Рішення № 15562181, 05.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

05 травня 2011 року справа № 5020-3/316

За позовомПублічного акціонерного товариства

„Енергетична компанія „Севастопольенерго”,

ідентифікаційний код 05471081

(99040, Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

доКомунального підприємства

„Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16”

Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 20670607

(99055, м. Севастополь, просп. Ген. Острякова, 149)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Комунального підприємства

„Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22”

Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 20667456

(99055, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкіна, 10)

про стягнення заборгованості в розмірі 65747,93 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (ПАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго”) ОСОБА_1 юрисконсульт юридичного відділу, довіреність №20864/0/2-10 від 31.12.2010;

відповідач (КП „РЕП №16” СМР) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

третя особа (КП „РЕП №22”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго”, яке під час розгляду справи змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі позивач), звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Державного комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16” (далі відповідач), про стягнення заборгованості в розмірі 80383,40 грн.

В процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість по активній електроенергії в сумі 65747,93 грн /том 1, арк.с.63/.

Ухвалою від 03.02.2010 змінено назву відповідача на „Комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16” Севастопольської міської Ради” /том 2, арк.с.16-17/.

Ухвалою від 26.04.2011 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Комунальне підприємство „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №22” Севастопольської міської Ради /том 2, арк. с. 78-79/.

У чергове засідання суду 05.05.2011 відповідач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, хоча про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

Представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині строків оплати спожитої електричної енергії.

Відповідач у своєму відзиві на позов просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог/том 1, арк. с. 113-114/, зазначивши, що позивачем в рахунок погашення боргу відповідача не зарахована сума 21734,00 грн, сплачена КП „РЕП №16” за платіжним дорученням №16 від 20.05.2009. Також відповідач стверджує, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої платником за спірним договором є КП „Енергосервіс”.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному засіданні суду.

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, а також з метою забезпечення принципу розгляду справи протягом розумного строку, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2002 між ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” (Енергопостачальна організація) та ДКП „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16” (нині Комунальне підприємство „РЕП №16” Севастопольської міської Ради) (Абонент) укладений договір №181 про користування електричною енергією (далі Договір) /том 1, арк. с. 10-15/ строком дії з 01.01.2002 по 31.12.2002, з можливістю подальшої пролонгації на наступний рік за умови, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про свою відмову від договору або про його перегляд (пункт 6.1 Договору).

В розділі 1 Договору визначені обовязки сторін.

Зокрема, Енергопостачальна організація зобовязана постачати Абоненту електроенергію як вид товарної продукції в обємах, дозволених до використання відповідно до договірних квартальних (місячних) розрахункових величин споживання електричної енергії та потужності (підпункт 1.1.1 пункту 1.1 Договору).

Абонент зобовязаний здійснювати оплату за спожиту електричну енергію виключно грошовими коштами на спеціальний рахунок Енергопостачальної організації за тарифами та у строки, які зазначені у додатку 5. Розрахунковим періодом, що визначає кількість спожитої електричної енергії, є час, що дорівнює 30-ти (31) дням, який починається 10 числа попереднього календарного місяця та закінчується 13 числа поточного календарного місяця. Оплата за спожиту електричну енергію здійснюється грошовими коштами подекадно на 11 день розрахункового періоду в обємі 30% вартості заявленого місячного обєму споживання електроенергії (додаток 1), на 21 день в обємі 60% та остаточний розрахунок протягом 3 днів з дати закінчення розрахункового періоду (додаток 5) за фактичними показниками приладів обліку (підпункт 1.2.1 пункту 1.2 Договору).

На підставі актів про використання електричної енергії за період з 12.08.2008 по 09.10.2009 /том 1, арк. с. 76-105/, що надавалися відповідачем, позивач здійснював нарахування плати за спожиту електричну енергію та надсилав відповідачу відповідні рахунки /том 1, арк. с. 31-35, 65-73/ на загальну суму 286385,95 грн.

Згідно з абзацом другим пункту 10.2 Правил користування електричною енергією, Споживач електричної енергії зобовязаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

За вказаний період відповідач здійснив оплату спожитої електричної енергії в сумі 220638,02 грн, тобто несплаченим залишився товар (електрична енергія) в сумі 65747,93грн, що стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

28.12.2006 між ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”, РЕП №16 та КП „Енергосервіс” укладена додаткова угода до договору на постачання електроенергії №181 від 10.01.2002, відповідно до умов якої платежі за спожиту електроенергію за цим договором здійснює КП „Енергосервіс” /том 1, арк. с. 123/.

