Рішення № 15563190, 12.05.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2011 р.Справа № 4/5025/407/11 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ” м. Хмельницький

до ДП „Ранет” с. Миролюбне Старокостянтинівського району

про стягнення 52794,42 грн. та пені в сумі 29793,59 грн.

суддя Баула Л.П.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №48 від 15.03.2011р.

відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №5 від 21.04.2011р.

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) оголошено 12.05.2011р., оскільки в судовому засіданні 27.04.2011р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 52794,42 грн. та пені в сумі 29793,59 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ті обставини, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором купівлі-продажу №10/08/10 від 10.08.2010р..

В судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково в сумі 52794,42 грн. Погоджується з тим, що має повернути позивачу кошти за непоставлений товар в сумі 52 794,42 грн. Між тим, на думку відповідача, вимоги про стягнення 29 793,59 грн. пені є неправомірними і не підлягають задоволенню, як такі, що не відповідають чинному законодавству. В обґрунтування відповідач посилається на п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 258 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні надано на розгляд суду клопотання, відповідно до якого відповідач просить максимально зменьшити розмір пені, яка підлягає стягненню. Мотивує вказане клопотання тим, що ДП "Ранет" має сезонний характер діяльності (основним видом діяльності є виробництво концентрованих фруктових соків), посилається на збитковість діяльності відповідача в 2010 фінансовому році.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

10.08.2010р. між ДП „Ранет” (продавець) та ТОВ „Фруктовий світ” (покупець) укладено договір купівлі-продажу №10/08/10, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує сік яблучний концентрований, виготовлений з яблук врожаю 2010 року. Ціна товару на кожну партію зазначається в специфікації, яка є невідємною частиною даного договору. (п. 1.1., 1.2.).

В розділі 2 договору сторони визначили умови оплати товару, а саме: відповідно до п.п. 2.1., 2.3. покупець здійснює 100% попередньої оплати від вартості товару в розмірі однієї партії. Оплата здійснюється в безготівковій формі на банківський рахунок продавця.

Умови та строки поставки товару за договором купівлі-продажу №10/08/10 сторони передбачили у розділі 4. Відповідно до п. п. 4.1. 4.3. поставка товару здійснюється на умовах FCA с. Миролюбне, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, у відповідності з „Інкотермс-2000”. Строк поставки товару серпень жовтень 2010 року. Кожна партія товару супроводжується наступними документами: якісне посвідчення заводу-виробника, довідка про порядок виготовлення продукції, акт зваження, видаткова накладна, податкова накладна.

В п. 5.3. договору сторони встановили, що у випадку порушення умов договору винна сторона сплачує штраф у вигляді пені в розмірі 0,3% від вартості несплаченого чи непоставленого у встановлений строк товару за кожний день прострочення.

З наявних в матеріалах справи спеціфікацій до договору купівлі-продажу №10/08/10 від 10.08.2010р. вбачається, що сторони визначили вартість товару, який повинен бути поставлений згідно договору. Відповідно до вказаних специфікацій загальна вартість товару склала 853914,71 грн., а саме: згідно специфікації №1 від 10.08.2010р. - 157 234,00 грн., №2 від 18.08.2010р. - 170433,94 грн., №3 від 31.08.2010р. 178912,80 грн., №4 від 03.09.2010р. 150856,02 грн., №5 від 09.09.2010р. 196477,95 грн.

На виконання умов договору купівлі-продажу №10/08/10 від 10.08.2010р. позивач перерахував відповідачу 100% попередньої оплати від вартості товару на загальну суму 853914,71 грн., що підтверджено платіжними дорученнями №1521 від 09.09.2010р. на суму 90000,00 грн., №1552 від 13.09.2010р. на суму 70000,00 грн., №1644 від 20.09.2010р. на суму 88491,29 грн., №1469 від 06.09.2010р. на суму 100000,00 грн., №1628 від 17.09.2010р. на суму 100000,00 грн., №1502 від 08.09.2010р. на суму 30499,42 грн., №1273 від 11.08.2010р. на суму 157234,00 грн., №1341 від 18.08.2010р. на суму 167690,00 грн., №1428 від 31.08.2010р. на суму 50000,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №10/08/10 від 10.08.2010р. належним чином не виконав, поставивши відповідачу товар лише на суму 746120,29 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000006 від 27.08.2010р. на суму 157 234,00 грн., видатковою накладною №РН-0000011 від 30.08.2010р. на суму 49 087,41 грн., видатковою накладною №РН-0000014 від 06.09.2010р. на суму 121 346,53 грн., накладною №18 від 10.09.2010р. на суму 178 912,80 грн., видатковою накладною №РН-0000020 від 17.09.2010р. на суму 150 856,02 грн., видатковою накладною №РН-0000023 від 14.10.2010р. на суму 88 683,53 грн.

