Ухвала суду № 15563095, 11.05.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"11" травня 2011 р.Справа № 11/5217 За позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м.Одеса до приватного підприємства „Дочірня компанія „ЕНСЕЛ-1”, с. Сахнівці Старокостянтинівського району Хмельницької області

про стягнення 255758 грн. 90 коп.

Суддя Радченя Д.І. Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 приватний підприємець

Від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 15.02.2011 р.

Суть спору: Рішенням господарського суду Хмельницької області від 8 грудня 2009 року по справі №11/5217 позов приватного підприємця ОСОБА_1 м. Одеса до приватного підприємства „Дочірня компанія "ЕНСЕЛ-1” с. Сахнівці Старокостянтинівського району про стягнення 255 758, 90 грн. задоволено. Стягнуто з ПП „Дочірня компанія „ЕНСЕЛ-1” с. Сахнівці Старокостянтинівського району на користь ПП ОСОБА_1 200030 грн. основного боргу, 49200,00 грн. інфляційних нарахувань, 6558, 90 грн. 3% річних, 2557, 59 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.03.2010р. рішення господарського суду Хмельницької області від 08.12.2009 року залишено без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення.

На виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 08.12.2009р., постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 р., господарським судом 12.04.2010р. видано наказ про стягнення з ПП „Дочірня компанія „ЕНСЕЛ-1” с. Сахнівці на користь ПП ОСОБА_1 200030 грн. основного боргу, 49200,00 грн. інфляційних нарахувань, 6558, 90 грн. 3% річних, 2557, 59 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3 квітня 2010 року відкрито виконавче провадження по виконанню наказу суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010р. постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.03.2010р. залишено без змін.

Відповідно до платіжного доручення № 347 від 11.08.2010 року кошти в сумі 255758,90 грн. на виконання рішення суду по справі № 11/5217 були сплачені на поточний рахунок позивача - ПП ОСОБА_3

23 березня 2011 року відповідач звернувся до господарського суду з письмовою заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в порядку розділу ХIII ГПК України.

Ухвалою суду від 24 березня 2011 року зазначену заяву призначено до розгляду в засіданні суду з викликом сторін.

Рішенням господарського суду від 19.04.2011 року заяву ПП "ДК "Енсел-1" с.Сахнівці, Старокостянтинівського району Хмельницької області про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами від 08.12.2009 року по справі № 11/5217 задоволено, вирішено скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 08.12.2009 року по справі № 11/5217, а справу розглядати в подальшому за правилами Господарського процесуального кодексу України.

В подальшому ухвалою суду від 19 квітня 2010 року розгляд справи відкладено на іншу дату.

В судове засідання за викликом позивач ПП ОСОБА_1 не зявився, проте листом від 26.04.2011 року переданим по факсу, заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату через неможливість отримання оригіналів договорів підряду № 2 від 05.07.2007 року та актів виконаних робіт зі справи господарського суду Одеської області.

Господарський суд розглянувши подане клопотання вважав його таким, що задоволенню не підлягає, оскільки як вбачається з матеріалів справи зазначені договори та акти виконаних робіт були безпосередньо оглянуті в судовому засіданні 13 січня 2009 року, копії яких залучено до матеріалі справи (том. № 1 аркуш справи 12, 15). Письмова згода на розгляд справи за відсутності позивача чи його повноважного представника від ПП ОСОБА_1 до суду не надійшла.

Враховуючи викладене, розгляд справи з винесенням рішення по суті спору в даному судовому засіданні був неможливим, тому з метою забезпечення рівності сторін суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи на іншу дату, при цьому попередивши позивача в разі повторної неявки повноважного представника суд вправі розглянути спір по суті за наявними у справі доказами, про що винесена відповідна ухвала.

В судовому засіданні, яке відбулось 11 травня 2011 року позивач позовні вимоги підтримує, при цьому надав для огляду в засіданні суду оригінали договорів № 2 від 25.07.2007 року про надання послуг по вирощуванню сільськогосподарської продукції відповідно до яких замовник доручає, а підрядник бере на себе послуги по обробітку зерна озимого ріпаку та жита із застосуванням запатентованої науково-технічної продукції та акти прийому передачі виконаних робіт із зазначенням площі, зайнятої під посівами, найменування сільгоспкультури та загальної вартості виконаних робіт. Зазначені договори та акти виконаних робіт ідентичні, різниця лише в площі зайнятої під посівами, найменуванні с\культури та вартості виконаних робіт.

