Рішення № 15562040, 12.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

12 травня 2011 року справа № 5020-401/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-401/2011

за позовом Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз”

до Відкритого акціонерного товариства „Севастопольгаз”

про спонукання до укладення договору про надання послуг з транспортування природного газу у редакції позивача,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №11/62 від 03.12.2010;

ОСОБА_2, провідний інженер, довіреність №11/125 від 06.05.2011;

відповідача - ОСОБА_3, начальник юридичного відділу, довіреність №02 від 04.01.2011;

Суть спору:

18.03.2011 Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Севастопольгаз” про спонукання до укладення договору про надання послуг з транспортування природного газу у редакції позивача.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.03.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 21.04.2011.

У судовому засіданні 21.04.2011 оголошувалась перерва до 10.05.2011, у судовому засіданні 10.05.2011 оголошувалась перерва до 12.05.2011.

Відповідач позовні вимоги не визнав, подав суду відзив на позов правом, просить у задоволенні позову відмовити (арк.с.46-47).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін,

в с т а н о в и в:

08.02.2011 Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»(надалі позивач) за вих. №04/1-72 надіслало на адресу Відкритого акціонерного товариства «Севастопольгаз»(надалі відповідач) для розгляду та оформлення належним чином два примірника договору №2 - ТГ-2011 від 28.01.2011 про надання послуг з транспортування природного газу (надалі Договір, арк.с.10-19).

Проте, відповідач підписав Договір з протоколом розбіжностей та направив його на адресу позивача 15.02.2011 (арк.с.20-22).

Позивач не погодився з запропонованою редакцією Договору, що обумовили звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Відповідач позовні вимоги не визнав, пояснив, що вважає включення позивачем умов пункту 6.1.11 Договору таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, а викладення пункту 6.1.13 у редакції відповідача необхідне на випадок виникнення аварійної ситуації на обєкті споживача.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин третьої, шостої та сьомої статті 179 Господарського кодексу України «Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті (суб'єктів господарювання і не господарюючих суб'єктів - юридичних осіб), послугами залізничного та інших видів транспорту зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 12 Закону України «Про трубопровідний транспорт»встановлено, що підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів. Згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт»підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту зобов'язані забезпечувати постачання споживачам вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин відповідно до умов договорів.

В силу частини першої статті 6 Закону України "Про природні монополії" діяльність на ринку природної монополії та суміжному ринку регулюється нормами цього Закону і, як зазначено в статті 10 цього Закону, одним з обов'язків суб'єктів природних монополій є дотримання умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності, зокрема здійснення транспортування природного газу на договірних засадах.

Відповідно до інформації, розміщеній на сайті Антимонопольного комітету України, ДАТ «Чорноморнафтогаз»є природним монополістом у сфері транспортування газу магістральними газопроводами.

Згідно до пункту 10 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою КМУ «Про забезпечення споживачів природним газом»N1729 від 27 грудня 2001 року, постачальники природного газу у разі постачання природного газу за регульованим тарифом укладають з газотранспортними і газодобувними підприємствами та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на здійснення розподілу природного і нафтового газу, договори про транспортування природного газу; п. 12 вказаної постанови газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу забезпечують транспортування природного газу в обсягах, визначених постачальниками за регульованим тарифом, відповідно до договорів, укладених із зазначеними постачальниками.

Згідно частини першої статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Предметом спору між сторонами при складанні Договору стали пункти 6.1.11 та 6.1.13 Договору.

Позивач виклав пункт 6.1.11 Договору в наступній редакції: «Проводити підключення нових споживачів тільки після письмового дозволу Виконавця, за наявності у даних споживачів технічних умов Виконавця від обумовленого річного об'єму газоспоживання який перевищує півмільйона м.куб.».

Відповідач пропонує виключити цей пункт, тому що він не відповідає вимогам діючого законодавства.

Позивач виклав пункт 6.1.13 Договору в наступній редакції: «У разі потреби різкої зміни об'єму відбору газу (більш ніж на 50% від середньодобового) Замовник зобов'язаний повідомити про це Виконавцеві не пізніше, ніж за три доби до зміни об'ємів відбору газу».

Відповідач пропонує замінити вимогу «не пізніше, ніж за три доби»на «негайно».

