Єдиний державний реєстр судових рішень
17.05.11 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
_____________________
14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62
Іменем України
РІШЕННЯ
"12" травня 2011 р. Справа № 10/50
Ніжинський міжрайонний прокурор в інтересах держави,
вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600
В особі: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі",
вул. Глібова 1, м. Ніжин, Чернігівська область,16600
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Калина",
вул. Московська, 15-А, кв. 41, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Меркурій”,
вул. Незалежності, 21, к. 5, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600
Предмет спору: про стягнення 2855,88 грн.
Суддя І.Г.Мурашко
Представники сторін:
прокурор: не з”явився
позивач: ОСОБА_1., довіреність № 01-07/402 від 10.03.2011р., представник
відповідач: ОСОБА_2., директор, наказ № 1 від 19.11.1999р.
третя особа: ОСОБА_2., довіреність № б/н від 10.05.2011р., представник
Ніжинським міжрайонним прокурором Чернігівської області в інтересах держави в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжин Тепло Мережі" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" про стягнення 2855,88 грн., з яких 1887,42 грн. сума боргу, 803,35 грн. сума інфляційних втрат, 165,11 грн. сума 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням умов договору про постачання теплової енергії № 456 від 16.01.04р., а саме несплатою відповідачем вартості одержаної теплової енергії.
В судових засіданнях прокурор та представник позивача підтримали позов в повному обсязі.
Представник відповідача надав до матеріалів справи відзив на позов з додатками. Згідно відзиву на позов, відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначаючи, що власником приміщення не являється, а лише заключив договір оренди з власником приміщення, а саме з ТОВ „Меркурій”, договір оренди був розірваний 01.06.2007р. Також відповідач у відзиві на позов зазначив, що договір про постачання теплової енергії № 456 від 16.01.04р. є розірваним з жовтня 2007 року, про що надав заяву про відключення від опалення магазину за адресою: м. Ніжин, вул. Незалежності, 21, к.5 та договір на постачання тепла від 16.01.04р. рахувати розірваним, яка була отримана позивачем 09.10.07р. (а.с. 67).
Ухвалою суду від 26.04.11р. відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Меркурій”.
Представник позивача в судовому засідання 12.05.11р. надав письмове клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних. Згідно поданого клопотання представник позивача просить стягнути з відповідача 1887,42 грн. основної заборгованості, 136,72 грн. 3% річних, 803,35 грн. інфляційні втрати. Суд, перевіривши повноваження представника позивача за довіреністю, прийняв заяву до розгляду по суті.
Представник позивача також надав письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідачем не надано доказів про відмову від договору на 2005-2007 роки. Також
представник позивача підтвердив, що ним була отримана 09.10.07р. від відповідача заява про розірвання договору, але своєї згоди позивач на розірвання договору не надав. Таким чином позивач вважає, що договір про постачання теплової енергії № 456 від 16.01.04р. діяв до 30.10.08р., оскільки 30.10.08р. був складений акт про повне відключення приміщення за адресою м. Ніжин, вул. Незалежності, 21, к. 5. Таким чином з 30.10.08р. договірні відносини між сторонами було припинено.
Представник відповідача підтримав відзив на позов.
Представник третьої особи надав усні пояснення, в яких зазначив, що приміщення за адресою м. Ніжин, вул. Незалежності, 21, к. 5 належить йому на праві власності. Також підтвердив, що в період з 01.04.06р. по червень 2007 року між ним та відповідачем був укладений договір оренди приміщення за адресою м. Ніжин, вул. Незалежності, 21, к. 5.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін та третьої особи, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -
В С Т А Н О В И В :
16 січня 2004р. між ТОВ „НіжинТеплоМережі” та ТОВ „Калина” був укладений договір про постачання теплової енергії № 456, згідно із яким позивач (постачальник) бере на себе зобовязання виробляти і постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію об”єктам, а саме магазину за адресою м. Ніжин, вул. Незалежності, 21, к. 5, опалювальна площа 87,7кв.м., а відповідач зобов”язується сплачувати за одержану теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача за затвердженими тарифами (цінами) в термін, передбачений даним договором.
Відповідно п. 2.2.10. Договору, відповідач зобов”язується щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію, згідно з тарифами шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача після отримання рахунку на оплату. У випадку відсутності рахунку до 10 числа наступного місяця відповідач зобов”язаний повідомити про це позивача. При невиконанні цієї вимоги вважається, що відповідач отримав рахунок на оплату спожитої теплової енергії.
