Рішення № 15561650, 13.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2011 р.Справа № 5/17-992-2011 За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг”

про стягнення 2 262,94 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 11.01.2011 року;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком”в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг” 2262,94 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2011 року було порушено провадження по справі №5/17-992-2011.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 13.05.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

11.01.2005р. між ВАТ “Укртелеком” в особі Одеської філії ВАТ “Укртелеком” (підприємство звязку, позивач) і Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг” (споживач, відповідач) укладений типовий договір про надання послуг електрозвязку №7-19-78, згідно з яким, позивач надає послуги електрозвязку, перераховані у додатку 1 і безоплатні послуги, перераховані у додатку 2.

Згідно з умовами п.2.1.1. договору позивач зобовязався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного звязку, а відповідно до умов п.3.2.8. договору відповідач зобовязався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Відповідно до умов п.4.5. договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Умовами п.5.8. договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Згідно з умовами п.7.1. договору, цей договір набирає чинності з дня підписання і діє 5 років, а відповідно до умов п.7.2. договору, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

Додатком № 1 до цього договору є перелік послуг електрозвязку, які надаються відповідачу, Додатком № 2 до цього договору є перелік послуг електрозвязку, які надаються безоплатно, Додатком № 3 до договору є юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін, а Додатком № 4 до договору є перелік номерів телефонів та дислокація останніх, за якими надаються послуги електрозвязку.

У звязку з тим, що відповідач не оплатив позивачу надані послуги, останній звернувся до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2235,64 грн., просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 27,30 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено типовий договір про надання послуг електрозвязку, згідно з яким, позивач зобовязався надавати відповідачу послуги електрозвязку, а відповідач зобовязався оплачувати ці послуги щомісячно протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-чила місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що борг позивача за надані позивачем послуги становить 2235,64 грн. і жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2235,64 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 27,30 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Судом було здійснено перевірку пені та встановлено її відповідність до вимог чинного законодавства, у звязку з чим підлягає задоволенню.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобовязання, підставою яких є письмовий Договір про надання послуг електрозвязку № 7-19-78 від 11.01.2005 року.

В свою чергу Споживачем у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, п.5 ч.1 ст.33 Закону України „Про телекомунікації” та умов Договору не оплачено спожиті послуги електрозвязку, не дивлячись на те, що відповідні зобовязання згідно домовленості, закріпленої в п.4.5 Договору, мали бути виконані протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги ВАТ „Укртелеком” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг” 2262,94грн. підлягають задоволенню.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” задовольнити.

2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Юг” (68534, Одеська область, Тарутинський район, с. Ламбрівка, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 20952731, р/р 26006310833801 в Акціонерний банк «Південий», МФО 388498) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”(65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЗКПО 01186691, р/р 26004258 в ООД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351) основний борг у сумі 2235 (дві тисячі двісті тридцять пять) грн. 64 коп., пеню у сумі 27 (двадцять сім) грн. 30 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Рішення підписано 18.05.2011 року

Суддя Погребна К.Ф.