В преамбулі до спірного Договору сторони узгодили (що не заперечує і відповідач), що «керуючись Законом України від 12 липня 2001 року №2665-111 "Про нафту і газ", Законом України від 15 травня 1996 року №192/96-ВР "Про трубопровідний транспорт", постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1729 «Про забезпечення споживачів природним газом», Правилами подачі і використання природного газу в народному господарстві України, затвердженими наказом Державного комітету України по нафті та газу від 1 листопада 1994 року №355, Порядком пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачів, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2006 року № 1687 і Правилами безпеки систем газопостачання України, затверджених Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01.10.97г. №254, Наказом НАК «Нафтогаз України»від 11 травня 2002 року № 142 «Про затвердження Правил обліку природного газу при видобуванні, транспортуванні та зберіганні», наказом Мінпаливенерго від 27.12.2005 №618 «Про затвердження правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання»уклали цей договір про таке:…».

Позивач має ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики на транспорт природного газу магістральними трубопроводами Серія АВ №527298, яка дійсна до 22.10.2015. Відповідно до вказаної ліцензії і пункту 3.6.3 Постанови НКРЕ «Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності (ліцензійних умов) з транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами»від 30.09.1999 №1263, ліцензіат видає заявникам технічні умови на підключення до його газопроводу згідно з правилами підключення до газорозподільних мереж. Іншими словами, Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»як суб'єкт, що має зазначену ліцензію, зобов'язане видавати технічні умови на підключення споживачів до своїх газопроводів.

У пункті 4.2 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затверджених наказом Державного комітету з нафти і газу від 01.11.1994 №355 (надалі - Правила), вказано, що при складанні завдання на проектування підключення до магістрального газопроводу або до розподільних газопроводів (тиском до 1,2 МПа) споживач або, за його дорученням, проектна організація повинні одержати від газопостачальної і газозбутової організації технічні умови на газопостачання об'єктів (підприємств). Технічні умови на розробку проектів газопостачання видаються за наявності у споживача дозволу на використання природного газу. Відхилення від технічних умов потрібно погоджувати з установами, що їх видали. Термін дії технічних умов - 2 роки. Таким чином, для підключення до газопроводу газопостачальної організацій споживачеві необхідні технічні умови як газопостачальної, так і газозбутової організацій.

Згідно з пунктом 7.1 вказаних Правил газопостачальна організація підтримує згідно з договором тиск на виході з газорозподільної станції за умови дотримання споживачем дисципліни відбору природного газу. Пунктом 6.1.11 Договору обмовляються взаємовідносини між газопостачальними, газозбутовими організаціями і споживачами природного газу, в частині дисципліни відбору природного газу. Іншими словами, збільшення відбору природного газу з магістрального газопроводу (МГ) без узгодження з газопостачальною організацією, веде до зниження тиску в МГ і до порушення режиму роботи газотранспортної системи, яка у свою чергу може призвести до аварійних ситуацій і непередбачених наслідків, а також до порушення діючих договорів транспортування і постачання природного газу.

Вимога позивача щодо спірного пункту 6.1.13. Договору, повністю відповідає наказу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»від 11.05.2002 №142 «Про затвердження правил обліку природного газу при його видобуванні, транспортуванні та зберіганні».

Зокрема пункт 10.19 наказу передбачено, що у разі необхідності різкої зміни об'ємів відбору газу (більш ніж на 50% середньодобового) газорозподільне підприємство зобов'язане попередити про це газодобувне (газотранспортне) підприємство не пізніше ніж за три доби до зміни об'ємів відбору газу.

Згідно з пунктом 2.2 Правил газопостачальна організація (в даному випадку ДАТ «Чорноморнафтогаз») визначає порядок і час постачання природного газу споживачам. Крім того, кожне підключення нового споживача тягне за собою перерозподіл планів і режимів споживання природного газу, що відповідає положенням пункту 2.5 Правил, а саме: «рішення газопостачальної організації щодо режимів споживання природного газу є обов'язковим для виконання газозбутовими організаціями та споживачами».

Таким чином, умови Договору, які викладені в оферті позивача відповідають положенням чинного законодавства України, і є обов'язковими для ДАТ «Чорноморнафтогаз»і ВАТ «Севастопольгаз»при укладенні договору про надання послуг по транспортуванню природного газу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Статтею 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорі про спонукання укласти договір у резолютивній частині рішення зазначаються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

У листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" зазначено, що відповідна частина може мати орієнтовано такий вигляд: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору".

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Вважати договір №2-ТГ-2011 про надання послуг з транспортування природного газу укладеним на умовах поданого Державним акціонерним товариством “Чорноморнафтогаз” проекту цього договору.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Севастопольгаз” (вулиця Гідрографічна, 1 місто Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 03358305) на користь Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз” (проспект Кірова/провулок Совнаркомовський, 52/1 місто Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 00153117) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 17.05.2011.