Рішення № 15559055, 17.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.11 Справа№ 5015/1929/11

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод», м.Дрогобич Львівськоїобласті

про стягнення 6672,19 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - адвокат

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод», м.Дрогобич Львівської області про стягнення 6672,19 грн., з них: 5100,00 грн. основного боргу, 746,20 грн. індексу інфляції, 223,19 грн. 3% річних, а також 510,00 витрат на адвокатські послуги та судові витрати.

Ухвалою суду від 08.04.2011р. прийнято заяву і призначено її до розгляду на 17.05.2011р.

Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, позовні вимоги підтримано з підстав викладених у позові.

Відповідачем явки представника в судове засідання не забезпечено, хоча його належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення № 8210900195471, відзиву на позовну заяву не надіслано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено:

25 серпня 2009 року між ВАТ „Дрогобицький машинобудівний завод" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №25/08 про створення (передачу) науково-технічної продукції. Відповідно до умов договору, замовник доручає (приймає), а виконавець бере на себе проведення розрахунків, надання консультацій, перевірку та підготовку документів для подачі в державні органи. Крім того, замовник зобов'язується до початку виконання робіт оплатити Виконавцеві аванс в розмірі 50% від суми договору, що становить 4050,00 грн. в термін 15-ти банківських днів з дня підписання договору, а також здійснити оплату остаточної вартості робіт в розмірі 4050,00 грн. протягом 15-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Вартість створеної виконавцем науково-технічної продукції становила 8100,00 грн., що підтверджується протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт за договором № Л-25/08 про створення (передачу) науково-технічної продукції від 25 серпня 2009 року.

23 вересня 2009 року відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 1000,00 грн. згідно договору № Л-25/08, що підтверджується банківською випискою від 23.09.2009р.

30 вересня 2009 року ВАТ „Дрогобицький машинобудівний завод" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підписано приймально-здавальний акт до договору № Л-25/08 від 25 серпня 2009 року, яким засвідчено, що послуги замовнику надані у точній відповідності з договором і замовник не має претензій та зауважень щодо обсягів та якості робіт виконаних виконавцем.

Відповідно до п. 2.3. договору, замовник повинен був здійснити повний розрахунок за виконані роботи не пізніше 21 жовтня 2009 року.

30 грудня 2009 року відповідачем на розрахунковий рахунок виконавця було перераховано 2000,00 грн. згідно договору № Л-25/08, що підтверджується банківською випискою від 30.12.2009р.

Відповідачем не виконано свої зобов'язання по договору, та боргу в сумі 5100,00 грн. не повернуто.

За прострочення виконання зобовязання позивачем нараховано 602,80 грн. пені (відповідно до п.4.4 договору), 223,19 грн. 3% річних та 746,20 грн. індексу інфляції .

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно положень ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимоги позивача про стягнення 746,20 грн. індексу інфляції та 223,19 грн. 3% річних підставні та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.4. Договору, у випадку несвоєчасної оплати за виконані роботи, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБу, яка діяла на момент сплати пені, від суми боргу за кожен день протермінування. А тому, вимога позивача про стягнення 602,80 грн. пені обґрунтована та підлягає стягненню.

01 березня 2011 року між ФОП ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 укладено договір про надання адвокатської юридичної допомоги. Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець (адвокат ОСОБА_3) зобов'язується надати Замовнику (ФОП ОСОБА_1) адвокатську юридичну допомогу по справі.

Відповідно до п. 4.1. Замовник (ФОП ОСОБА_1) зобов'язується оплатити Виконавцю (адвокату ОСОБА_3) грошові кошти в розмірі 10% від суми заборгованості по справі зазначеній в п.1.1. Договору - 510,00 грн. за надання адвокатської юридичної допомоги.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають платі за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача;при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Належним доказом підтвердження витрат сторони, пов'язаних з отриманням правової допомоги, згідно з п. 10 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України за N 02-5/78 від 04.03.98 р. є відповідна угода про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформлена довіреність, видана стороною представникові для представництва інтересів цієї сторони у суді, а також платіжне доручення або інший документ, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем додано до матеріалів справи платіжне доручення №42 від 31.03.2011р. на суму 510,00 грн., де призначенням платежу вказано оплату згідно договору про надання адвокатських послуг. А тому, вимоги позивача про стягнення 510,00 грн. адвокатських послуг підставна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 ГПК України:

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький машинобудівний завод»(82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул..Борисавська, 51/1, код ЄДРПОУ 00153362) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79054, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 5100,00 грн. основного боргу, 746,20 грн. індексу інфляції, 223,19 грн. 3% річних, а також 510,00 витрат на адвокатські послуги, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Рішення оформлене і підписане 20.05.2011р.

Суддя