Як зазначає позивач, і не заперечує відповідач, ДП „Ранет” с. Миролюбне Старокостянтинівського району в добровільному порядку повернуло частину грошових коштів за непоставлений товар в сумі 55000,00 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком розмір сплачених коштів, які повинен повернути відповідач за непоставлений товар складає 52794,42 грн.

14.12.2010р. позивач надіслав відповідачу претензію про повернення сплачених коштів у сумі 52794,42 грн. Доказом отримання відповідачем претензії є поштове повідомлення від 18.12.2010р. Однак, претензія залишена відповідачем без відповідного реагування.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору купівлі-продажу №10/08/10 від 10.08.2010р., на підставі п. 5.3. договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 29793,59 грн. за період з 01.11.2010р. по 27.04.2011р.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не повернув сплачених грошових коштів за непоставлений товар, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача вказаних сум в примусовому порядку.

Аналізуючи надані сторонами докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору купівлі-продажу №10/08/10 від 10.08.2010р., відповідно до умов якого відповідач зобов'язався продавати, а позивач - купувати сік яблучний концентрований.

Вказаним договором сторони погодили умови та строки поставки товару та умови оплати товару, а саме: строк поставки товару серпень жовтень 2010 року. Позивач здійснює 100% попередньої оплати від вартості товару в розмірі однієї партії.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень позивач перерахував відповідачу 100% попередньої оплати від вартості товару.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач виконав взяті на себе зобовязання згідно договору купівлі-продажу №10/08/10 від 10.08.2010р.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні свідчать, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання згідно договору купівлі-продажу №10/08/10 від 10.08.2010р., поставивши позивачу товар лише на суму 746120,29 грн., тоді як позивач оплатив товар на суму 853914,71 грн.

Отже, вимога позивача про повернення відповідачем коштів в розмірі 52794,42 грн. за непоставлений товар, з врахуванням повернутої в добровільному порядку суми коштів, є правомірною.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі-продажу №10/08/10 від 10.08.2010р. щодо поставки товару позивач просить стягнути з відповідача штраф у вигляді пені в сумі 29793,59 грн., нарахований за період з 01.11.2010р. по 27.04.2011р.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту п. 5.3. договору купівлі-продажу №10/08/10 від 10.08.2010р. вбачається, що у випадку порушення умов договору винна сторона сплачує штраф у вигляді пені в розмірі 0,3% від вартості несплаченого чи непоставленого у встановлений строк товару за кожний день прострочення.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд прийшов до висновку, що обґрунтовано нарахований розмір пені за період з 01.11.2010р. по 27.04.2011р. становить 5747,80 грн.

Слід зазначити, що відповідач, посилаючись на сезонний характер діяльності та збитковість діяльності підприємства в 2010 році, просив максимально зменьшити розмір пені.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна за змістом і ст. 233 Господарського кодексу України, згідно якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідаччастково повернув в добровільному порядку кошти за непоставлений товар, керуючись загальними засадами цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій підлягає задоволенню. Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені з 5747,80 грн. до 2873,90 грн.

З врахуванням зазначеного вище, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача коштів в сумі 52794,42 грн. та пені в сумі 2873,90 грн.

В решті позову належить відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИ Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ” м. Хмельницький до ДП „Ранет” с. Миролюбне Старокостянтинівського району про стягнення 52794,42 грн. та пені в сумі 29793,59 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ДП „Ранет” (с. Миролюбне Старокостянтинівського району, вул. Єсеніна, 2, код ЄДРПОУ 32837675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ” (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 6, код ЄДРПОУ 33590996) кошти в сумі 52794,42 грн. (пятдесят дві тисячі сімсот девяносто чотири гривні 42 коп.), 2873,90 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят три гривні 90 коп.) пені, 585,42 грн. (пятсот вісімдесят пять гривень 42 коп.) - витрат по оплаті державного мита та 167,28 грн. (сто шістдесят сім гривень 28 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Л.П. Баула

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 травня 2011 року.