Рішення № 15563990, 13.05.2011, Господарський суд Чернігівської області

13.05.11

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.678-853

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

11 травня 2011р. справа №14/54

За позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул.Шолуденко,1, м. Київ, 04116

До відповідача: Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання»Прилуцької міської ради Чернігівської області, вул.Садова,104, м. Прилуки, 17500

Про стягнення 2 516 842грн. 90коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1, начальник відділу, довіреність №166/10 від 23.12.10р.,

Від відповідача: ОСОБА_2., юрисконсульт, довіреність №06 від 04.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2137451грн.10коп. за поставлений природний газ згідно договору №06/09-848 ТЕ-39 від 23.09.09р., 164942грн.83коп. пені за період з 18.10.10р. по 18.04.11р., 254977грн.22коп. інфляційних втрат за період листопад 2009р. березень 2011р., 76081грн.21коп. три відсотки річних за період з 11.01.10р. по 18.04.11р.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву №1238 від 10.05.11р., в якому позовні вимоги визнав повністю та зазначив, що основною причиною виникнення заборгованості за природний газ стало те, що за результатами проведеного економічного аналізу фактичні витрати на послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення не відповідають їх економічно обґрунтованому рівню, причини невідповідності тарифів ріст цін на газ, електроенергію, збільшення мінімальної заробітної плати та подорожчання паливно-мастильних матеріалів, що відповідачем сплачено частину боргу в розмірі 7543 192,31грн. (77% від основного боргу) та просив суд зменшити розмір пені до 1% від заявленої суми.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти зменшення розміру пені, посилаючись на порушення відповідачем умов договору.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

23.09.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-848 ТЕ-39, відповідно до пункту 1.1. якого, постачальник (позивач по справі) зобовязується передати у власність покупцю (відповідачу по справі) природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 договору. Згідно п.1.3 договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Додатковою угодою №3 від 30.04.10р. до договору №06/09-848 ТЕ-39 від 23.09.09р. сторони виклали п.1.3 в наступній редакції: «Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору».

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що постачальник передає покупцеві в період з 01.10.09р. по 31.12.09р. газ в обсязі до 4380тис.куб.м, в тому числі по місяцях, жовтень 680тис.куб.м, листопад 1600тис.куб.м, грудень 2100тис.куб.м.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 21.12.2009р. укладена Додаткова угода №1 до договору поставки природного газу №06/09-848 ТЕ-39 від 23.09.09р., якою доповнили п.2.1 договору підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: постачальник передає покупцю в період з 01.01.10р. по 30.04.10р. газ в обсязі до 5900тис.куб.м, в тому числі по місяцях: січень 2200тис.куб.м., лютий 1600тис.куб.м, березень 1500куб.м, квітень 600тис.куб.м.

09.04.2010р. сторони підписали Додаткову угоду №2 до договору поставки природного газу №06/09-848 ТЕ-39 від 23.09.09р., якою доповнили п.2.1 договору підпунктом 2.1.2 в такій редакції: постачальник передає покупцю в період з 01.05.10р. по 30.09.10р. газ в обсязі до 950тис.куб.м, в тому числі по місяцях: травень 210,000тис.куб.м, червень 200,000тис.куб.м, липень 180,000тис.куб.м, серпень 180,000тис.куб.м., вересень 180,000грн.

У п. 5.1. договору сторони обумовили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу становить: 593,448грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000куб.м природного газу 727,32грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 872,78грн.

Додатковою угодою №3 від 30.04.10р. до договору №06/09-848 ТЕ-39 від 23.09.09р. сторони з 01.05.10р. виклали п.5.1 договору в наступній редакції: ціна за 1000 кубічних метрів газу становить: 565,997грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 150,00грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000куб.м природного газу 727,32грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 872,78грн.

Додатковою угодою №4 від 06.08.10р. до договору №06/09-848 ТЕ-39 від 23.09.09р. сторони з 01.08.10р. виклали п.5.1 договору в наступній редакції: ціна за 1000 кубічних метрів газу становить: 840,196грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 234,00грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000куб.м природного газу 1091,00грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 1309,20грн.

За умовами п.4.4 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки оформляється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у жовтні-грудні 2009р. та січні-вересні 2010р. природний газ в обсязі 11 063,591тис.куб.м. на загальну суму 9780643грн.41коп., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, копії яких додані до матеріалів справи (а.с 28-39), а саме згідно акту від 31.10.09р. за жовтень 2009р. в обсязі 719,426тис.куб.м. вартістю 627 903,50грн., акту від 30.11.09р. за листопад 2009р. в обсязі 1 324,858тис.куб.м. вартістю 1156 314,86грн., акту від 31.12.09р. за грудень 2009р. в обсязі 2 056,613тис.куб.м. вартістю 1 794 978,92грн.; акту від 31.01.10р. за січень 2010р. в обсязі 2 364,490тис.куб.м. вартістю 2 063 689,04грн.; акту від 28.02.10р. за лютий 2010р. в обсязі 1 839,026тис.куб.м. вартістю 1 605 072,47грн.; акту від 31.03.10р. за березень 2010р. в обсязі 1 592,597тис.куб.м. вартістю 1 389 993,18грн.; акту від 30.04.10р. за квітень 2010р. в обсязі 406,411тис.куб.м. вартістю 354 709,02грн., акту від 31.05.10р. за травень 2010р. в обсязі 195,767тис.куб.м. вартістю 170 862,30грн.; акту від 30.06.10р. за червень 2010р. в обсязі 129,916тис.куб.м. вартістю 113 388,61грн., акту від 31.07.10р. за липень 2010р. в обсязі 149,167тис.куб.м. вартістю 130 190,57грн.; акту від 31.08.10р. за серпень 2010р. в обсязі 136,677тис.куб.м. вартістю 178 937,53грн., акту від 30.09.10р. за вересень 2010р. в обсязі 148,643тис.куб.м. вартістю 194 603,41грн.

Згідно п.6.1 договору оплата за газ згідно п.5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30(31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Як свідчать матеріали справи та підтверджує відповідач, останній свої зобовязання щодо оплати отриманого природного газу своєчасно та в повному обсязі не виконав, а розрахувався за поставлений природний газ частково на суму 7 643192грн.31коп., що також підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи копіями платіжних доручень. У відповідності до приписів ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем на день розгляду справи в суді не подано належних та допустимих доказів, стосовно виконання зобовязання по оплаті отриманого природного газу в повному обсязі.

Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 2 137451грн.10коп., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий природний газ є обґрунтованими, а тому борг за отриманий природний газ у сумі 2 137451грн.10коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 254977грн.22коп. інфляційних втрат за період листопад 2009р. березень 2011р., 76081грн.21коп. три відсотки річних за період з 11.01.10р. по 18.04.11р.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати отриманого природного газу, суд дослідивши наведені позивачем розрахунки стягуваних сум інфляційних втрат та трьох відсотків річних, доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 254 977,22грн. інфляційних втрат за період листопад 2009р. березень 2011р. та 76 081,21грн. три відсотки річних за період з 11.01.10р. по 18.04.11р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання.

У відповідності до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Згідно п.9.3 договору строк позовної давності та стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки.

У п.7.10 договору сторони встановили, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом, що не суперечить приписам ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Позивач просить стягнути з відповідача 164 942,83грн. пені за період з 18.10.10р. по 18.04.11р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок суд встановив, що позивачем вірно проведено нарахування пені за прострочку оплати отриманого природного газу в сумі 164942грн.83коп. за період з 18.10.10р. по 18.04.11р.

У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Як встановлено судом, газ, що постачається за договором №06/09-848 ТЕ-39 від 23.09.09р., використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи ті обставини, що поставка природного газу здійснювалась для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, та на дату звернення до суду ступінь виконання зобовязання боржником по договору становить 78%, а також інфляційні втрати в сумі 254 977,22грн. та три відсотки річних в сумі 76 081,21грн., які суд визнав обґрунтованими до стягнення, частково компенсують збитки позивача у звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань, суд доходить висновку за можливе зменшити розмір пені заявленої позивачем до стягнення на 50% керуючись нормами ст.83 п.3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України. Відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 82 471,42грн.

З огляду на викладене та на неподання відповідачем у розумінні ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності виключних обставин для зменшення розміру пені до 1%, клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 1% від заявленої суми судом не задовольняється.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання своєчасно не виконав, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 2137451грн.10коп., в частині стягнення пені в сумі 82471грн.42коп., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 254977грн.22коп., в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 76081грн.21коп. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у звязку з несвоєчасним виконанням договірних зобовязань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 25500,00грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232, 233, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання»Прилуцької міської ради Чернігівської області (м. Прилуки, вул.Садова,104, р/р 260057502 в ЧОД «Райффайзен Банк Аваль»МФО 353348, ідентифікаційний код 32863684) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(м. Київ, вул. Шолуденка,1, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк»м. Київ, МФО 300465, ідентифікаційний код 31301827) 2137 451грн. 10коп. боргу, 82 471грн.42коп. пені, 254977 грн. 22коп. інфляційних втрат, 76081 грн. 21коп. три відсотки річних, 25 500грн.00коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Повний текст рішення складно 13.05.2011р.