Рішення № 15562417, 11.05.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2011 р.Справа № 8/13/5022-301/2011 Господарський суд Тернопільської області у складі

Cудді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом: Заступника прокурора Тернопільської області, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", вул. Північно-Сирецька, 1-3, м. Київ 136, 04136, в особі Відділення "Тернопільське регіональне управління "АТ "Родовід Банк", вул. Б. Хмельницького, 23, м. Тернопіль, 46000

до відповідача: Приватного мале підприємства "Продюсерський центр Матвєй", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль,46006 (вул. Петриківська, 25а, к. 8, м. Тернопіль)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль,46006 (вул. Карпенка, 4А/4, м. Тернопіль)

про звернення стягнення на заставне майно згідно договору застави №61/03-З.3-08 від 08.02.2008 року

За участю представників сторін від:

Прокурора: Свачій М.І. старшого прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення №НОМЕР_1 від 17.12.10р.

Позивача: ОСОБА_1. головного юрисконсульта сектору правового забезпечення, довіреність №139 від 19.05.2010р.

Відповідача : не прибув.

Третьої особи: не прибув

В судовому засіданні прокурору та представнику позивача розяснювались процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Заступника прокурора Тернопільської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави, в особі Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м. Київ, в особі Відділення "Тернопільське регіональне управління "АТ "Родовід Банк", м. Тернопіль про звернення стягнення на заставне майно згідно договору застави №61/03-З.3-08 від 08.02.2008 року. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ТОВ "Укрпрінт-Захід".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТзОВ "Укрпрінт-Захід" зобовязань за Кредитним договором №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р., зокрема, в частині виконання обовязку позичальника сплатити проценти та повернути позику, внаслідок чого, станом на день звернення до суду заборгованість Позичальника за Кредитним договором становить 1 495 644,31грн., з яких: 1 275 000 грн. - заборгованість за кредитом; 212 263,26грн. - заборгованість по несплачених процентах та 8 381,05 грн. пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів. Вважає, що оскільки зобов'язання за Кредитним договором №61/03-КЛВ-08 забезпечені Договором застави №61/03-З.3.-08 від 08.02.2008 року, який укладено між Банком та ПМП "Продюсерський центр Матвєй", у позивача відповідно до положень ЦК України, Закону України "Про заставу" та умов договору виникло право на задоволення своїх вимог за рахунок заставного майна.

В підтвердження викладеного надано: Кредитний договір №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р. та додаткові угоди до нього; договір застави №61/03-З.3.-08 від 08.02.2008р.; лист №143-11-88/56 від 01.03.2010р., як доказ звернення до відповідача та третьої особи з вимогою про погашення боргу; витяг про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна №156985311 від 14.02.2008р., рішення господарського суду від 01.09.2010р. по справі № 9/37-948, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:20 год. 23.03.2011 р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:20 год. 13.04.2011 року, до 11:30 год. 27.04.2011р. та, відповідно, до 11:10 год. 11.05.2011р., з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

Строк вирішення спору, у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, продовжено до 18.05.2011 року, про що судом винесено відповідну ухвалу від 20.04.2011 року.

В судове засідання 13.04.2011 р. прокурор та представник позивача прибули. Позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.04.2011 року в частині фактичної заборгованості ТОВ "Укрпрінт - Захід" за кредитним договором №61/03-З.3-08 від 08.02.2008 р., підтримали в повному обсязі.

Окрім того, підтримали подану ними в судовому засіданні 13.04.2011р. письмову заяву, згідно якої просили суд відповідачем у даній справі вважати Приватне підприємство "Поліграфічний центр Матвєй", замість Приватного малого підприємства "Продюсерський центр Матвєй", оскільки в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій України згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільській області від 22.02.2011р. за ід. кодом 23594054 зареєстрована юридична особа саме з таким найменуванням.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 11.05.2011р. не прибув, документів, які витребовував суд в ухвалі від 27.04.2011 року не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України (повідомлення про вручення поштових підправлень ухвал суду знаходяться в матеріалах справи).