Так, позивач в судовому засіданні звертає увагу суду на те, що по справі № 10-28/169-08-4620 від 18.10.2010 року, яка розглядалась господарським судом Одеської області предметом експертного дослідження був договір від 25.07.2007 року № 2 на виконання робіт по обробітку зерна озимого ріпаку та жита із застосуванням запатентованої науково-технічної продукції та акти прийому передачі виконаних робіт на 2000 гектарів на суму 200 000 грн., тоді як договір від 25.07.2007 року на виконання робіт по обробітку зерна озимого ріпаку на площі 1423 га. із застосуванням запатентованої науково-технічної продукції та акти прийому передачі цих робіт відповідачем не оспорювався.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається також на довідку від 10.10.2007 року ( аркуш справи № 34), відповідно до якої ним було інкрустовано та висіяно насіння озимих пшениці, ріпаку, ячменю, та жита на загальній площі відповідача 4040,5 га. Зазначені в актах виконаних робіт площі відповідних культур співпадають з площами, зазначеними в даній довідці. Отже наведений факт свідчить про існування договірних зобовязань між позивачем та відповідачем щодо виконання робіт по обробітку зерна озимого ріпаку та жита із застосуванням запатентованої науково-технічної продукції.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

25 липня 2007 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (підрядник) та приватним підприємством "Дочірня компанія "ЕНСЕЛ-1" (замовник) укладено договір підряду за №2 про надання послуг по вирощенню сільгосппродукції.

Згідно з п.1.1 та 1.2 договору, замовник доручив, а підрядник прийняв на себе послуги по обробітку зерна озимого ріпаку та жита із застосуванням запатентованої науково-технічної продукції. Термін виконання робіт по обробітку зерна, визначено 15.08.2007р. та 15.09.2007р.

У відповідності до умов договору, підрядник зі своєї сторони гарантував своєчасну доставку продукції на передбачену площу 2000 га, а замовник в свою чергу виконання всіх обумовлених технологічних робіт по вирощенню озимого ріпаку з врахуванням наявних можливостей.

На виконання умов договору позивачем проведено напрацювання та доставка препаратів в кількості необхідній замовнику, проведено обробіток зерна озимого ріпаку та озимого жита, здійснено посів обробленого зерна озимого ріпаку та жита на площі 2000га, продовжено вирощування озимого ріпаку та жита по технологічним картам розроблених підрядником.

Вартість виконаних робіт становить 200000 грн.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що замовник приймає роботу від підрядника на основі акта приймання передачі виконаних робіт.

15 вересня 2007 року сторонами підписано акт приймання передачі виконаних робіт.

Згідно п. 3.1 договору, оплата наданих підрядником послуг проводиться замовником з розрахунку 100 грн. за один гектар, всього 200000 грн. на протязі трьох банківських днів після отримання рахунку.

19 вересня 2007 року позивачем виставлено, а відповідачем прийнято до оплати рахунок №2 від 19.09.2007р. на суму 200000 грн. Підтвердженням отримання відповідачем рахунку № 2 на оплату коштів є відбиток печатки підприємства „ДП „Енсел-1” на самому рахунку.

Однак свої зобовязання за договором підряду щодо оплати вартості виконаних підрядником робіт відповідач не виконав в результаті чого за ним рахується заборгованість перед позивачем в сумі 200000 грн.

Крім суми основного боргу позивачем у відповідності до ст.625 ЦК України, здійснено нарахування інфляційних втрат в сумі 49200 грн. та 6558,90грн. 3% річних.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив суму заявлених вимог, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши їх в сукупності суд прийшов до наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).

Проаналізувавши додані позивачем до матеріалів справи докази договір від 25.07.2007 року № 2 на виконання робіт по обробітку зерна озимого ріпаку та жита із застосуванням запатентованої науково-технічної продукції та акт прийому передачі виконаних робіт на 2000 гектарів на суму 200 000 грн., та договір від 25.07.2007 року на виконання робіт по обробітку зерна озимого ріпаку на площі 1423 га. із застосуванням запатентованої науково-технічної продукції та акт прийому передачі цих робіт, які відповідачем не оспорювались, враховуючи довідку відповідача від 10.10.2007 року ( аркуш справи № 34), відповідно до якої позивачем було інкрустовано та висіяно насіння озимих пшениці, ріпаку, ячменю та жита на загальній площі відповідача 4040,5 га. враховуючи те, що зазначені в актах виконаних робіт площі відповідних культур співпадають з площами, зазначеними в даній довідці, суд дійшов до висновку, про наявність мід позивачем та відповідачем договірних зобовязань, що виникли з умов договору підряду на виконання робіт по обробітку зерна озимого ріпаку та жита із застосуванням запатентованої науково-технічної продукції.

Приписами статей 6 та 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Згідно із п.1 ч.1 ст.208 та ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, сторони у письмовій формі погоджують умови договору.

В даному випадку, договір підряду за № 2 про надання послуг по вирощенню сільськогосподарської продукції від 25.07.2007р. підписано сторонами, скріплено печатками сторін, а тому його умови є обов'язковими для виконання.

