Постанова № 15564538, 17.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2011 року Справа № 25/215-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Стрелець Т. Г.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників:

прокурора: Зіма В.Б.- прокурор відділу, посвідчення №117 від 13.08.2007 року

позивача: ОСОБА_1- предст., дов. №7/26-627 від 11.11.2010 року

відповідача: ОСОБА_2- предст., договір №30/09-10 від 30.09.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2010р. у справі №25/215-10

за позовом: прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про: стягнення 149470,22 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2010р. (підписано 12.11.2010р.) у справі №25/215-10 (суддя Чередко А.Є.) задоволений позов прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про стягнення 149 470,22 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки 0,4737 га під розміщення автостоянки для ведення комерційної діяльності за адресою: АДРЕСА_1. З відповідача в доход держбюджету стягнуто 1494,70 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) , не погодившись із рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 11.11.2010р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Сторона посилається на невідповідність висновків господарського суду фактичним обставинам справи. Дійшовши до висновку, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, суд залишив поза увагою той факт, що відповідач проводив дії з підготовки пакету документів для укладення договору оренди спірної земельної ділянки та право користування спірною земельною ділянкою перейшло від попередніх землекористувачів після придбання нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 28.04.2004р. відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, ч.ч. 1,5 ст. 377 ЦК України. Оскільки в матеріалах справи відсутній відповідно до ст.ст. 174, 176 Земельного кодексу України державний акт України або проект землеустрою чи рішення про встановлення меж м. Кривого Рогу та щодо спірної земельної ділянки, відповідач вважає, що судом був зроблений необґрунтований висновок про належність спірної ділянки до комунальної власності м. Кривого Рогу. Скаржник також вважає безпідставним застосування до нього Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007р. №963. В матеріалах справи відсутні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення.

Прокурор Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відзив на апеляційну скаргу не надав у судовому засіданні зазначив, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують викладені в рішенні суду обставини.

Позивач Криворізька міська рада (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) відзив на апеляційну скаргу не надала, представник міської ради у судовому засіданні вказав, що вважає прийняте рішення таким, що відповідає вимогам законодавства. Позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а судове рішення залишити без зміни.

У звязку з відпусткою судді Лотоцької Л.О. справа на підставі розпорядження в.о. секретаря судової палати №568 від 16.05.2011 року передана для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Бахмат Р.М., Стрелець Т.Г.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін, і прокурора, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.06.2009 року, складеними державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Держземінспекції у Дніпропетровській області Коваленко Олександром Миколайовичем у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 встановлено 08.04.2008р. під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства факт самовільного зайняття фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 0,476 га під розміщення автостоянки та складено акт, на підставі якого було надано припис №3/16, щодо усунення порушення земельного законодавства. Умови дії припису не виконані, земельна ділянка не звільнена, заподіяна шкода в сумі 123127,16 грн. не сплачена. Порушено ст. 125 Земельного кодексу України. Акт підписаний фізичною особою-підприємцем.

На підставі перевірки дотримання вимог земельного законодавства фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 19.06.2009р. було видано припис №3/39 з вимогою у термін передбачений законодавством України усунути виявлені порушення земельного законодавства. Припис був одержаний фізичною особою-підприємцем, про що свідчить підпис.

08.06.2010р. завідувачем сектору Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у м. Кривий Ріг Сирота Олегом Анатолійовичем у присутності вищезазначеної фізичної особи-підприємця була проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства України фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. В акті перевірки зазначено, що на земельній ділянці розташовані обєкти нерухомого майна загальною площею 22,61 м2, зареєстровані в Криворізькому БТІ за №26544566 і належать на правах приватної власності ОСОБА_3 Земельна ділянка площею 0,4737 га фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 зайнята самовільно. Правоустановчі документи на земельну ділянку не оформлені. Перевіркою також встановлена, що вимоги приписів №3/16 від 08.04.2008р. і №3/39 від 19.06.2009р. не виконані, земельна ділянка не звільнена і заподіяна шкода не сплачена, в звязку з чим проведено уточнення розрахунку розміру шкоди, який з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель на 2010р. складає 149470,22 грн.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянкидо встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

У відповідності зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обовязок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Поняття «самовільно зайняті земельні ділянки»встановлено статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно цієї норми (станом на день проведення перевірки) самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).

Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. N312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за N1223/8544 (надалі Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.

Так як спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту (міста Кривого Рогу), то повноваження власника (особи, що розпоряджається землею) цієї земельної ділянки здійснює Криворізька міська рада.

Перевірка була проведена з порушенням п.4.1 Порядку №312 без присутності власника земельної ділянки. Даний пункт Порядку передбачає можливість проведення перевірки і без присутності власника, але за наявності двох свідків. Як свідчать складені акти, всі перевірки проводилися без участі будь-яких осіб (свідків).

Відповідно до п. 5.1. зазначеного Порядку, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо) (п.5.6). Надана до акту перевірки від 08.06.2010р. схема не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки передбачено статтею 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В актах перевірки зазначено, що відповідачем порушені норми ст.125 Земельного кодексу України.

Пунктами 6.1.,6.2. 6.4 Порядку визначено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення. З метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку. У разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.

Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель в листі від 11.06.2009 року №6-11-1904/Д-201,Д-202 "Щодо надання роз'яснення щодо здійснення державного контролю за використанням і охороною земель", вказала, що якщо в акті перевірки зазначено, що земельна ділянка самовільно зайнята, то державний інспектор повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення та видати припис про його усунення.

Протоколи про адміністративне правопорушення і постанови про накладення адміністративного стягнення посадовими особами Держземінспекції не приймалися (доказів її прийняття не надано).

Зазначені обставини свідчать, що при проведенні перевірки з боку осіб, які проводили перевірку були допущені і порушення розділів 5, 6 Порядку №312.

25.07.2007 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №963 „Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”, якою затверджена зазначена Методика. Згідно п.1 цієї Методики вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

В силу п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 р. N 110, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

протокол про адміністративне правопорушення;

припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

акт обстеження земельної ділянки.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд погоджується із доводами апеляційної скарги, що тільки всі вказані документи в їх сукупності підтверджують факт правопорушення, за яке стягуються збитки.

За вимогами п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.

Відповідно до п., п.4.1., 4.3. Методичних рекомендацій щодо застосування зазначеної Методики, перед проведенням розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі (власнику чи користувачу земельної ділянки), здійснюється обстеження земельної ділянки на якій вчинено правопорушення. 4.3. Акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду, уточнюються категорія земель за основним цільовим призначенням та фактичне використання земельної ділянки, характеристики ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки

Прокурором і позивачем не доведено і не надано до суду акту обстеження земельної ділянки, який складається у порядку розділу 4 Методичних рекомендацій, що також є підставою для відмови в позові.

Розрахунок розміру шкоди, не відповідає вимогам Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року.

За таких обставин надані прокурором акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства і розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з урахуванням ст.ст. 34, 43 ГПК України не є належними доказами по справі, оскільки складені з порушенням вимог зазначеного вище законодавства, що позбавляє останніх доказової сили. Порушення земельного законодавства з боку відповідача ні прокурором, ні позивачем не доведені належними доказами по справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що матеріали справи свідчать про те, що господарський суд невірно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення і відмови в позові.

Судова колегія також враховує, що згідно з рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року №04-06/15 „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” „У питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо” (п.4.1.1).

«За змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно необхідно враховувати, що така особа має право на земельну ділянку, на якій розміщено придбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, і відсутність у цієї особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки. Враховуючи викладене, у таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають».

Зазначене вище не було враховане господарським судом при розгляді справи, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2010 року у справі №25/215-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Криворізької міської ради (50101 Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, код ЄДРПОУ 24230992) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 747 грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобовязати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: Р.М.Бахмат

Т.Г.Стрелець

(постанова виготовлена у повному обсязі 18.05.2011 року)