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Разом з тим, 13.04.2011 р. на адресу господарського суду Тернопільської області направив відзив на позов за № 13/04 від 13.04.2011 р., в якому підтверджує укладення кредитного договору між ТОВ "Укрпрінт-Захід" та ВАТ "Родовід Банк", а також зазначає, що для забезпечення виконання кредитного договору 08.02.2008 р. сторонами укладено договір застави № 61/03-3.3-08, згідно умов якого ПМП "Продюсерський центр "Матвєй" виступив поручителем за зобовязаннями ТОВ "Укрпрінт-Захід" і при цьому не є заставодавцем. Вважає, що відповідно до п. 2.1.7 даного договору заставодержатель - ВАТ "Родовід Банк" в першочерговому порядку має право задовольнити свої вимоги із суми страхового відшкодування. У звязку з цим, просив суд витребувати від позивача інформацію про отримання банком відшкодування кредитного договору із суми страхового відшкодування. Окрім того, 10.05.2011р. ТОВ "Укрпрінт-Захід" на адресу господарського суду направлено копію витягу статуту ПП "Поліграфічний центр "Матвєй", який ухвалою від 27.04.2011р. судом, зокрема, витребовувався від відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, думку прокурора, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи в тому числі і за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з ч.2 ст.21 ГПК України, позивачем є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом.

В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа N 1-1/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Як вбачається із позовної заяви, обґрунтовуючи підстави для звернення прокурора до суду за захистом прав і законних інтересів держави в особі Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м. Київ, прокурор посилається на те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2009року №580 державою здійснена капіталізація АТ “Родовід Банк”, у звязку з чим 99,9% статутного капіталу Банку належить державі. Неповернення кредиту відповідачем може призвести до погіршення стану кредитування банку, а відповідно і розвитку банківського сектору держави та економіки, зменшення надходжень до бюджету, що порушує інтереси держави.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши обґрунтування позовних вимог прокурора щодо порушення інтересів держави, суд вважає, що прокурор звернувся з даним позовом до суду в межах своїх повноважень визначених ст. 121 Конституції України та ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та відповідно до правил встановлених ГПК України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

08 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", в особі Відділення "Тернопільське регіональне управління" АТ "Родовід Банк", м. Тернопіль, - Банк, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід", м. Тернопіль,- Позичальник, з іншої сторони, укладено Кредитний договір №61/03-КЛВ-08, за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 1 275 000 грн. для придбання основних засобів, закупки будівельних матеріалів та комплектуючих, оплати електроенергії, газу, теплоенергії, виконаних будівельно монтажних робіт підрядним організаціям та інших послуг, виплати заробітної плати і оплати податків і обов'язкових платежів, придбання легкового та вантажного автотранспорту, нерухомості, обладнання та техніки, а також для оплати інших витрат, повязаних з веденням поточної господарської діяльності, а Позичальник зобовязується повернути кредит рівномірними частинами, в останні дванадцять місяців користування кредитними коштами (з одночасним зменшенням ліміту кредитування), та повністю погасити заборгованість за кредитом не пізніше "07" лютого 2011 року та сплатити проценти за користування коштами, на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1. р.1 та п. 2.1. р.2 Договору).

При цьому, як вбачається із поданого позивачем витягу з Статуту Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", затвердженого наказом тимчасового адміністратора ВАТ "Родовід Банк" від 05.06.2009р. № 215 (зі змінами, внесеними наказом від 15.06.2009р. № 225) погодженого НБУ від 16.06.2009р. та зареєстрованого в Державного реєстратора 17.06.2009р. за № 10711050019000325 найменування Відкритого акціонерного товариства "Родовід Банк" змінено на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" згідно з наказом тимчасового адміністратора ВАТ "Родовід Банк" від 05.06.2009р. № 215 (зі змінами, внесеними наказом від 15.06.2009р. № 225). Зазначені зміни здійснено на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства". Враховуючи зазначене, суд вважає Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" належним позивачем у справі.

У відповідності до п. 2.1. Кредитного Договору, Банк надає Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.

П. 2.5. Договору Сторони встановили процентну ставку за користування кредитом у розмірі 17% річних, яка в подальшому підлягала коригуванню Банком при збільшенні офіційного курсу НБУ більше 5 грн. 10 коп. за 1 (один) долар США під час дії Договору на кратність такого збільшення.

Проте, в подальшому Сторони укладали Додаткові угоди до кредитного договору №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р., за якими тричі змінювали п. 2.5 договору, а саме: процентну ставку за користування кредитами змінювали (збільшували) з 17% (як це передбачено основним договором) до 18,5% (Додаткова угода №1 від 27.05.2008р.), до 22,0% (Додаткова угода №2 від 20.10.2008р.) та, відповідно, до 24,86% (Додаткова угода №3 від 25.11.2008р.).