Доказів втрати печатки підприємства відповідача, чи використання її в супереч статутним вимогам підприємства відповідачем не доведено.

Додані до матеріалів справи рахунок на оплату виконаних робіт, акти про виконані роботи, довідка про виконані роботи від 10.10.2007р. містять печатки і підписи посадових осіб як позивача, так і відповідача, зокрема довідка від 10.10.2007 року виготовлена на бланку підприємства відповідача.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може предявлятися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому разі в резолютивній частині рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Резолютивна частина рішення господарського суду Одеської області по справі № 10-28/169-08-4620 не містить встановлення нікчемності правочину договору підряду від 25.07.2007 року.

Встановлення господарським судом Одеської області по справі № 10-28/169-08-4620 невідповідність підпису посадової особі відповідача ОСОБА_4 в ході розгляду справи про визнання недійсним договору підряду про надання послуг з вирощування сільськогосподарської продукції № 2 від 25.07.2007 року, є ново виявленою обставиною, проте не спростовує наявність між позивачем та відповідачем зобовязань, що виникли з умов договору підряду на виконання робіт, при цьому в силу ст. 882 ЦК України акт прийому виконаних робіт не відповідачем не оскаржувався.

Разом з тим, норми Цивільного кодексу України не містять застережень, які б звільнили замовника від обов'язку оплатити виконані підрядником роботи у зв'язку з неналежним оформленням господарських операцій первинними документами.

Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України визначає, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Однак, всупереч наведеним нормам відповідачем на час звернення позивача до суду з даним позовом не подано до суду доказів, які б свідчили про сплату ним 200000,00 грн. боргу, отже вимоги про стягнення суми боргу є обґрунтованими.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Керуючись даною нормою законодавства, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 49200,00 грн. інфляційних та 6558,90 грн. - 3 % річних (згідно доданого до позовної заяви розрахунку, а.с.25).

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, суд приходить до висновку, що зазначені вимоги обраховані та заявлені правомірно.

Однак, в ході розгляду справи станом на 11 травня 2011 року за повідомленням сторін, що підтверджується відповідними доказами, зокрема відповідно до платіжного доручення № 347 від 11.08.2010 року кошти в сумі 255758,90 грн., що складають суму основного боргу, інфляційні нарахування, річні сплачені на поточний рахунок позивача - ПП ОСОБА_3

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що на час розгляду справи предмет спору відсутній, тому провадження у справі належить припинити по пункту 1.1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача, при цьому у відшкодуванні витрат на оплату послуг по наданню правової (юридичної) допомоги, повязаної з захистом інтересів позивача по даній справі належить відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено.

Тобто виникнення збитків в сумі 6000 грн. позивачем повинно бути повязано саме із невиконанням відповідачем зобовязання по оплаті наданих послуг по обробітку зерна озимого ріпаку та жита із застосуванням запатентованої науково-технічної продукції. Проте, позивач просить стягнути збитки, понесені ним на оплату послуг по наданню правової (юридичної) допомоги, повязаної з захистом інтересів позивача в господарському суді Хмельницької області, при стягненні з відповідача боргу. Тобто збитки позивача на юридичну допомогу не виникають прямо із невиконання відповідачем свого господарського зобовязання.

Під збитками, які витікають із договірного зобовязання (ст.22 ЦК України) належить розуміти втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи , які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Витрати, повязані з необхідністю звернення до суду по даній справі для позивача не мали обовязкового характеру і він не мусить робити саме їх для відновлення свого порушеного права, а чинне законодавство не вимагає обовязкового понесення потерпілою стороною таких витрат при зверненні до суду. В даному випадку відсутній прямий причинний звязок між виконанням господарського зобовязання та необхідністю несення витрат на юридичну допомогу. Законодавством визначені обовязкові до відшкодування лише витрати на адвокатську допомогу (ст. 44 ГПК України). Зазначена позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 29.05.2009 року по справі №16/2051.

Керуючись ст. 44, 49, п.1.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Провадження у справі № 11/5212 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м.Одеса до приватного підприємства „Дочірня компанія „ЕНСЕЛ-1”, с. Сахнівці Старокостянтиніського району Хмельницької області про стягнення 255758 грн.90 коп. припинити.

Стягнути з приватного підприємства "Дочірня компанія "ЕНСЕЛ-1" (с. Сахнівці Старокостянтинівського району, вул.. Центральна, 13/1, код ЄДРПОУ 34907419) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) витрати по оплаті державного мита в сумі 2557 грн.59коп. та 236грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Д. І. Радченя

Віддрук.3 прим.:

1-до матеріалів справи,

2- позивачу,

3- відповідачу.