Рішення № 15562751, 17.05.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2011 Справа № 5024/679/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом від імені Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" філія АТ "Укрексімбанк " в м.Херсоні

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопласт", м.Херсон

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ТОВ "Петропласт", м.Каховка

про стягнення 8 355 420грн. 33коп.

за участю:

прокурор - Павленко І.В.

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. №010-01/3412 від 20.05.2009р.

від відповідача - ОСОБА_2, представник, дов. від 23.07.2010р.

від 3 особи - ОСОБА_3, представник, дов. від 01.07.2010р.

Сутність справи: Позивач ( ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк " в м.Херсоні, код ЄДРПОУ 21296105) звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ( ТОВ "Технопласт", м.Херсон, код 32125782) як майнового поручителя згідно укладеного між сторонами договору поруки №6906Р4 від 27.04.2006р. 8355420грн. 33коп. кредитного боргу ТОВ "Петропласт" згідно укладених з банком кредитних договорів №6906К14 від 26.04.2006р. та №6907К7 від 18.05.2007р., в забезпечення яких був укладений договір поруки.

Позов обгрунтований невиконанням основним боржником за кредитними договорами - ТОВ "Петропласт" кредитних зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Письмовою заявою від 16.05.2011р. позивач, керуючись ч.4 ст.22 ГПК України, збільшив розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення процентів та пені, перерахувавши їх станом на 13.05.2011р. і просить суд стягнути з відповідача 8 582 283 грн. 96коп., у тому числі: 7 332 241грн. 50коп. кредитний борг; 673946грн. 29коп. борг по процентах; 9127грн. 51коп. - борг по комісії за управління кредитом; 534420грн. 75коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 32063грн. 43коп. пені за несвоєчасне повернення процентів; 484грн. 47коп. пені за несвоєчасну оплату комісії за управління кредитом.

Враховуючи процесуальне право позивача до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог, подана заява прийнята до розгляду і задоволена.

Відповідач та третя особа правом надання письмового відзиву з викладенням правової позиції щодо предмета позову не скористалися.

У наданих суду усних поясненнях позов не визнають, вважають поруку припиненою в зв'язку з відмовою банка прийняти від поручителя часткове виконання зобов'язання. На виконання передбачених п.3.1 та 4.2.2 договору поруки зобов'язань ТОВ "Технопласт" направив банку заяву на купівлю іноземної валюти з таким же призначенням платежу, яка була повернута без виконання з посиланням на неможливість виконати таку операцію.

З посиланням на приписи статей 202, 205 ГК України і ст.607 ЦК України вважає зобов'язання сторін за договором поруки припиненими в зв'язку з неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Звертає увагу на безпідставне нарахування пені, оскільки у відношенні основного боржника - ТОВ "Петропласт" та позичальника за кредитним договором 14.07.2010р. порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію пеня за неналежне виконання грошових зобов'язань не нараховується, оскільки зобов'язання, що випливають з договору поруки, є похідними, такими, що забезпечують виконання основного зобов'язання за кредитним договором. Неможливість їх застосування до основного боржника унеможливлює їх стягнення за рахунок поручителя.

Відповідачем заявлено клопотання про припинення провадження у справі по п.1.1 ст.80 ГПК України, що розглядається в зв'язку з тим, що ТОВ "Технопласт" подано до господарського суду позовну заяву про припинення договору поруки з підстав неможливості його виконання.

У зв'язку з необхідністю надання додаткових матеріалів, а також збільшення позивачем розміру позовних вимог, розгляд справи відбувався з перервами, які оголошувалися до 16 та 17 травня 2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

26 квітня 2006р. між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (банк) та ТОВ "Петропласт" (позичальник) була укладена генеральна угода №6906N1, а також кредитні договори №6906К14 від 26.04.2006р. та №6907К7 від 18.05.2007р., на підставі яких банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості відповідно 1 500 000 та 550 000 доларів США та термінами погашення відповідно - 31.03.2011р. та 30.04.2012р., з встановленням змінної ставки за користування кредитом, визначеної у пункті 3.2.5 цих договорів.

У пунктах 3.2.6 та 3.2.8 кредитного договору сторони встановили розмір плати за управління кредитом та обслуговування позичкового рахунку - 0,02% від ліміту кредитної лінії в кожному календарному місяці, а також передбачили обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за прострочення позичальником платежів за цим договором. (а.с.15-20)

Згідно додаткових угод від 31.08.2007р., 14.05.2008р., 30.03.2009р., 24.09.2009р., від 30.04.2010р., 31.01.2011р. (а.с.21-30) сторони неодноразово вносили зміни та доповнення до кредитної угоди.

В забезпечення кредитних зобов'язань за генеральним кредитним договором №6906N між банком та ТОВ "Технопласт" (поручитель) 27.04.2006р. був укладений договір поруки №6906Р4, згідно з яким поручитель зобов'язався солідарно з позичальником відповідати перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань відповідно до кредитної угоди щодо повернення кредиту, процентів та інших платежів на умовах та в порядку, передбачених кредитними договорами.

У пункті 3.2 договору поруки сторони також встановили, що поручитель відповідає перед банком за порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Позичальник (ТОВ "Петропласт") зобов'язання по поверненню кредиту і сплаті процентів виконував з порушенням встановлених домовленостей, наслідком чого було створення значного боргу по кредиту та процентах за користування кредитними коштами.

Станом на 13.05.2011р. (з врахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог) кредитний борг позичальника становить 8 582 283грн. 96коп., у тому числі:

- заборгованість по кредитному договору №6906К14 від 26.04.2006р. - 5765946грн. 82коп., що еквівалентно 722 685,57 дол. США, за курсом 797,85грн. за 100 дол. США та 2295грн. 51коп., з яких 612000дол. США, що еквівалентно 4882842грн. борг по кредиту; 56601,51 дол. США, що еквівалентно 451595грн. 15коп. - борг по процентах; 2140грн. 43коп. - заборгованість по сплаті комісії за управління кредитом; 51388,86 дол. США, що еквівалентно 410006грн. 02коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 2695,20 дол. США, що еквівалентно 21503грн. 65коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 155грн. 08коп. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом;

- заборгованість по кредитному договору №6907К7 від 18.05.2007р. - 2806725грн. 16коп., що еквівалентно 351786,07 дол. США за курсом 797,85грн. за 100 дол. США та 7316грн. 47коп., з яких: 307000 дол. США, що еквівалентно 2449399грн. 50коп. - борг по кредиту; 27868,79 дол. США, що еквівалентно 222351грн. 14коп. - борг по процентах; 6987грн. 08коп. борг по сплаті комісії за управління кредитом; 15593,75 дол. США, що еквівалентно 124414грн. 73коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 1323,53 дол. США, що еквівалентно 10559грн. 78коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 329грн. 39коп. пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом.

При цьому розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту за договорами №6906К14 від 26.04.2006р. та 6907К7 від 18.05.2007р. проведено за період з 30.07.2010р. по 12.05.2011р. за 287 календарних днів прострочки; розрахунок пені по процентах - за період з 07.10.2010р. по 12.05.2011р. за 212 дн. прострочки; розрахунок пені по комісії - за період з 07.10.2010р. по 12.05.2011р. - за 212 дн. прострочки.

У відношенні позичальника господарським судом Херсонської області порушено справу про банкрутство №12/74-Б-10. В межах справи про банкрутство банк звернувся з заявою про включення його до числа кредиторів ТОВ "Петропласт".

З огляду на неплатоспроможність позичальника банк просить стягнути кредитний борг з майнового поручителя, звернувшись з позовом, вирішення якого є предметом даного розгляду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд визнав позов таким, що підлягає частковому задоволенню з врахуванням наступного.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами статей 553 та 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

12.01.2011р. та 24.02.2011р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про невиконання позичальником кредитних зобов'язань за кредитними договорами та вимогою сплати кредитного боргу, процентів та пені згідно доданого розрахунку.

Факт направлення іпотекодавцю листів за №669-03/97 від 12.01.2011р. та №069-03/531 від 24.02.2011р. з вимогою погашення боргу підтверджено наданими в матеріали справи належними доказами. (а.с.66-77)

У пунктах 3.1, 3.2 договору поруки поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно з позичальником відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитною угодою; у випадку невиконання бо неналежного виконання протягом трьох банківських днів з дня отримання вимоги виконати зобов'язання позичальника перед кредитором, а також у випадку неналежного виконання позичальником кредитних зобов'язань сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Таким чином, в зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань по кредитній угоді вимога банка про стягнення кредитного боргу з поручителя є обгрунтованою.

Відповідач у передбачений законом спосіб не спростував та не заперечує правильність визначення сум заборгованості по кредиту та процентах.

Відтак, з врахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту, яка по обох договорах становить 7332241грн. 50коп. (919000дол. США); 673946грн. 29коп. (84470,30 дол. США) по процентах за кредит та 9127грн. 51коп. заборгованості по комісії за управління кредитом є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені, то її розрахунок позивачем проведений без врахування приписів правової норми ч.6 ст.232 ГК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами кредитного договору не передбачено право нарахування пені за весь період прострочки виконання кредитних зобов'язань, тому позивач, на вимогу суду перерахував розмір пені з врахуванням приписів вищенаведеної правової норми.

Суд задовольняє позовні вимоги в частині заявленої до стягнення пені частково, стягує з відповідача на користь позивача пеню за період прострочки з 07.10.2010р. по 06.04.2011р.; по кредиту по обох договорах в сумі 380614грн. 85коп. (47787,72 дол. США), відповідно 298813грн. 56коп. (37517,24 дол. США) та 81801грн. 29коп. (10270,48 дол. США);

- по процентах 22871грн. 43коп. (2871,6 дол. США), відповідно 15353грн. 23коп. (1927,66дол. США) та 7518грн. 20коп. (943,94 дол. США);

- по комісії за управління кредитом 355грн. 84коп. відповідно 121,92грн. та 233грн. 92коп.

У задоволенні решти заявленої до стягнення пені відмовляється з огляду на її безпідставне збільшення.

Судові витрати пропорційно задоволеним вимогам покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до вирішення в господарському суді.

Суд відхиляє заявлене відповідачем клопотання про припинення провадження у справі по п.1.1 ст.80 ГПК України, оскільки зазначена правова норма передбачає можливість припинення справи за умови відсутності предмета спору.

Подана до господарського суду позовна заява про припинення дії договору поруки свідчить про протилежне - наявність неврегульованості правовідносин між сторонами та спорів, які вирішуються в судовому порядку.

На дату вирішення спору невиконані зобов'язання по кредитному договору, не припинено, отже банк вправі вирішити питання про стягнення кредитного боргу з майнового поручителя.

Безпідставними та такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства, є й доводи щодо відмови у стягненні пені з огляду на порушення у відношенні основного боржника справи про банкрутство, введення мораторію та заборони протягом його дії стягнення штрафів, пені, неустойки.

У пунктах 3.1 та 3.2 договору поруки поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно з позичальником відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань по кредитній угоді щодо повернення кредиту, процентів та інших платежів на умовах та в порядку, передбачених кредитною угодою та відповідати перед кредитором за порушення позичальником своїх зобов'язань по кредитній угоді.

Обов'язок поручителя виконати у повному обсязі зобов'язання боржника за кредитом, у тому числі й в частині сплати пені, не залежить від факту порушення у відношенні боржника справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Технопласт", м.Херсон, вул.Чорноморська, 53, код 32125782, р.рахунок 2600101693639 в ХФ ВАТ "Укрексімбанк", МФО 352639, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк " в м.Херсоні, вул.Радянська, 46, кор.рахунок 3900235263 в АТ "Укрексімбанк" в м.Києві, МФО 352639, код 21296105, 7 322 241грн. 50коп. кредитного боргу, 673 946грн. 29коп. боргу по процентах, 9 127грн. 51коп. боргу по комісії за управління кредитом, 380 614грн. 85коп. пені по кредиту, 22 871грн. 43коп. пені по процентах, 355грн. 84коп. пені по комісії за управління кредитом, 25 015грн. 31коп. державного мита та 231грн. 50коп. вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

2. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ стягувачу видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

19.05.2011р.