Згідно до п. 5.3.1. Договору, розрахунки за теплову енергію на опалення та абонентську плату здійснюються згідно затверджених тарифів: за 1 Гкал при наявності приладів обліку (лічильників) теплової енергії, згідно з їх показаннями протягом опалювального періоду, за 1 кв.м загальної площі опалення при відсутності приладів обліку (лічильників) теплової енергії протягом опалювального періоду, в інших випадках згідно затверджених норм.
Згідно Додатку № 1 до договору № 456 від 16.01.04р. про постачання теплової енергії, розрахунки проводяться згідно встановленого лічильника на житловий будинок за адресою м. Ніжин, вул. Незалежності, 21.
Відповідно до п. 1 Рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 487 від 11.10.07р. „Про погодження тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води по ТОВ „НіжинТеплоМережі”, виконавчий комітет міської ради вирішив погодити одноставкові тарифи на послугу централізованого опалення для інших категорій споживачів (крім населення): при наявності лічильника (згідно показів лічильника на протязі опалювального періоду) за 1 Гкл 346,00 грн.
Позивач на виконання умов договору за період з лютого 2008 року по квітень 2008 року поставив відповідачу теплової енергії на суму 1887,42 грн., що підтверджується рахунками в матеріалах справи (а.с. 8-10).
Відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що ним відносини з позивачем розірвані на підставі заяви про розірвання договору від 09.10.07р. Також зазначив, що між відповідачем та ТОВ „Меркурій” був заключений договір оренди приміщення, який станом на 01.06.2007р. розірваний. Доказів повернення відповідачем орендованого приміщення третій особі до суду не надано.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки вони не підтверджені належними доказами, визначеними законом та Договором між сторонами, зокрема, актом прийому-передачі орендованого приміщення між відповідачем та третьою особою, підписаного сторонами та скріпленим печатками відповідача та третьої особи, згодою позивача чи рішенням суду про визнання договору № 456 від 16.01.04р. розірваним, тощо. Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заборгованість відповідача перед позивачем в частині стягнення основного боргу станом на момент розгляду справи становить 1887,42 грн.
Відповідно до п. 5.5.3. Договору, остаточний розрахунок здійснюється на підставі даних про фактичний обсяг спожитої теплової енергії (за звітний місяць) до 10 числа місяця наступного за звітом.
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.
Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги в сумі 1887,42 грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 1887,42 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 803,35 грн. за період з 11.03.08р. по 20.02.11р. включно та 3% річних в сумі 136,72 грн. за той же період згідно розрахунку в матеріалах справи (а.с. 96).
Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобовязань щодо оплати за поставлену теплову енергію, перевіривши розрахунки позивача в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги щодо стягнення річних в сумі 136,72 грн. за період з 11.03.08р. по 20.02.11р. включно є обґрунтованими та підлягають задоволенню в межах заявленої у позові суми, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат, з урахуванням індексів інфляції , підлягають стягненню частково, в сумі 771,03 грн. , в звязку із допущенням позивачем помилки в розрахунку інфляційних втрат (а.с.96).
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету 99,83 грн. витрат по сплаті державного мита та 230,97 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 22, 27, 29, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Калина” (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, б. 15-А, квартира, 41, р/р 26003300273 в ВАТ „Ощадбанк-204”, МФО 343121, код 30639944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „НіжинТеплоМережі” (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Глібова, 1, р/р 26006300001650 Відділення ПАТ „Банк „Демарк” м. Чернігів, МФО 353575, ЗКПО 32750668) боргу в сумі 1887,42 грн., інфляційні втрати в сумі 771,03 грн., 3% річних в сумі 136,72 грн.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Калина” (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, б. 15-А, квартира, 41, р/р 26003300273 в ВАТ „Ощадбанк-204”, МФО 343121, код 30639944) в доход державного бюджету (Отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31111095700002 в ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200) 99,83 грн. державного мита.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Калина” (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, б. 15-А, квартира, 41, р/р 26003300273 в ВАТ „Ощадбанк-204”, МФО 343121, код 30639944) в доход державного бюджету (Отримувач: Державний бюджет м. Чернігова, код 22825965, рахунок 31210264700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22050003, символ звітності 264) 230,97грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В інший частині у позові відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Мурашко І.Г.
Судове рішення № 15564120, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 17.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 10/50. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: