Рішення № 15562439, 13.05.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2011 р.

Справа № 10/19/5022-519/2011

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Півторака М.Є.

Розглянув справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю " Ековтор " м. Київ вул. Героїв Дніпра 16, к. 64 ( поштова адреса 04080, м. Київ вул. Фрунзе ,89 к. 1 ) код ЄДРПОУ 32205993

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю " Релайф- Тернопіль " , 46002, м. Тернопіль вул. Бродівська ,59а , код ЄДРПОУ 37076740 ;

За участю представників:

Позивача: не прибув.

Відповідача : не прибув.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю " Ековтор ", м. Київ звернулося до господарського суду з позовною вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю " Релайф-Тернопіль ", м. Тернопіль про стягнення боргу в сумі 5028,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на договір № 90 від 01 липня 2010 року про надання послуг із збирання та заготівлі вторинної сировини ; Акт надання послуг № 41 від 01.09.10 на суму 60 000,00 грн. та Акт № 95-1 про надання послуг від 22.10.10 на суму 18 433,70 грн.; видаткові накладні , Вимогу від 04.11.2010 року , інші документи , які знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13 квітня 2011 року порушено провадження у справі № 10/19/5022-519/2011 та призначено судове засідання о 11 годині 40 хвилин 29 квітня 2011 року.

В порядку статті 77 ГПК справу слуханням відкладено до 10 годин 35 хвилин 13 травня 2011 року.

В судове засідання 13 травня 2011 року представник позивача не прибув, однак подав клопотання №70 від 22 квітня 2011 року про розгляд справи по суті без присутності позивача.

Відповідач в судове засідання 13 травня 2011 року не прибув, однак надав відзив № 8 від 22 квітня 2011 року, згідно якого ТзОВ «Релайф- Тернопіль»проти позовних вимог ТзОВ «Ековтор»не заперечує та просить розстрочити сплату боргу позивачу ..

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов’язковою , надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Товариство з обмеженою відповідальністю " Ековтор ", місцезнаходження органів управління якого 04209, м. Київ вул. Героїв Дніпра , буд. 16 кв. 64, зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.10.2002 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 479212, виданого Державним реєстратором Цукренко І.М. ( копія знаходиться в матеріалах справи ), а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що 01.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю " Ековтор" та Товариством з обмеженою відповідальністю " Релайф-Тернопіль " м. Тернопіль укладено договір № 90 про надання послуг , відповідно до якого Замовник доручає , а Виконавець приймає на себе зобов’язання в строки і на умовах і в порядку , передбаченому цим договором надати замовнику послуги зі збирання , заготівлі та утилізації вторинної сировини .

Свої зобов’язання по договору позивач виконав, що підтверджується Актом № 41 від 01.09.10 на суму 60 000,00 грн. та Актом № 95-1 від 22.10.10 на суму 18 433,70 грн.

Окрім того, Позивачем в адресу Відповідача за період з 19.07.2010 по 12.10.2010 поставлено вторинну сировину в асортименті на загальну суму 122 792,70 грн., що підтверджено видатковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи позивач надав послуги та товарів на загальну суму 201 226,40 грн., однак Відповідач сплатив отримані послуги та товари не в повному обсязі - на загальну суму 196 198,00 грн.

У зв’язку із невиконанням умов договору в частині здійснення оплати виконаних робіт, Товариством з обмеженою відповідальністю " Ековтор " м. Київ було надіслано на адресу ТзОВ " Релайф-Тернопіль", м. Тернопіль вимогу № 153 від 04.11.2010 року щодо погашення боргу в триденний термін з моменту отримання листа , яка останнім залишена без відповіді та задоволення .

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов’язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем по договору № 90 від 01.07.2010 р. виникли зобов’язання про надання послуг зі збирання та заготівлі вторинної сировини.

Так, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на зазначене суд вважає, що представленими суду доказами, а саме Договором № 90 від 01.07.2010 року, актами виконаних робіт , позивач по справі довів наявність заборгованості відповідача перед ним, а тому позовні вимоги про стягнення боргу на суму 5028,40 грн. підтверджені документально та підлягають до задоволення.

Що стосується клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення , суд зазначає наступне :

За змістом пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вправі приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення .

Розстрочку виконання рішення законодавець визначив як –виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Виходячи зі змісту зазначеної статті обов’язково умовою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Обов’язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

Виходячи з диспозиції даної норми процесуального закону, підставою для розстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Тобто, враховуючи вищенаведене, суд наділений правом розстрочити прийняте ним рішення у виняткових випадках, коли не вчинення зазначеної дії, призведе до не виконання цього рішення або значно ускладнить його виконання. При цьому, обставини, на які посилається заявник, як на підставу для розстрочення рішення суду, відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

В той же час суд, до якого подано заяву про розстрочення виконання рішення, відповідно до ст.ст. 32, 43 ГПК України зобов'язаний на підставі поданих заявником та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів, встановити наявність таких обставин, які надають йому право розстрочити виконання прийнятого ним рішення.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують зазначені обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду Тернопільської області.

Враховуючи, що боржник не довів належними та допустимими доказами наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим , суд визнає заяву відповідача про розстрочку виконання рішення необґрунтованою та відмовляє в її задоволенні.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 901 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Релайф-Тернопіль " , 46002, м. Тернопіль вул. Бродівська ,59а, код ЄДРПОУ 37076740 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Ековтор " , 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра ,16 к. 64, код ЄДРПОУ 32205993 ( поштова адреса : 04080, м. Київ вул. Фрунзе , 89 к. 1 ) –5028,40 грн. боргу за надані послуги; 102,00 грн. в повернення сплаченого державного мита; 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання .

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

5.Повне рішення складено та підписано 18 травня 2011 року .

Суддя М.Є. Півторак