Відповідно до п. п. 3.4.3 п. 3.2. р. 3 Кредитного Договору Позичальник зобовязався сплачувати Банку нараховані проценти за користування кредитними коштами щомісячно в період сплати процентів, вказаний в пунктах 2.6.3, 2.6.4 цього Договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття цього Договору на відповідний рахунок не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Також, за змістом п.п. 3.4.4. Кредитного Договору Позичальник зобовязаний починаючи з другого року користування кредитними коштами, щомісячно погашати заборгованість за кредитами рівними частинами (з одночасним зменшенням ліміту кредитування), а повністю погасити заборгованість за кредитом у строк, встановлений пунктом 1.1. цього Договору на рахунок Банку № 20637201000003.

В свою чергу, п. 2.6.4 Кредитного Договору сплата нарахованих процентів за користування кредитами протягом дії цього Договору здійснюється позичальником щомісячно в період з 26-го числа звітного календарного місяця до останнього робочого дня звітного календарного місяця включно.

Згідно п. 5.1. р. 5 Кредитного Договору, Договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення Договору (договорів) застави/(іпотеки), що є забезпеченням за цим Договором і діє до повного виконання Позичальником своїх зобовязань за цим Договором та припиняється належним виконанням його умов.

При цьому, як вбачається із наявного в матеріалах справи договору застави від 08.02.2010р. № 61/03-З.3.-08, укладеного на виконання Кредитного Договору, останній посвідчений нотаріусом 08.02.2008р. та зареєстрований в реєстрі за № 510.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Оцінивши умови укладеного між сторонами Кредитного договору, суд приходить до висновку, що між позивачем та третьою особою виникло зобовязання, згідно якого, в силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1). Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (ч.7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до п.п. 2.3.,2.4. Кредитного договору датою надання кредитів вважається день зарахування грошових коштів на позичковий рахунок, відкритий Банком для обліку заборгованості Позичальника за кредитом, наданим згідно з цим Договором. Сума кредитів у день їх надання спрямовується Банком на поточний рахунок Позичальника у Банку для розрахунків відповідно до цілей, вказаних у пункті 2.2 цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р. ПАТ "Родовід Банк" свої зобовязання перед ТОВ "Укрпрінт-Захід" виконав належним чином, перерахувавши 08.02.2008р. на поточний рахунок Позичальника кредитні кошти в сумі 1 275 000 грн. (призначення платежу: "Кредит в рахунок кредитної лінії згідно з Кредитним договором № 61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р.), про що свідчить Меморіальний ордер № ТR.161555.1.426 від 08.02.2008р. та виписка з особового рахунку ТОВ "Укрпрінт-Захід".

Факт отримання кредиту в зазначеній сумі належним чином доведений та Позичальником не оспорений.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обовязок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобовязання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) виконання боржником обов'язку, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом п.п. 3.4.4. Кредитного Договору Позичальник зобовязаний починаючи з другого року користування кредитними коштами, щомісячно погашати заборгованість за кредитами рівними частинами (з одночасним зменшенням ліміту кредитування), а повністю погасити заборгованість за кредитом у строк, встановлений пунктом 1.1. цього Договору на рахунок Банку № 20637201000003.

Проте, як стверджує позивач, Позичальник (третя особа) свої зобовязання згідно Кредитного Договору щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в сумах та в строки, обумовлені договором, виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, заборгувавши позивачу станом на день звернення з позовною заявою до суду 1 275 000 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 212 263,26 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом, що підтверджується наявними в матеріалах справи обґрунтованим розрахунком суми простроченої заборгованості за кредитом та заборгованості по відсотках за користування кредитом і банківськими виписками за відкритими Банком рахунками ТОВ "Укрпрінт - Захід".

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що з квітня 2009 року Позичальником відсотки за користування кредитом сплачувались не в повному обсязі, а також основне "тіло" кредиту у визначені Кредитним договором строки (до 07.02.2011р.) не погашене.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає належним чином доведеним з боку позивача, заборгованість Позичальника (третьої особи) по Кредитному договору в частині неповернення "тіла" кредиту в сумі 1 275 000 грн. та несплачених відсотків за користування кредитом в сумі 212 263,26 грн.

При цьому, доказів протилежного, в тому числі погашення вказаної заборгованості за Кредитним договором, Позичальником (третьою особою) суду не надано, а судом не здобуто.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 01.03.2010р. на адресу ТОВ "Укрпрінт-Захід" було направлено повідомлення за вих. № 143-11-б.б./56 про порушення кредитних зобовязань з одночасною вимогою повернути надані кредитні кошти у повному обсязі та сплатити проценти за користування кредитом в термін до 15 березня 2010року, проте вказану вимогу Позичальником було залишено без виконання.

Окрім того, позивач стверджує, що за Позичальником рахується заборгованість по пені в загальній сумі 8 381,05 грн. (з врахуванням поданих позивачем та прийнятих судом уточнень позовних вимог від 27.04.2011р.), в т.ч. 1133,82 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту, нарахована за період з 01.04.2010р. по 20.04.2010р. та 7247,23 грн. - пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами, нарахована за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного Договору, а саме п 3.4.8. Кредитного Договору сторони передбачили, що Позичальник зобовязаний у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними, сплатити Банку пеню за кожен день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п.п. 3.4.4. Договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення кредитів, з наступного дня за датою, яка визначена п.1.1 цього договору, Банк може нараховувати пеню, передбачену пунктом 3.4.8. цього Договору.

Судом також встановлено, що станом на 01.04.2010р. Позичальник ТОВ "Укрпрінт-Захід" прострочив виконання зобовязання за Кредитним Договором в частині повернення кредиту в розмірі 106 250,00 грн.

А тому, суд вважає обґрунтованим нарахування пені позивачам у розмірі 1133,82 грн. за порушення строків повернення кредиту за Кредитним договором за визначений позивачем період.

Щодо пені за порушення строків сплати Позичальником відсотків в сумі 7247,23 грн., то як вбачається із поданих розрахунків пені остання обрахована позивачем за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. (6-ть місяців), що відповідає ст. 232 ГК України в частині того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Банківські виписки свідчать про те, що заборгованість за несплачених відсотках виникла з квітня 2009 року. При цьому, позивач, враховуючи строки оплати нарахованих процентів визначених п.2.6.4. Договору, обраховував пеню за порушення строків сплати процентів з 01.04.2009р. по 30.09.2009р.

Розглянувши наданий розрахунок, суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем пені у розмірі 7247,23 грн. за порушення строків сплати Позичальником відсотків за користування кредитними коштами згідно Кредитного договору за визначений позивачем період.

У звязку з наведеним та відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 ГК України, суд вважає, що позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобовязання відповідачу правомірно нарахована пеня в сумі 8 381,05грн., із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи, суд вважає правомірними, обґрунтованими та документально підтвердженими доводи Відділення "Тернопільського регіонального управління" Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" щодо існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід" 1 275 000 грн. - заборгованості по кредиту; 212 263 грн. 26 коп. - заборгованості по відсотках за користування кредитом та 8 381 грн. 05 коп. пені згідно кредитного договору № 61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008 року.

Як зазначалось вище, п. 5.1. р. 5 Кредитного Договору Сторони передбачили, що Договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення Договору (договорів) застави/(іпотеки), що є забезпеченням за цим Договором і діє до повного виконання Позичальником своїх зобовязань за цим Договором та припиняється належним виконанням його умов.

08 лютого 2008 року, для забезпечення виконання в повному обсязі зобовязань ТОВ "Укрпрінт-Захід" за Кредитним договором № 61/03-КЛВ-08 від 08 лютого 2008 року, з додатковими угодами, змінами та доповненнями до нього, між Банком (Заставодержатель) та ПМП "Продюсерський центр "Матвєй" укладено Договір застави майна (обладнання), що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2. та зареєстрований в реєстрі за №510.

Відповідно до Договору застави "Продюсерський центр "Матвєй", з метою забезпечення належного виконання зобовязання, що випливає з Кредитного договору, передало в заставу належне йому на праві власності майно (обладнання), а саме: друкарський верстат "Heidenberg Speedmaster 72 ZP" (п. 1.1. Договору, додаток № 1 до Договору).

Вартість предмету застави сторони оцінили в сумі 454 330 грн.(п.1.3 Договору застави).

Відповідно до п.п.3.1.1 Договору застави, при порушенні Боржником (ТОВ "Укрпрінт-Захід") умов основного зобовязання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні заставодавцем умов договору застави та у випадках встановлених законом у Заставодержателя виникає право задоволення своїх вимог, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Заставодержатель має право на свій розсуд, зокрема, звернути стягнення на предмет застави на підставі рішення суду. У цьому випадку Заставодержатель до моменту відповідного подання позову до суду письмово повідомляє усіх осіб, на користь яких встановлено зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження предмету застави, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (п.п. 3.1.2. Договору застави).

П.1.5. Договору застави визначено, що Заставодавець стверджує, що предмет застави іншим особам не відчужений, не переданий в заставу, під забороною, арештом не знаходиться, не виступає предметом судових чи інших спорів, не обтяжений з метою забезпечення виконання інших зобовязань, не є предметом інших обтяжень, не переданий в оренду, користування, управління, не внесений в якості внеску в спільну діяльність.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 1 Закону України "Про заставу", від 02.10.1992р. №2654-ХІІ, за наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2654-ХІІ) визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору кредиту (ст.3 Закону №2654-ХІІ).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно статті 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", застава рухомого майна відповідно до параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

14.02.2008 року предмети застави (обладнання, згідно додатку № 1 до Кредитного договору) загальною заставною вартістю 454 330 грн., що знаходиться за адресою: вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №6593921 (єдиний обтяжувач: ВАТ "Родовід Банк"), що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 16985311 від 14.02.2008 року.

02.03.2010р. Банком було направлено ТОВ "Укрпрінт - Захід", як Позичальнику, та ПМП "Продюсерський центр "Матвєй", як Заставодавцю, вимоги про усунення порушень та виконання порушених зобовязань перед Банком, передбачених Кредитним договором № 61/03/КЛВ-08 від 08.02.2008р., з одночасним повідомленням про те, що у випадку відмови виконати вимоги Банку, останнім буде вжито заходів по задоволенню своїх вимог у встановленому чинним законодавством України порядку, в т.ч. і за рахунок заставного майна. Зазначені листи-вимоги одержувачами залишені без відповідача та задоволення.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, враховуючи, що Позичальник на день розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобовязань перед позивачем за кредитним договором № 60/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р. в загальній сумі 1 495 644,31грн., а тому, згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України, слід вважати, що за ним рахується борг по кредиту в сумі 1 275 000грн.; борг по сплаті процентів за користування кредитними коштами в сумі 212 263,26 грн. та борг по пені в сумі 8 381,05 грн., а отже є усі правові підстави для звернення стягнення на заставне майно, яке належить відповідачу та передане позивачу згідно договору застави № 61/03-З.3.-08 від 08.02.2008р., з метою забезпечення належного виконання Позичальником (третьою особою по справі) зобовязань за Кредитним договором № 61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р.

Ч. 6 ст. 20 Закону №2654-ХІІ передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення Позичальником зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В силу ст. 19 Закону №2654-ХІІ за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Враховуючи, що наявними у матеріалах справи документами підтверджено неналежне виконання Позичальником умов Кредитного договору № 61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р., суд вважає, що вимоги Банку, в силу умов Кредитного договору (п.3.1.5), Договору застави (п.2.1.6), Закону України "Про заставу" (ст. 20) в частині звернення стягнення на майно ПМП "Продюсерський центр "Матвєй", передане в заставу АТ "Родовід Банку" згідно договору застави № 61/03-З.3-08 від 08.02.2008 року, а саме: друкарський верстат "Heidenberg Speedmaster 72 ZP", заставною вартістю 454 330 грн., що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Лукіяновича, 8 шляхом його продажу в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Укрпрінт-Захід" за Кредитним договором №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р. підлягають до задоволення, як обґрунтовані, правомірні та такі, що підлягають до задоволення.

Окрім того, в судовому засіданні 13.04.2011р. прокурор та представник позивача звернулись до суду із письмовою заявою, згідно якої просили відповідачем у даній справі вважати Приватне підприємство "Поліграфічний центр Матвєй", замість Приватного малого підприємства "Продюсерський центр Матвєй", обґрунтовуючи тим, що в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій України згідно довідки Головного управління статистики у Тернопільській області від 22.02.2011р. за ід. кодом 23594054 зареєстрована юридична особа саме з таким найменуванням.

У звязку з наведеним, в порядку ст.ст. 38, 43 ГПК України, 14.04.2011 р. господарським судом Тернопільської області направлено запити до Державного реєстратора Тернопільської міської ради за вих. № 791/2011 від 14.04.2011 р. для отримання відомостей щодо реєстрації ПМП "Продюсерський центр Матвєй" та до Тернопільського обласного управління статистики за вих. № 792/2011 від 14.04.2011 р. для отримання відомостей щодо історії реєстрації (перереєстрації) ПМП "Продюсерський центр Матвєй". Окрім того, ухвалою від 27.04.2011р. від відповідача витребувано його установчі та реєстраційні документи.

