Рішення № 15563874, 19.05.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 рокуСправа № 09/5026/977/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Шинний центр" м.Черкаси, про стягнення 35114,36 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 35114,36 грн. боргу з оплати за поставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами склалися відносини щодо поставки товару (автомобільних шин), підтверджені видатковими накладними, на суму 69114,36 грн., товар відповідач прийняв, проте оплата за нього здійснена частково, в сумі 34000,00 грн., тому на підставі ст.530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) покупцю - відповідачу була направлена вимога про оплату поставленого товару, яка отримана ним, але залишена без реагування та оплати.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 10.05.2011 року ухвали суду уповноваженій особі відповідача.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та незявлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, також вказав, що договір №1554/2009 від 22.10.2009 року був направлений відповідачу для підписання, однак не повернутий ним, отже є фактично не укладеним, тому позовні вимоги ґрунтуються на прийнятті відповідачем по видаткових накладних товару, рахунках на оплату за нього та вимозі про оплату залишку боргу.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

У період з 23 жовтня по 03 листопада 2009 року позивач здійснив поставку відповідачу товару (автомобільних шин "Росава") на загальну суму 69114,36 грн., який останній прийняв без зауважень та заперечень. Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару (автошини різної номенклатури) підтверджується видатковими накладними №Н34_00083283 від 23.10.2009 р. (строк оплати 06.11.2009), №Н34_00083602 від 27.10.2009 р. (строк оплати 27.10.2009), №Н34_00084815 від 02.11.2009 р. (строк оплати 16.11.2009), № Н34_00085067 від 03.11.2009 р. (строк оплати 17.11.2009), Н34_00085142 від 03.11.2009 р. (строк оплати 17.11.2009), рахунками-фактурами до зазначених видаткових накладних та експрес-накладними перевізника - ТОВ "Нова пошта" та товарно-транспортною накладною перевізника "Автоекспрес" з відмітками відповідача про отримання товару.

За переданий відповідачу товар позивачу було перераховано 34000,00 грн., у тому числі: 14000,00 грн. 04.12.2009 року та 20000,00 грн. 08.12.2009 року. Фізична особа - підприємець Надюк Р.В. листом від 01 березня 2011 року підтвердив, що на виконання домовленості, яка існує між ним та ТОВ "Шинний центр", частково виконав зобов'язання ТОВ "Шинний центр" з оплати за товар, отриманий по вищезазначених накладних.

Також між позивачем та відповідачем проведена звірка взаєморозрахунків станом на 31.03.2010 року, за результатами якої складений акт, у якому зазначено, що заборгованість відповідача за отриманий товар становить 35114,36 грн.

Сторони спірних правовідносин є субєктами господарювання, зобовязання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір, як правило, укладається шляхом складання єдиного документу, підписаного сторонами і скріпленого печатками, однак, крім того, договірні відносини між сторонами можуть бути встановлені спрощеним способом - шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє вірогідно установити, що документ виходить від сторони за договором. Письмовою формою договору визнається також підтвердження прийняття до виконання замовлення.

Правовідносини, що виникли між сторонами, за своєю правовою природою суд вважає господарським договором поставки. Письмовою формою договору поставки, укладеного сторонами, є підтвердження прийняття позивачем до виконання замовлення на товар, про що свідчать наявні у матеріалах справи видаткові накладні, рахунки та експрес-накладні, які підтверджують факт передачі позивачем та отримання відповідачем товару. Товар отриманий відповідачем без зауважень щодо його кількості та якості, підпис уповноваженої особи відповідача на накладних засвідчений його печаткою.

Згідно із частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Дана норма кореспондує з приписами статті 265 Господарського кодексу України.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обовязок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві. Отже зобовязання позивача щодо передачі товару є виконаними з дати вручення товару відповідачу.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У кожній видатковій накладній, на підставі якої переданий товар відповідачу, зазначений строк оплати за товар.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

02 березня 2010 року позивач направив відповідачу претензію, у якій просив сплатити заборгованість по вищезазначених видаткових накладних в сумі 35114,36 грн. Відповідач відповідь на вимогу не дав, у встановлений вимогою семиденний строк, борг з оплати за товар не сплатив.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення боргу в сумі 35114,36 грн. у судовому порядку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме 351,14 грн. в рахунок оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 587,14 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Шинний центр", м.Черкаси, вул.Конєва, 2, ідентифікаційний код 36196595 на користь Публічного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація", м.Київ, вул.Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код 03121566 - 35114,36 грн. боргу та 587,14 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 20 травня 2011 року.