Рішення № 15561292, 11.05.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2011 р.Справа № 16/17-915-2011 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 228 / Д від 11.01.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 09.11.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства Одеський кабельний завод „Одескабель” до товариства з обмеженою відповідальністю „Надія” про стягнення 1645909,58 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство Одеський кабельний завод „Одескабель” (далі по тексту ВАТ „Одескабель”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Надія” (далі по тексту ТОВ „Надія”) про стягнення 1645909,58 грн. загальної заборгованості за договором позики № 607 від 05.08.2008р., у тому числі суми основної заборгованості за отриманою позикою в розмірі 1150000,00 грн., витрат від інфляції в розмірі 321950,00 грн., суму пені в розмірі 90345,89 грн., а також суму 3% річних в розмірі 83613,69 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору щодо своєчасного повернення позики.

11.05.2011р. у судовому засіданні представником ТОВ „Надія” було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої відповідач визнає вимоги позивача в повному обсязі та просить зменшити розмір заявленої до стягнення суми на суму пені та 3% річних. В обґрунтування викладених у заяві вимог відповідач посилається на складне матеріальне становище ТОВ „Надія” та форс мажорні обставини, які призвели до несвоєчасного виконання прийнятих на себе за договором позики №607 від 05.08.2008р. зобовязань.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між ВАТ „Одескабель” (Позикодавець) та ТОВ „Надія” (Позичальник) 05.08.2008р. було укладено договір позики № 607, умовами п.п. 1.1, 1.2, 2.1 якого передбачено, що Позикодавець зобовязується надати Позичальнику тимчасову зворотню безвідсоткову фінансову допомогу у відповідності до ст.ст. 1046 1053 Цивільного кодексу України (позику), без мети отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів, яка не є фінансовою послугою.

Умовами п.п. 2.1., 2.4. договору встановлена сума позики у розмірі 1500000 грн., яка надається шляхом переведення коштів на поточний рахунок Позичальника впродовж пяти банківських днів з моменту укладення договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

На виконання умов вищевказаного договору, 06.08.2008р. Позикодавцем було надано позику відповідачу у розмірі 1500000 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 385 від 06.08.2008р.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності з п.п. 2.3, 2.4. договору позики №607 від 05.08.2008р. Позичальником були прийняти на себе зобовязання по поверненню позики на рахунок Позикодавця у строк до 19.09.2008р. незалежно від результатів господарської діяльності Позичальника.

18.09.2008р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду до договору позики № 607 від 05.08.2008р., згідно зі змістом якої, строк повернення позики був визначений до 20.10.2008р.

Згідно п. 3.1 вищевказаного договору сторони встановили, що форс мажорні обставини не є підставою для звільнення сторін від обовязку виконання зобовязань, передбачених у договорі.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п.п. 1.1, 2.3, 2.4, 3.1 договору позики, вимог ст.ст. 525, 526, 629, 1049 ЦК України, ст. 193 ГК України, ТОВ „Надія” грошові кошти у встановлений договором строк позивачу повернуті не були. 23.01.2009р. з метою часткового погашення заборгованості за договором позики №607 від 05.08.2008р. ТОВ „Надія” було переведено на рахунок позивача 350000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою № 43 1 5 19 1524 від 01.03.2011р., виданою начальником базового відділення Одеської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль”.

Неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором позики №607 від 05.08.2008р. договірних зобовязань змусило позивача звернутися за захистом своїх майнових прав до господарського суду Одеської області.

Наявність основного боргу ТОВ „Надія” перед ВАТ „Одескабель” у розмірі 1150000,00 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується платіжним дорученням № 385 від 06.08.2008р. та не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Надія” основної заборгованості в розмірі 1150000,00 грн. задовольнити відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629, 1049 ЦК України, ст. 193 ГК України,

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за прострочення повернення ТОВ „Надія” суми позики за договором №607 від 05.08.2008р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання. Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

У відповідності з п.п. 5.1 договору, сторони домовились, що у випадку неповернення Позичальником грошових коштів, отриманих в якості позики (п.п. 2.1 договору) у строк, визначений договором, Позичальником сплачується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення повернення суми позики, виходячи з облікової ставки НБУ за відповідний період.

З огляду на викладене, відповідно до уточненого розрахунку, наданого позивачем у судовому засіданні 15.04.2011р., за неналежне та несвоєчасне виконання Позичальником грошових зобовязань по договору позики №607 від 05.08.2008р. ВАТ „Одескабель” додатково було нараховано до сплати ТОВ „Надія” 90345,89 грн. пені за період з 23.08.2010р. по 23.02.2011р. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, останній зроблений з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином зважаючи на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором позики №607 від 05.08.2008р., суд оцінює правомірними позовні вимоги ВАТ „Одескабель” в частині стягнення з ТОВ „Надія” 90345,89 грн. пені.

Крім того, за приписами ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Керуючись наведеними положеннями статті 625 ЦК України, позивачем на суму позики були нараховані 3% річних у розмірі 83613,69 грн. за період прострочення зобовязань та витрати від інфляції в розмірі 321950,00 грн..

Враховуючи неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором №607 від 05.08.2008р. зобовязань, проаналізувавши розрахунок суми 3% річних та інфляційних за прострочення повернення суми позики, суд вважає за правомірне позовні вимоги ВАТ „Одескабель” про стягнення з відповідача 83613,69 грн. 3% річних та 321950,00 грн. витрат від інфляції задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

При цьому, заява відповідача про зменшення суми пені та 3% річних з посиланням на скрутне фінансове становище підприємства задоволенню не підлягає з огляду на недоведеність та безпідставність заяви останнього. Крім того, відповідачем взагалі не наведено ані правового ані процесуального обгрунтування даного клопотання, що, в тому числі, унеможливлює його задоволення.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та доведеності заявлених ВАТ „Одескабель” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Надія” / 65005, м. Одеса, вул. Балківська, 120, п/р 26000102941001 в ЗАТ „Альфа банк” м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 25049639/ на користь відкритого акціонерного товариства Одеський кабельний завод „Одескабель” / 65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 144, п/р 2600101635698 у філії Укрексимбанку в м. Одесі, МФО 328618, код ЄДРПОУ 05758730/ 1150000 грн. 00 коп. / один мільйон сто пятдесят тисяч грн. 00 коп./ основного боргу за позикою, витрат від інфляції в сумі 321950 грн. 00коп. / триста двадцять одна тисяча девятсот пятдесят грн. 00 коп. /, 83613 грн. 69 коп. / вісімдесят три тисячі шістсот тринадцять грн. 69 коп. / 3% річних, 90345 грн. 89 коп. / девяносто тисяч триста сорок пять грн. 89 коп. / пені, державне мито в сумі 16459 грн. 10 коп. / шістнадцять тисяч чотириста пятдесят девять грн. 10 коп. /, витрати на ІТЗ судового процесу в 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн.. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 16.05.2011р.

Суддя Желєзна С.П.