Рішення № 15557470, 22.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/47622.04.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"

До 1. Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна

залізниця"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокресурс"

Про стягнення 734,50 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача не з’явились,

Від відповідача-1 Соболєв А.Л. –предст.,

Від відповідача-2 не з'явились

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокресурс" про стягнення пропорційно ступеню їх вини вартості недостачі поставленого вугілля антрацит марки АС в сумі 734,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при отриманні від постачальника за договором поставки № 1.57 від 30.03.2010 вугілля, відвантаженого ТОВ "Востокресурс", позивачем було виявлено, що вантаж на станцію Знам'янка Одеської залізниці прибув у технічно та комерційно несправному вагоні. При переважуванні виявилась недостача 2510 кг вугілля. На думку позивача, наявність воронкоподібного поглиблення та відсутність захисного маркування в місцях поглиблення свідчить про завантаження вугілля у технічно-несправний вагон, проте, не виключає можливу виїмку вугілля при транспортуванні.

Відповідач-2 у відзиві на позов позовні вимоги заперечив, вказавши, що ТОВ "Востокресурс" відвантажив вугілля у відповідності з Технічними умовами, Розділом 2 Правил перевезення вантажів залізницею, ст. 37 Статуту залізниці. Оскільки вина ТОВ "Востокресурс" не доведена, відповідач-2 стверджував, що не може бути відповідачем по даній справі, та керуючись ст. 22, 23, 127, 110, 116, 909, 910, 917 - 919, 922 –924 ЦК України просив у позові до ТОВ "Востокресурс" відмовити.

Відповідач-1 позовні вимоги повністю заперечив, вказавши, що вантаж завантажувався засобами вантажовідправника, маса вантажу визначена вантажовідправником без участі залізниці, технічну несправність вагона вантажовідправник міг бачити під час навантажувально-розвантажувальних робіт; вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності та неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Крім того, відповідач-1 звернув увагу суду, що позивачем не дотримано вимог ст. 115, 130 Статуту щодо розрахунку вартості недостачі та поданих доказів.

Представник позивача у судові засідання не з'явився. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач-2 явку представників у судове засідання не забезпечив. Про час і місце проведення судових засідань відповідач-2 був належним чином повідомлений.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.03.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ "Вугільна компанія "Антей" (постачальник) був укладений договір № 1.57, за умовами якого постачальник зобов’язався відвантажити вугілля з якісними показниками, в асортименті та по цінам, визначених цим договором, а позивач –прийняти його та оплатити.

Відповідно до залізничної накладної №52258343 відповідачем-2 було відвантажено на адресу Рахнянського паливного складу ВАТ "Вінницяоблпаливо" вантаж –вугілля антрацит марки АС в кількості 68 тон. Вугілля завантажено нижче бортів, у вологому стані. Вантажовідправником вугілля згідно з накладною є ТОВ "Востокресурс".

Під час перевезення на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено воронкоподібні поглиблення: праворуч за рухом потяга на 1 люком довжиною 1500мм, шириною 1500мм, глибиною 100мм, зкосом до борта вагону. Просипання вантажу відсутнє. Помітні старі залишки просипання вантажу на поперечних балках. Щілина 1,7 люків праворуч потяга між вугловою стойкою і бортом вагону шириною 30 мм, висотою 200 мм, закладена дошками і паклею. Інші люки щільно закриті. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. Каток не застосовувався.

На станції Знам'янка Одеської залізниці здійснено переважування, в результаті чого встановлено, що маса нетто вантажу становить 66 450 кг, що менше маси, зазначеної в залізничній накладній, на 2 510 кг. Вантаж, якого не вистачає, в вагоні вміститися міг.

Зазначені обставини зафіксовано в актах загальної форми №13352 від 11.05.2010 та №13340 від 11.05.2010, акті про технічний стан вагону №276 від 11.05.2010, комерційному акті серії АА№054867/412/1 від 11.05.2010 (оригінал якого залучено до матеріалів справи).

Згідно з актом №13340 від 11.05.2010 при огляді вагону 67681882, накладна №52258343, було виявлено поглиблення на поверхні вантажу, старі сліди протікання вантажу. Деформована кутова стойка справа по ходу поїзда. Наявний зазор справа між кутовою стойкою та бортом вагону шириною 30 мм висотою 200 мм. Деформація кутової стойки справа старого походження покрита іржею. Зазор біля кутової стойки справа заклали за допомогою дощок та паклі.

Відповідач-1 заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що у випадку, коли під завантаження подано несправні за своїм технічним станом вагони, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, то відповідальність за втрату вантажу покладається на відповідача-2.

Позивач вважаючи, що нестача вугілля виникла як з вини вантажовідправника, так і з вини перевізника, обраховує кількість неотриманого вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу, вираховує вартість втраченого вантажу у розмірі 734,50 грн. і вимагає стягнути її з вантажовідправника та перевізника пропорційно ступеню їх вини.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як вбачається зі змісту комерційного акта АА№054867/412/1 від 11.05.2010, вагон на станцію Знам'янка Одеської залізниці прибув в технічному відношенні несправний. В свою чергу. Згідно з актом № 276 від 11.05.2010 про технічний стан вагону (контейнера) причина виникнення несправності зазначена наступна: "в процесі експлуатації при вантажних роботах деформована кутова стійка; деформація старого походження, покрита іржею; втрата вантажу можлива, відправник несправність вагону виявити мав можливість, проте заходів не вжив".

Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що завантаження вагону здійснювалось засобами відповідача-2, несправність вагону виникла до перевезення вантажу та не мала прихований характер і могла бути виявлена відповідачем-2 під час завантаження вугілля, однак останній не відмовився від використання вказаного вагону, а відповідно відповідальність за недостачу має бути покладена на відповідача-2.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

При здійснені розрахунку позивачем враховано зазначені вище вимоги та підтверджено вартість недоотриманого ним вугілля договором №1.57 від 30.03.2010 та рахунком-фактурою №СФ-0000081 від 08.05.2010. Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок, суд визнає його обґрунтованим.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення вартості втраченого вантажу з відповідача-2.

Оскільки наявними у справі доказами фактично підтверджується відсутність вини відповідача-1 суд відмовляє у задоволенні заявлених до нього позовних вимог.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокресурс" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокресурс" (86600, Донецька область, м. Торез, проспект Гагаріна, 19; ідентифікаційний код 32366953) на користь приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122; ідентифікаційний код 01880670) 734,50 грн. (сімсот тридцять чотири гривні 50 копійок) збитків; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позовних вимог до Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Хрипун О.О.

Дата підписання рішення: 17.05.2011