленінградському районі м. Києва.

          ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»за 2001 рік було нараховано податок з власників транспортних засобів на суму 8561,54 грн.

          Як вбачається з матеріалів позову, за 2001 рік на рахунок ДПІ у Ленінградському районі м. Києва було перераховано коштів (податок з власників транспортних засобів) на загальну суму 8971,54 грн. (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).

          Позивач зазначив, що при реєстрації автомобілів Nissan Maxsima кошти були сплачені платіжними дорученнями від 06.06.2001 р. № 1744 на суму 560 грн. та від 26.07.2001 р. № 2410 на суму 600 грн. на рахунок транспортного податку з фізичних осіб.

          Позивачем на адресу ДПІ у Святошинському районі м. Києва начальнику Бондаренку І.Г. направлявся лист від 31.01.2003 р. № 13-65, в якому позивач просив суми транспортного збору за придбані автомобілі, що були помилково перераховані відповідно до платіжних доручень № 1744 та № 2410 на рахунок РФВ Ленінградського району зарахувати на рахунок Шевченківського РВДК.

          Суд вважає, викладені позивачем доводи та надані суду докази достатніми для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2006 р. № 0000881650/0.

          Позивач перераховував по сплаті комунального податку на рахунок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, що підтверджується платіжними дорученнями:

-          за квітень 2002 р. № 83 від 11.04.2002 р. та № 187 від 18.04.2002 р.;

-          за травень 2002 р. № 11 від 10.05.2002 р.;

-          за вересень 2002 р. № 174 від 01.11.2002 р.;

-          за жовтень 2002 р. № 1771 від 08.10.2002 р.;

-          за листопад 2002 р. № 249 від 05.11.2002 р.

У зв’язку з тим, що у другому кварталі 2002 року ДК «Укргазвидобування», як платник податків, стала на облік в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, на адресу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було направлено листи від 28.05.2002 р., № 13-394, від 07.08.2002 р. № 13-511 та від 10.12.2002 р. № 13-693 з проханням перевести кошти з рахунку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на рахунок СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначає процедуру донарахування податкових зобов’язань та сплати (стягнення) податку, зокрема термін протягом якого орган державної податкової служби може вчиняти такі дії.

Відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 вказаного Закону, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

          Таким чином, податковий орган не мав законних підстав для здійснення перевірки на підприємстві позивача у період 2001-2003 р. у зв’язку зі спливом строку давності, а також застосовувати до позивача штрафні санкції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного або іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності його дій.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000881650/0 від 27.12.2006 р. та № 0000891650/0 від 27.12.2006 р., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000881650/0 від 27.12.2006 р.

3.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000891650/0 від 27.12.2006 р.

4.          Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. судового збору присудити на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»за рахунок Державного бюджету України

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.Є. Пилипенко

Дата підписання постанови: 15.04.2008 р.