Рішення № 15561597, 16.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2011 р.

Справа № 9/17-1248-2011

За позовом: Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД";

До відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ"

2.Іноземного підприємства "КАЛІСТО"

про стягнення 352725,59грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача (ТОВ „ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ”): не з'явився;

Від відповідача (ІП „КАЛІСТО”): не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 30.03.2011 р. за вх. №1649/2011 Закрите акціонерне товариство "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ" (далі –Відповідач 1) та з Іноземного підприємства "КАЛІСТО" (далі –Відповідач 2) 352 725,59 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачі у судових засіданнях не з’являлися, відзиви на позов не надали, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України. Про час і місце розгляду справи відповідачі були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 грудня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ" був укладений договір поруки, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ" на добровільних підставах взяло на себе зобов'язання солідарно відповідати перед Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" у випадку порушення Іноземним підприємством "КАЛІСТО", що виникають із умов Договору поставки №513/12/09 від 01 грудня 2009 року, але не більше 1 000 грн. (п. п. 1.2., 2.1. 2.2. Договору поруки).

01 лютого 2009 року між позивачем по справі та відповідачем 2 (Іноземним підприємством "КАЛІСТО") був укладений договір поставки №513/12/09 від 01 грудня 2009 року, згідно з пунктом 1.1. договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу 2 вино, винопродукцію та води (надалі - товар), у відповідності з умовами договору, а відповідач 2 зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість.

Так Позивачем в період з 28.01.2010 року по 16.12.2010 року, згідно з умовами договору поставки №513/12/09 від 01 грудня 2009 року проведена поставка товару відповідачу 2 на загальну суму 749 269,60 грн., що підтверджується відповідними накладними.

Відповідачем 2 станом на 17.03.2011 року було проведено часткову оплату за поставлений товар по договору поставки №513/12/09 від 01 грудня 2009 року на загальну суму в розмірі 413 399,42 грн.

Таким чином основний борг по договору поставки №513/12/09 від 01 грудня 2009 року станом на 17.03.2011 року складає: 335 870,18 грн.

Згідно пункту 3.2.4. договору поставки №513/12/09 від 01 грудня 2009 року покупець повинен сплатити вартість товару.

Пунктом 10.3. договору одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідач, згідно вимог договору та діючого законодавства несе відповідальність перед постачальником в повному обсязі, в тому числі по штрафу та пені.

Згідно п. 7.1. Договору, у випадку порушення покупцем терміну оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 0,5%, за кожний день прострочення оплати товару.

Згідно пункту договору 4.3. покупець проводить оплату за кожну партію товару в термін 21 календарних днів з дати поставки товару. Датою поставки товару вважається фактичне підписання документів.

Останній продаж товару відбувся 16.12.2010 року, тобто відповідач 2 повинен був сплатити за поставлений йому товар не пізніше 10.01.2011 року. Кількість прострочений днів по оплаті товару станом на 28.03.2011 року складає 78 днів.

Відповідно до норм чинного законодавства, позивачем було нараховано неустойку відповідачу 2, таким чином розмір неустойки складає 11 279,64 грн.

Індекс інфляції позивач підрахував за період з 10.01.2010р. по 28.03.2011 року, що становить 3 422,51 грн., а 3% річних дорівнює –2 153,26 грн.

Таким чином позивач просить суд стягнути на його користь 1 000 грн. заборгованості, забезпеченої порукою, з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ", та суму 352 725,59 грн., що складається з 335 870,18 грн. –основного боргу, 11 279,64 грн. –неустойки, 3 422,51 грн. –інфляційних витрат, 2 153,26 грн. –3% річних з Іноземного підприємства "КАЛІСТО".

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір постачання, згідно з яким, позивач –Постачальник, зобов’язався поставити Покупцеві –відповідачу 2 товар, а відповідач 2 в свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити вартість товару, в порядку та на умовах зазначених сторонами.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

01.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ" та Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" було укладено договір поруки, згідно з яким відповідач 1 –Поручитель, на добровільних засадах бере на себе зобов’язання солідарно відповідати перед позивачем –кредитором, у разі порушення Іноземним підприємством "КАЛІСТО" зобов’язань, що виникають із договору поставки № 513/12/09.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов’язання щодо поставки відповідачу 2 товару, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи, на загальну суму 749 269,60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 2 було здійснено часткову оплату за поставлений товар на суму 413 399,42 грн.

Оцінюючи вищенаведене, заборгованість Іноземного підприємства "КАЛІСТО" становить 335 870,18 грн., згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2010р. –17.03.2011р., що підписаний лише позивачем.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з якими, розмір 3% річних, що нараховані відповідачу 2, становить 2 153,26 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача 2.

Розрахунок інфляційних витрат по заборгованості за поставлений товар, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір інфляційних витрат, що нарахований відповідачу 2, становить 3 422,51 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача 2.

Відповідно до п. 7.1. Договору поставки, у випадку порушення термінів оплати за поставлений Товар, Відповідач (Покупець) сплачує на користь Позивача (Постачальника) неустойку у розмірі 0,5% за кожний день прострочення оплати товару.

Розрахунок неустойки, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з якими, він, становить 11 279,64 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача 2.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст. 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, цілком обґрунтованим є вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 заборгованості забезпеченої порукою у розмірі 1 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь–які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача 2, пропорційно задоволених вимог позивача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВИЙ РЕЗЕРВ" (65065, Одеська область, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 19, корп. 2, кв. 50, код ЄДРПОУ 33509549) на користь Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" (юридична адреса: 68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська, буд. 18, код ЄДРПОУ 00412033; поштова адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44) заборгованість в сумі 1 000 грн.

3. Стягнути із Іноземного підприємства "КАЛІСТО" (61044, м. Харків, Фрунзенський район, просп. Московський, буд. 257, код ЄДРПОУ 34756181) на користь Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" (юридична адреса: 68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Лиманська, буд. 18, код ЄДРПОУ 00412033; поштова адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44) основний борг в сумі 335 870,18 грн., 11 279,64 грн. –неустойка, 2 153,26 грн. – 3% річних, 3 422,51 грн. –інфляційні витрати, 3 527,30 грн. - витрат по держмиту; 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Іноземного підприємства "КАЛІСТО" (61044, м. Харків, Фрунзенський район, просп. Московський, буд. 257, код ЄДРПОУ 34756181) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р31114095700008, Банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ - 23213460) 9,96 грн. державного мита.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 19 травня 2011 року.