Проте, 24.11.2008 сторонами підписано Угоду про скасування додаткової угоди від 28.12.2006 до Договору на поставку електричної енергії №181 від 10.01.2008 /том 1, арк.с.107/, відповідно до якої з 01.08.2007 оплату за поставлену електричну енергію на господарські потреби житлового фонду здійснює Споживач, тобто КП „РЕП №16” СМР.

Зважаючи на викладене, доводи відповідача щодо того, що КП „РЕП №16” СМР є неналежним відповідачем у справі, є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України „Про електроенергетику”, Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 №441, та Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі Правила), Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Як встановлено судом, між сторонами укладено Договір №181 від 10.01.2002 про користування електричною енергією, який є чинним на теперішній час.

Отже, між сторонами виникли зобовязальні правовідносини.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами Договору (Додаток 5 /том 1, арк. с. 22-23/) остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється 13 числа поточного місяця.

Отже, остаточні розрахунки за виставленими рахунками відповідач мав здійснити у такі строки:

за рахунком-актом виконаних робіт №12093 від 11.03.2008 до 13.03.2008 включно;

за рахунком-актом виконаних робіт №17349 від 09.04.2008 до 14.04.2008;

за рахунком-актом виконаних робіт №23716 від 12.05.2008 до 13.05.2008;

за рахунком-актом виконаних робіт №28264 від 10.06.2008 до 13.06.2008;

за рахунком-актом виконаних робіт №33465 від 09.07.2008 до 14.07.2008;

за рахунком-актом виконаних робіт №39735 від 12.08.2008 до 13.08.2008;

за рахунком-актом виконаних робіт №44500 від 10.09.2008 до 15.09.2008;

за рахунком-актом виконаних робіт №50149 від 10.10.2008 до 13.10.2008;

за рахунком-актом виконаних робіт №56033 від 11.11.2008 до 13.11.2008;

за рахунком-актом виконаних робіт №61089 від 10.12.2008 до 15.12.2008;

за рахунком-актом виконаних робіт №2042 від 13.01.2009 до 13.01.2009;

за рахунком-актом виконаних робіт №7004 від 10.02.2009 до 13.02.2009;

за рахунком-актом виконаних робіт №12711 від 10.03.2009 до 13.03.2009;

за рахунком-актом виконаних робіт №17524 від 09.04.2009 до 13.04.2009;

за рахунком-актом виконаних робіт №23237 від 12.05.2009 до 13.05.2009;

за рахунком-актом виконаних робіт №28617 від 10.06.2009 до 15.06.2009;

за рахунком-актом виконаних робіт №34497 від 10.07.2009 до 13.07.2009;

за рахунком-актом виконаних робіт №39999 від 11.08.2009 до 13.08.2009;

за рахунком-актом виконаних робіт №45486 від 10.09.2009 до 14.09.2009;

за рахунком-актом виконаних робіт №50747 від 09.10.2009 до 13.10.2009.

Доказів погашення відповідачем заборгованості в сумі 65747,93 грн матеріали справи не містять.

Надані відповідачем платіжні доручення №16 від 20.05.2008 на суму 21734,00 грн /том 1, арк. с. 115/, №429 від 05.06.2008 на суму 2000,00 грн /том 1, арк. с. 57/, №17 від 19.06.2008 на суму 22291,00 грн /том 1, арк. с. 57/ та №10 від 27.11.2009 на суму 52111,00 грн /том 1, арк. с. 133/ не приймаються судом до уваги, оскільки, як убачається з призначення платежів, не стосуються спірного періоду, тобто не є належними доказами у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

За викладених обставин вимоги позивача про стягнення з КП „РЕП № 16” заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 65747,93 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства „Ремонтно-експлуатаційне підприємство №16” Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 20670607; пр. Ген. Острякова, 149, м. Севастополь, 99055; п/р37123200300004 в ГУ ДКУ в м.Севастополі, МФО 874509, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (ідентифікаційний код 05471081; вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040; рахунок зі спеціальним режимом використання №2603830131168 у Севастопольському міському відділенні ВАТ „Ощадбанк” №4548, МФО 384027) заборгованість за активну електричну енергію в розмірі 65747,93 грн (шістдесят пять тисяч сімсот сорок сім грн 93 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 657,48 грн (шістсот пятдесят сім грн 48 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) В.О.Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

16.05.2011.