10.05.2011р. ТОВ "Укрпрінт-Захід" на адресу господарського суду направлено копію витягу статуту ПП "Поліграфічний центр "Матвєй" (нова редакція), з якого вбачається, що Приватне підприємство "Поліграфічний центр "Матвєй" є правонаступником Приватного малого підприємства "Продюсерський центр "Матвєй". Надана на вимогу суду Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 1705/02-2 від 06.05.2011р. також підтверджує вищезазначене.

В силу приписів ст. 25 ГПК України правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу, а тому, у звязку зі зміною назви позивача, слід здійснити процесуальне правонаступництво, а саме Приватне мале підприємство "Продюсерський центр "Матвєй" замінити на його правонаступника - Приватне підприємство "Поліграфічний центр "Матвєй".

Слід відзначити, що стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід" на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" за кредитним договором №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008р. заборгованості в загальній сумі в загальній сумі 1 495 644,31грн., в т.ч. 1 275 000 грн. - заборгованості по кредиту; 212 263 грн. 26 коп. - заборгованості по відсотках за користування кредитом; 8 381 грн. 05 коп. пені вже була предметом судового розгляду у господарському суді Тернопільської області, а саме: рішення суду від 01.09.2010р. по справі № 9/37-948 позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", в особі Відділення "Тернопільського регіонального управління" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт-Захід" було задоволено в повному обсязі.

Рішення суду набрало законної сили і на його виконання судом видано відповідні накази, які для примусового виконання стягувачем були подані до органу ДВС.

Проте, на думку суду, наявність рішення господарського суду про стягнення заборгованості за відсутності реального виконання боржником свого зобовязання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків. Наявність рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором із боржникаюридичної особи не є перешкодою для предявлення окремого позову до заставодавця.

Отже, за законом у цьому випадку немає так званої обовязкової процесуальної співучасті, тобто законом передбачено право позивача звернутися до суду до кожного з боржників окремо. Окрім того, предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником за кредитним договором; між кредитором і заставодавцем (поручителем, іпотекодавцем тощо) за відповідним договором, або ж ці відносини можуть врегульовуватись одним кредитним договором, що не змінює суті окремих договірних відносин.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України в узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин (затверджене суддями Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, 2010р.) на яку посилається і представник відповідача у доповненні до відзиву на позов.

Разом з тим,судом встановлено, що станом на день розгляду справи в суді стягнення грошових коштів з ТОВ "Укрпрінт - Захід" на користь АТ "Родовід Банк" за наказом господарського суду № 9/37-948 не було, що підтверджується довідкою першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції за № 14095-16 від 12.04.2011р. (в матеріалах справи).

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 4 543 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 25, 27, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75,77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Здійснити процесуальне правонаступництво відповідача, а саме: замінити відповідача - Приватне мале підприємство "Продюсерський центр "Матвєй", ідентифікаційний код 23594054 на його правонаступника - Приватне підприємство "Поліграфічний центр "Матвєй", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 23594054.

2.Позов задовольнити.

3.В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрінт - Захід", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль перед Публічним акціонерним товариством "Родовід Банк", вул. Північно-Сирецька, 1-3, м. Київ 136, в особі Відділення "Тернопільське регіональне управління "АТ "Родовід Банк", вул. Б. Хмельницького, 23, м. Тернопіль,ідентифікаційний код 14349442 за Кредитним Договором №61/03-КЛВ-08 від 08.02.2008 року, звернути стягнення на належне на праві власності Приватному підприємству "Поліграфічний центр "Матвєй", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 23594054 майно, передане в заставу АТ Родовід Банк", згідно договору застави № 61/03-З.3-08 від 08.02.2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №510, а саме: друкарський верстат "Heidenberg Speedmaster 72 ZP", заставною вартістю 454 330 грн., що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Лукіяновича, 8, шляхом його продажу.

4.Стягнути з Приватного підприємства "Поліграфічний центр "Матвєй", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 23594054 в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 4 546 грн. 30 коп. державного мита.

5.Стягнути з Приватного підприємства "Поліграфічний центр "Матвєй", вул. Лукіяновича, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 23594054 на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: Державний бюджет м. Тернополя, код 22050003 - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7. Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання 16.05.2011р.), через місцевий господарський суд.

СуддяІ.М. Гирила